Запахло війною. Головне про конфлікт Венесуели з Гаяною і чи може він зашкодити Україні

Хроніка останніх подій

6 грудня 2023 року президент Венесуели Ніколас Мадуро фактично оголосив про анексію регіону Ессекібо сусідньої держави Гаяна.

На засіданні уряду він запропонував направити до Національної асамблеї законопроект про створення нового штату Гаяна-Ессекібо у складі країни. Також розпорядився про створення там тимчасового уряду, проведення перепису населення та видачу венесуельських паспортів.

Цьому передував референдум 3 грудня, де мешканці Венесуели висловилися за приєднання нової території. Проте офіційно опублікований результат 95% підтримки викликав сумніви. За даними ЗМІ, явка була низькою, а дані голосування могли бути сфальшовані.

Референдум був проведений незважаючи на рішення Міжнародного суду ООН, в якому Венесуелу закликали утриматися від будь-яких дій у територіальній суперечці з Гаяною.

Конфлікт продовжується з XIX століття, коли Гаяна ще входила до складу Британської імперії. З відкриттям багатих родовищ нафти в Ессекібо у 2015 році суперечка загострилася, і на сьогодні країни опинилися за крок до війни.

Чого прагне Мадуро

2024 року у Венесуелі мають відбутися чергові президентські вибори. Аналітики вважають політику Ніколаса Мадуро щодо Ессекібо елементом його виборчої кампанії. Давня територіальна суперечка із сусідньою країною – єдиний інструмент, який може згуртувати венесуельців в умовах глибокої державної кризи.

"Безумовно, рішення референдуму і про повернення нібито втраченої через незаконність території порушує національний дух і може бути аргументом на виборах. Ми знаємо, що заклик до націоналізму може бути надзвичайно вирішальним фактором на виборах", – висловив думку професор міжнародних відносин Федерального університету Мінас-Жерайс у Бразилії Лукас Карлос Ліма у коментарі ВВС.

Крім того ВВС пише, що Мадуро може використовувати результати референдуму для початку військової операції на кордоні з Гаяною. Якщо він зрозуміє, що президентська кампанія провалиться, то оголошення надзвичайного стану в країні унеможливить проведення виборів.

Фото: президент Венесуели Ніколас Мадуро (Getty Images)

"Загострення" напередодні виборів

Ніколас Мадуро очолює Венесуелу вже 10 років. Його переобрання на другий термін у 2018 році занурило країну в політичну кризу. Десятки країн, включаючи США, визнали вибори сфальсифікованими.

У Венесуелі розпочалися протести, парламент офіційно усунув Мадуро від влади та призначив в.о. глави держави Хуана Гуайдо. З того часу Мадуро контролював окремі міністерства та національний банк, а Гуйадо – парламент країни. Однак кабінет Гуайдо був розпущений у грудні 2022.

Спецпредставник МЗС України в Латинській Америці Руслан Спірін у коментарі РБК-Україна висловив думку, що президент Мадуро провів референдум, щоб відвернути увагу венесуельців від внутрішніх проблем.

У країні продовжує зростати невдоволення урядом через соціально-економічну кризу. Восени 2023 року опозиція провела праймеріз кандидатів у президенти, які зібрали понад 2,4 млн голосів. Це стало сигналом небезпеки для Мадуро напередодні президентської кампанії.

Важливо відзначити, що слідкувати за процесом наступних виборів у Венесуелі будуть міжнародні спостерігачі ООН та ЄС, що дозволить мінімізувати можливість фальсифікацій.

Експерти називають референдум щодо Ессекібо перевіркою електоральної підтримки, яку Мадуро "провалив". Хоча лідер Венесуели заявив, що народ висловився "голосно і ясно" про територіальну суперечку, явка була низькою.

За даними національної виборчої комісії, проголосувало 10,5 млн осіб із 20 млн жителів Венесуели з правом голосу. Однак реальні цифри могли бути нижчими. Як повідомили спостерігачі від ЗМІ, на дільницях не було черг із охочих проголосувати. Так, представники New York Times бачили практично порожні центри голосування.

"Це величезний провал для уряду", – оцінив явку виборців Беніньо Аларкон, директор дослідницького центру Католицького університету Андреса Белло в Каракасі.

Позиція Гаяни та її союзників

Гаяна виступає проти територіальних претензій Венесуели щодо анексії частини країни. Президент Ірфаан Алі заявив, що "Ессекібо належить нам, кожен його квадратний дюйм", і пообіцяв захищати його.

Фото: лідер Гайани Ірфаан Алі (Getty Images)

Першим кроком стало звернення до Міжнародного суду ООН, який уповноважений приймати рішення у суперечках між Венесуелою та Гайаною.

