Застава стає інструментом тиску: адвокат Готін заявив про ризик прихованого покарання до вироку

"Такий підхід може перетворювати заставу на інструмент тиску: коли розмір застави завідомо непосильний, людину фактично змушують обирати: перебувати в СІЗО невизначений час або йти на угоду зі слідством, щоб швидше вийти на волю. Застава перетворюється з гарантії явки на приховану форму покарання до вироку", - наголосив він.

За словами юриста, проблема полягає у системному зміщенні логіки запобіжного заходу. Застава, яка за законом має бути процесуальною гарантією, на практиці часто стає безальтернативною формою утримання під вартою.

"Застава - це процесуальна гарантія, а не покарання. Коли суд визначає суму, яку людина фізично не може внести, вона фактично прирівнюється до арешту без вироку суду", - пояснив Готін.

Він також звернув увагу, що при визначенні суми суди нерідко оперують не реальними доходами підозрюваного, а припущеннями про “приховані активи” або враховують майно родичів, яким особа фактично не може розпоряджатися.

"Часто застава призначається за активи, якими людина не може реально користуватися. Якщо особа не має офіційних статків, суди все одно визначають великі суми, посилаючись на гіпотетичні доходи", - зазначив адвокат.

Окремо він наголосив на ризиках порушення прав людини. За його словами, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що надмірна застава, яка не враховує фінансові можливості особи, може порушувати право на свободу.

“Якщо застава встановлена в розмірі, який об’єктивно неможливо сплатити, людина змушена залишатися під вартою на весь період слідства і суду. Це суперечить презумпції невинуватості та праву на справедливий суд”, - підкреслив Готін.

Практика призначення застав на великі суми

Нагадаємо, на тлі резонансних антикорупційних справ в Україні сформувалася практика призначення застав у десятки і сотні мільйонів гривень. Зокрема, у різні роки суди визначали:

• понад 1,1 млрд грн - бізнесмену Ігорю Коломойському (раніше - до 3,89 млрд грн);
• 523 млн грн - ексголові ДФС Роману Насірову (згодом зменшено);
• 402 млн грн - ексзаступнику міністра оборони В’ячеславу Шаповалову;
• 260 млн грн - забудовнику Максиму Микитасю;
• 107 млн грн - ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву.

Водночас Кримінальний процесуальний кодекс (ст. 182) встановлює базові межі застави, прив’язані до прожиткового мінімуму (з 1 січня 2026 року - 3209 грн):

• до 20 прожиткових мінімумів - для нетяжких злочинів;
• до 80 - для тяжких;
• до 300 - для особливо тяжких (понад 960 тис. грн).

Попри це, у “виключних випадках” суди можуть виходити за ці межі, що і відбувається у справах топкорупції.

Готін вважає, що така практика виглядає радше як український феномен, ніж як підхід, що відповідає міжнародним стандартам.

На його думку, відсутність чітких обмежень і персональної відповідальності за порушення призводить до того, що запобіжні заходи можуть фактично виконувати функцію покарання ще до вироку суду.