Заміновані шляхи та "живий щит": що насправді відбувається в окупованих Олешках

Головне:

• Штучний голод і дефіцит: Місто залишилося без їжі, ліків, світла та зв’язку; ціни на ринку сягають 3000 рублів за 10 яєць.
• Тотальна блокада: Усі шляхи замінували, виїхати неможливо, а цивільні помирають від голоду та відсутності меддопомоги.
• Гуманітарна катастрофа: Тіла померлих тижнями лежать у зруйнованому морзі чи на вулицях через заборону росіян на поховання.
• Цивільні як "живий щит": Понад 2 тисячі жителів утримують у заручниках на лінії фронту.
• Терор за допомогу: ЗСУ скидають харчі з дронів, але місцеві змушені приховувати це через загрозу розправ з боку окупантів.
• Зрив евакуації: РФ систематично порушує домовленості про режим тиші та блокує будь-які спроби створити зелені коридори.

Олешки Херсонської області страждають від дій росіян з початку повномасштабної війни. Спочатку в місто прийшли окупаційні війська, які встановили свою диктатуру. Потім через підрив ворогом Каховської ГЕС були великі потопи, які несли за собою жертви серед цивільного населення.

Сьогодні в місті склалася критична гуманітарна ситуація. Люди перебувають під постійними обстрілами, без стабільного постачання продуктів, питної води, медикаментів, електро- та газопостачання. Цивільне життя місцевих перебуває в голодному окупаційному оточенні.

Ті, хто виїхав з Олешок, розповідали про перевірки, переслідування, викрадення цивільних, допити та утримання "на підвалах". Когось, за словами співрозмовників, затримували за проукраїнську позицію, хтось був викрадений за те, що допомагав цивільним врятуватися після підриву Каховської ГЕС, когось силою змушували перейти на бік окупантів, до деяких були питання через українські книги вдома.

Російські військові не лише створили умови голоду на Херсонщині, а й навмисно завдавали ударів по місту саме в той момент, коли люди збиралися біля місць, де мали придбати їжу. Зокрема, про це розповідала жінка, матір якої загинула у березні 2026 року під час спроби придбати продукти.

"Місто Олешки фактично непридатне для життя, але там залишаються люди і діти", — розповіла виданню голова Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.

Перші серйозні проблеми з постачанням, за її словами, почалися ще у грудні 2025 року. Тоді дороги до міста почали щільно мінувати, через що доставляти продукти стало надзвичайно складно. Зима 2026 року, зазначила Гасаненко, вже була важкою.

Попри це, у березні, квітні та частково у травні до міста ще вдавалося кілька разів на місяць доставляти продукти. Однак цих поставок не вистачало для забезпечення всього населення.

Крім того, люди фактично не мали можливості купувати та зберігати продукти. У місті немає банкоматів, зв'язку, терміналів та електроенергії. Через це навіть так звана соціальна підтримка у вигляді карток, яку роздавали окупанти, не давала людям можливості повноцінно придбати необхідне.

"Купити запас продуктів також не можна було, бо немає світла, не працюють холодильники, люди купляли стільки, скільки могли з'їсти", – сказала Гасаненко.

Водночас, у фонді "Схід-SOS" повідомляють, що в місті вже є випадки смерті через надскладні умови життя. "Від жителів Олешок є свідчення про смерть людей через неможливість своєчасно отримати медичну допомогу. Зокрема, нещодавно про це розповіла жінка, батько якої помер від голоду та відсутності допомоги", – повідомили у фонді виданню.

У місті стоїть сморід від тіл людей, яких не можуть поховати

Навіть поховання близьких є проблемою для місцевих. Тіла загиблих можуть залишатися просто на вулицях. В окремих випадках у навколишніх селах люди накривають тіла тканиною та притискають її каменем.

Як пояснила очільниця громади, дістатися кладовища небезпечно, а окупанти забороняють ховати людей, які загинули або отримали травматичні ампутації, оскільки хочуть вивезти тіла до Каланчака та оформити їх як нібито докази "злочинів ЗСУ".

За її словами, в лікарні зберігаються тіла, деякі з них – ще з січня. Електропостачання в лікарні немає, а морг був зруйнований. "Той сморід, який стоїть в лікарні, навколо лікарні, в місті, я не хочу, щоб це хтось уявляв", – каже Гасаненко.

За її словами, лише у червні дозволили ховати людей, які померли природною смертю. Тіла до кладовища доводиться нести на дерев'яних носилках, оскільки доїхати туди неможливо.

"Якщо пощастить, 10 яєць можна купити за 3000 рублів"

До великої війни в Олешках проживали близько 24 тисяч людей, а населення всієї громади становило близько 40 тисяч. З 13 населених пунктів громади п'ять уже не існують, а в самих Олешках може залишатися щонайменше понад 2 тисячі цивільних громадян.