Суд 1 грудня зобов'язав Венесуелу не робити жодних дій щодо зміни статусу-кво доти, доки комісія не винесе вердикт щодо конкуруючих позовів двох країн. До речі, на референдумі венесуельців питали, чи згодні вони не визнавати юрисдикцію Міжнародного суду стосовно територіальної суперечки.

Після заяви Мадуро про анексію президент Гайани Ірфаан Алі назвав Венесуелу "державою поза законом".

"Кидаючи виклик Міжнародному суду, Венесуела відкинула міжнародне право, верховенство закону в цілому, а також фундаментальну справедливість, мораль і збереження міжнародного миру та безпеки. Вони буквально оголосили себе державою поза законом", – зазначив Алі у своїй промові.

Лідер Гаяни звернувся за допомогою до Ради Безпеки ООН і зв'язався з урядами США, Великобританії, Франції та Бразилії.

Як пояснив генпрокурор Гаяни Аніл Нандлалл France24, "будь-які дії або будь-які спроби вжити будь-яких дій відповідно до референдуму вимагають звернення до Ради Безпеки ООН як потерпілої сторони".

Він сказав, що Гаяна посилатиметься на статті 41 та 42 Статуту ООН, які можуть санкціонувати обмеження чи військові дії для підтримки чи відновлення міжнародного миру та безпеки.

"Що стосується військових сил, РБ ООН може дозволити використання збройних сил державами-членами для надання допомоги у виконанні наказів Міжнародного Суду", – сказав Нандлалл.

Тим часом у США закликали Венесуелу та Гаяну до мирного вирішення навколо регіону Ессекібо.

"Ми закликаємо Гайану та Венесуелу шукати шляхи мирного вирішення їхньої територіальної суперечки, і це не те питання, яке можна вирішити референдумом", – заявив на брифінгу представник Держдепу Метью Міллер.

7 грудня американські військові разом із Силами оборони Гаяни мають провести спільні навчання. В американському посольстві в Джорджтауні наголосили, що Вашингтон продовжуватиме виконувати свої зобов'язання як "надійний партнер Гаяни у сфері безпеки".

Країни мобілізують військові сили

Після референдуму 3 грудня обидві сторони територіальної суперечки оголосили про приведення збройних сил у бойову готовність як "запобіжний захід".

Ніколас Мадуро направив військових на кордон країни біля атлантичного узбережжя. Також венесуельські військові заявили про будівництво злітно-посадкової смуги, яка буде "пунктом матеріально-технічної підтримки комплексного розвитку Ессекібо".

Фото: армію Венесуели перекинули до кордонів із Гаяною (Getty Images)

Ірфаан Алі заявив, що Гаяна розглядає це як безпосередню загрозу територіальній цілісності та посилює захист своїх земель.

"Сили оборони Гаяни перебувають у повній бойовій готовності і перебувають у контакті зі своїми військовими колегами, у тому числі з Південним командуванням США", – наголосив він.

При цьому військова міць Гаяни значно поступається чисельності армії Венесуели. За даними порталу Global Firepower, венесуельські збройні сили перебувають на 52 місці рейтингу 145 найсильніших армій світу та налічують 137,5 тис. військовослужбовців, 229 танків.

Армія Гаяни до цього рейтингу не входить. Ресурс Military Balance оцінює чисельність збройних сил країни у 3 тис. солдатів і лише 6 танків.

Чому Ессекібо став предметом конфлікту

Територіальній суперечці між Венесуелою та Гаяною майже дві сотні років. В 1811 Венесуела отримала незалежність від Іспанської імперії, регіон Ессекібо став частиною нової країни.

Проте через 3 роки Британська імперія придбала за договором із Нідерландами колонію Гвіана (нинішня Гаяна) поряд із Венесуелою. Однак чітко окресленої лінії кордонів між територіями в договорі не було зазначено – спірним став регіон Ессекібо.

У 1841 році Венесуела звинуватила Британію у вторгненні на свої землі, з чого і почався конфлікт. Міжнародні арбітражі тривали багато років. У 1889 році постановою паризького арбітражного суду Ессекібо було визнано частиною британських територій. Цим рішенням зараз продовжує керуватись Гаяна.

Зі свого боку Венесуела заявляє, що суд у Парижі не був неупередженим і Ессекібо був захоплений Британією в XIX столітті незаконно.

У 1966 році незадовго до здобуття Гаяною незалежності від Сполученого Королівства Каракас і Лондон підписали Женевську угоду, яка визнавала претензії Венесуели і була спрямована на пошук рішень для практичного врегулювання суперечки.

