У автомобілі дублювати системи та агрегати не прийнято. Але одна система таки має, так би мовити, подвійне виконання. Розповідаємо про запасні гальма і про те, як у випадку потреби ними скористатись.
Про те, які бувають в автомобілі запасні гальма, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Не дивно, що саме гальма стали єдиною системою, яка на сучасних авто має "дублера" – адже серед усіх необхідних для безпеки систем гальма найперші за важливістю.
Власне, шукати їх особливо і не треба – запасні гальма завжди буквально під рукою: це ручник, те саме стоянкове гальмо. Сучасні автомобілі стали настільки надійними, що велика частина власників навіть не здогадується про другу функцію ручника.
З точки зору техніки навантажити ручник додатково функцією з аварійного гальмування було вдалою ідеєю. Адже стоянкове гальмо, будучи таки гальмом, великою мірою є незалежним від основної – так званої робочої – гальмівної системи. Проте, слід визнати, що в частини сучасних машин до надійності запасної гальмівної системи є питання.
В будь-якої легкової машини гальмівних систем дві – основна, робоча, плюс стоянкова, вона ж резервна. Ще двадцять років тому ці дві системи були окремими і відмова однієї не заважала другій хоча б якось зупинити автомобіль. Чим, власне, принципово і забезпечувалась надійність запасного гальма.
Певно, доречним буде нагадати, що основна система в легковій машині – гідравлічна, зусилля від педалі до колодок кожного колеса в ній передається рідиною, яка рухається по трубках. А ручник класичного типу має окремий механічний привід – тросом і важелями, які з’єднують важіль ручника з колодками, що притискуються до дисків чи барабанів (іноді, до речі, теж окремих).
Проте, на початку століття з’явився електричний ручник.
Не менше половини сучасних машин мають зовсім іншу конструкцію стоянкового гальма – електричну, та ще й з електронним керуванням. Важіль або окрему педаль замінила кнопка, троси під днищем замінили дротами, сталеві тяги біля колодок кожного колеса поступилися місцем електромоторчикам з редуктором.
Ця система принципово змінила алгоритм користування стоянковим гальмом: водієві навіть не обов’язково тиснути кнопку, електропривод легко піддається автоматизації. Крім того, таке гальмо конструктори охоче використали для електронних помічників типу Auto Hold, Stop & Go, Hill Assist. Все це добре, проте в якості запасного гальма такий ручник не настільки хороший, як суто механічний.
Найгірше те, що гальмування з великої швидкості електро-ручнику конструктори не довірили. Типовий електронний ручник в режимі аварійного гальма працює так.
Якщо раптом на ходу відмовить основна гальмівна система, водій має натиснути кнопку або клавішу ручника. Проте, електроніка спочатку активує гідравлічний привід основної системи гальм – тієї самої, яка щойно відмовила! І тільки після уповільнення машини до 7 – 10 км/год електроніка увімкне підпорядковане їй стоянкове гальмо з електроприводом – і воно вже має повністю зупинити машину. Проте яким чином проблемна основна система гальмуватиме машину до тих 7 – 10 км/год, достеменно невідомо.
Відтак, у випадку проблем з робочою системою вся надія власника машини з електричним стоянковим гальмом – на високу надійність теперішньої техніки. Але і вона, певна річ, має вікове обмеження, і на старій машині гальма рано чи пізно відмовлять – так само як і інші системи. Тому незалежно від віку машини гальма треба підтримувати у належному стані.
Чим більше вік вашої машини, тим частіше треба показувати її гальмівну систему автомеханікам на СТО, якій ви довіряєте. В принципі, повернути гальма старої машини до рівня надійності молодого екземпляра не так важко, адже перелік компонентів, які можуть стати слабкою ланкою, добре відомий і сервісменам, і постачальникам запчастин.
При підготовці статті були використані матеріали Autobild та Autocentre.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, чому пішохід не завжди правий.