Все більше українців звертаються до нотаріусів із бажанням "переоформити" нерухомість на родичів. Але нерозуміння юридичних наслідків може призвести до втрати прав чи тривалих судових спорів.
РБК-Україна розпитало голову комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу, керівницю Адвокатського бюро Тетяну Даниленко про ключові відмінності між заповітом та договором дарування.
За словами юристки, під фразою "переоформити майно" люди часто мають на увазі різні речі - від бажання подарувати житло до наміру просто визначити спадкоємця.
"Необізнаність та довірливість власника може призвести до того, що будуть порушені його інтереси. З добрих, але необдуманих дій люди опиняються в несприятливому становищі, яке потім доводиться відновлювати у суді", - зауважує Даниленко.
Тому перше, що радить юристка, - чітко визначити, який результат ви хочете отримати: передати майно за життя чи лише визначити, кому воно належатиме після смерті.
Договір дарування - це двосторонній правочин, коли дарувальник безоплатно передає майно у власність іншій особі.
"Обдаровуваний набуває повноцінне право власності ще за життя дарувальника. Це договір відчуження майна", - пояснює Даниленко.
Заповіт - це односторонній правочин, який діє тільки після смерті особи.
Право власності спадкоємець отримує лише після отримання нотаріального свідоцтва - через 6 місяців після смерті спадкодавця.
Коли виникає право власності:
Заповіт можна змінити будь-коли: скасувати, скласти новий, внести зміни.
"Заповідач робить це особисто, і новий заповіт автоматично скасовує попередній", - наголошує юристка.
Розірвати договір дарування можна, якщо:
Після розірвання дарунок має бути повернений.
Для оскарження дарування встановлено лише 1 рік, тоді як загальний строк позовної давності - три роки.
"Протягом року до суду може звернутися будь-яка особа, інтереси якої порушені договором дарування", - зазначає Даниленко.
Для дарувальника:
Для спадкодавця - навіть за наявності заповіту існують особи, які мають право на обов’язкову частку: малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти, непрацездатна вдова чи батьки. Їхня частка становить половину від тієї, що була б за законом.
Юристка радить обов’язково уточнювати у нотаріуса:
"Знаючи всі нюанси, кожен може визначити, що саме йому потрібно: укладати договір дарування чи складати заповіт", - резюмує Даниленко.
Читайте також про те, що спадкування в Україні відбувається за заповітом або за законом. Перший варіант дає свободу обирати спадкоємців, другий - встановлює порядок згідно з родинними чергами.
Раніше ми писали про те, коли можна залишитись без спадщини на законних підставах.