Кордон спірної території Ессекібо (скриншот Googlemaps)

Хоча територіальні претензії так і не були задоволені, протягом ХХ століття вони не провокували конфліктів, подібних до нинішнього.

За правління венесуельського президента Уго Чавеса Венесуела та Гаяна мали добрі стосунки. Гаяна навіть увійшла до створеного Чавесом альянсу Petrocaribe і зі знижкою отримувала венесуельську нафту.

Конфлікт навколо Есекібо розгорівся з новою силою у 2015 році, коли в регіоні було виявлено багаті родовища нафти. Обсяг покладів оцінили в 11 млрд барелів нафти (0,6% світових запасів) вартістю понад пів трильйона доларів. The Economist тоді назвав Гаяну "новою нафтодержавою світу".

З того часу президент Венесуели періодично порушував тему давньої суперечки про території, що в результаті призвело до референдуму.

Оголосивши про анексію Есекібо, Ніколас Мадуро розпорядився видати ліцензії державним нафтовидобувним компаніям Венесуели для початку роботи на приєднаній території. При цьому транснаціональна компанія Exxon Mobil, яка займається нафтовиробленням на території Ессекібо, має припинити діяльність протягом 3-х місяців.

Хто може стати на бік Венесуели

Важливим учасником у суперечці між Гаяною та Венесуелою є їхня країна-сусідка – Бразилія.

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва після референдуму з Ессекібо вирішив посилити військовий контингент на кордоні. Міністерство оборони Бразилії перекинуло до міста Пакарайма на кордоні з Гаяною 200 бразильських військових та колісну бронетехніку, повідомляло бразильське видання Folha de Sao Paolo.

Водночас бразильський лідер сподівається на мирне врегулювання ситуації і говорить про те, що "Південній Америці не потрібен хаос".

"Працюйте з великою наполегливістю, щоб покращити життя людей, і не думайте про війну. Не продовжуйте вигадувати історію. Тому я сподіваюся, що здоровий глузд переможе – на боці Венесуели та на боці Гаяни", – закликав Лула да Сілва лідерів обох країн.

Фото: Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва (Getty Images)

Як розповів у коментарі РБК-Україна спецпредставник МЗС України в Латинській Америці Руслан Спірін, наразі немає інформації, що хтось у Латинській Америці підтримує дії Венесуели, спрямовані на загострення конфлікту.

Як правило, майже всі країни Латинської Америки – це миролюбні країни, які є членами ООН і дотримуються принципів міжнародного права. Ті, хто порушує базові принципи ООН, не користується підтримкою країн Латинської Америки, зазначив дипломат.

Проте Венесуела може знайти союзника на іншому континенті – це Росія, прихильником якої є Ніколас Мадуро. Російські ЗМІ представляють новину про конфлікт як очевидний факт того, що війна буде. Вони також натякають на перевагу сили Мадуро.

"Росія, безумовно, стоїть за підтримкою Венесуели. Зараз ми бачимо, що після референдуму Мадуро декларує свої наміри вирушити до Росії на переговори ще до кінця цього року. Це збіг чи там є координація?", – припустив Руслан Спірін.

Зазначимо, у березні 2022 року Ніколас Мадуро підтримав російське повномасштабне вторгнення в Україну. Тоді лідер Венесуели заявив, що так звані ЛДНР створені для того, щоб захищати народ Донбасу від українських радикалів.

Як конфлікт може позначитися в Україні

Якщо виникне збройний конфлікт між Венесуелою і Гаяною, він відволікатиме увагу міжнародного співтовариства від конфліктів, що продовжуються, зокрема агресії проти України. Очевидно, це буде на користь Росії.

"Країни Латинської Америки – це великі пацифісти, які дотримуються принципів невтручання у внутрішні справи інших країн. У той же час вони чітко засуджують агресію Росії проти України", – висловив думку дипломат.

Країни регіону намагатимуться запобігти ескалації, вирішити ситуацію із залученням можливостей ООН. Але маємо враховувати, що непокарана агресія Росії проти України заохочує вирішення суперечок силою. Наразі критично важливо, щоб регіон продемонстрував лідерство і не дав суперечці перерости у конфлікт, резюмував Руслан Спірін.

У свою чергу Україна наголосила на необхідності виконання юридично обов'язкових рішень Міжнародного Суду ООН у справі "Гаяна проти Венесуели". Наказ зобов'язує Венесуелу утримуватись від будь-яких дій, які змінять ситуацію в регіоні Ессекібо. А також обидві сторони – утриматися від будь-яких дій, які можуть посилити чи розширити суперечку, чи ускладнити її вирішення.