Земля пережила 22 глобальні замерзання: вчені знайшли справжню причину

Що запускає ланцюгову реакцію?

Вчені пояснили: у той час як вулканічний попіл осідає відносно швидко, ключовим чинником тривалого впливу на клімат є викиди сірки у верхні шари атмосфери.

Сірчані аерозолі відбивають сонячне світло, спричиняючи первинне охолодження поверхні.

Дослідники відтворили хронологію 51 найпотужнішого виверження за останні 12 000 років та зіставили їх із періодами розростання гірських льодовиків. Понад 80 відсотків випадків просування льоду чітко збіглися у часі з масштабними вулканічними подіями.

Механізм тривалого похолодання зазвичай розгортається за таким сценарієм:

Початковий удар: сірка потрапляє у стратосферу й різко знижує температуру у Північній півкулі.

Розширення морського льоду: площа арктичної криги збільшується - світлий лід відбиває ще більше сонячних променів, посилюючи охолодження.

Зміна океанічних течій: розростання криги блокує теплообмін між океаном і атмосферою та уповільнює циркуляцію води у Північній Атлантиці.

Зсув дощових поясів: тропічний пояс опадів зміщується на південь, що призводить до тривалого посушливого й холодного клімату на півночі.

Чому холод триває століттями та чи можливе це сьогодні?

Хоча самі сірчані частки вимиваються з атмосфери за кілька років, океан і морська крига реагують значно повільніше.

Опинившись у новому стані, ця система здатна підтримувати низькі температури упродовж десятиліть або навіть століть, даючи гірським льодовикам час для значного розростання.

Науковці наголосили, що схожі процеси спостерігалися після виверження вулкана Самалас у 1257 році та Тамбора у 1815 році.

Водночас вчені застерігають: спрогнозувати наслідки подібного виверження у сучасних умовах значно складніше.

Через антропогенне глобальне потепління та зміни складу атмосфери сучасний клімат суттєво відрізняється від природного стану епохи Голоцену.

Наразі невідомо, чи зможе потужне виверження зупинити потепління, чи воно лише тимчасово зб’є глобальну температурну динаміку.