Один з місцевих жителів на умовах анонімності поспілкувався з виданням. За його словами, виїхати з міста зараз ніяк, тому люди чекають на можливість евакуації через зелений коридор.

Чоловік розповів, що його квартира згоріла, а будинок був зруйнований. Разом із батьком вони перебралися до іншої квартири в будинку, де раніше жив його батько, і там зимували.

Однак згодом будинок також зазнав ударів. За словами місцевого жителя, на День Конституції України в будинок дев'ять разів влучили дрони. Самостійно загасити пожежу вони не змогли, через що згоріло майже все, що в них залишалося.

Після цього родині довелося ночувати в напівзруйнованому будинку. Згодом вони змогли привести його до більш-менш придатного стану і зараз живуть там разом із батьком.

Будинок залишається пошкодженим. Коли йде дощ, вода потрапляє всередину через стелю. Родина підставляє під протікання миски, відра та інші ємності.

"З продуктами дуже, дуже скрутно. На місцевому ринку переважно можна знайти городину та фрукти: помідори, огірки, кабачки, груші та яблука. Ціни, за його словами, починаються від 500 рублів. Якщо пощастить, 10 яєць можна купити за 3000 рублів", - поділився місцевий житель.

Ще складнішою, за його словами, є ситуація з медикаментами. Їх практично немає, а на ринку продають навіть протерміновані препарати. За словами чоловіка, одна така таблетка коштує близько 100 рублів.

Особливо складною ситуація є для його батька, який двічі був контужений та має синдром Паркінсона. Ліками чоловік запасся ще тоді, коли мав можливість їздити до Скадовська. Тепер, за його словами, він змушений зменшувати батькові дозу на 25%, щоб препаратів вистачило хоча б до нового року.

"Овочево-фруктова дієта дає про себе знати, всі схудли, особливо моя дружина, вона втратила більше 40 кг", – розповів місцевий житель.

Не лише Олешки: гуманітарна криза охопила й інші населені пункти

"Такі проблеми характерні не лише для Олешок, а й для інших населених пунктів лівобережної Херсонщини, які перебувають під російською окупацією", - розповіли РБК-Україна у фонді "Схід-SOS", які займаються евакуацією цивільних з небезпечних зон.

Складною є ситуація і в Голій Пристані. Місто та навколишні території також потерпають від обмеженого доступу до гуманітарної допомоги, продуктів та медичних послуг.

Найважча ситуація у населених пунктах Голопристанської громади: Кохани, Кардашинка, Велика Кардашинка та Мала Кардашинка. Ці чотири села залишаються фактично заблокованими: туди не їздить транспорт, тривалий період не доставляють жодної гуманітарної допомоги, зазначили у фонді.

Попри ризики мінування та ударів дронами, мешканці змушені пішки або велосипедами діставатися до інших населених пунктів, щоб знайти продукти. Через відсутність зв’язку з місцевими, звідти важко отримати більше інформації.

Допомога Сил оборони України та проблема з її доставкою

Нещодавно українським військовим вдалось передати дронами до чотирьох тонн продуктів для Олешок. Втім, частина людей залишилася без можливості отримати ці продукти та просила про подальшу допомогу.

За словами очільниці громади, отримання допомоги від України також може становити небезпеку для мешканців міста. Вона заявила, що окупанти вважають людей, яким допомагають українські військові, своїми ворогами. Тому мешканці намагаються приховувати походження отриманих продуктів, пересипаючи їх у пакети без маркування або банки.

"Тому що за це прийдеться відповідати – де ти взяв продукти", – каже вона.

За її словами, проблеми з постачанням є і в окупаційних військових. Гасаненко розповіла, що росіяни можуть заходити в будинки, де живуть українські громадяни, та вимагати їжу і алкоголь. Також, за її словами, вони можуть вимагати пояснити походження продуктів та застосовувати насильство.

Голова громади вважає, що російські військові використовують людей, які залишаються в Олешках, як своєрідний "живий щит".

"Якщо вони нас використовують як живий щит, невже вони не розуміють, що цей щит треба годувати? Тобто цей щит може просто вмерти", – передала вона слова одного з жителів Олешок.

Що говорить омбудсмен

Про гуманітарну ситуацію в Олешках заявив і уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, вперше інформація про те, що в місті назріває гуманітарна катастрофа, надійшла до нього наприкінці лютого 2026 року.

Вже 5 березня він офіційно звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста з вимогою перевірити інформацію та доставити гуманітарний вантаж цивільному населенню. Паралельно, за його словами, він звернувся до російської сторони щодо початку переговорів про евакуацію, зокрема дітей.

Лубінець заявив, що після цього щомісяця надсилав офіційні листи та вів переговори з російською стороною. Однак позитивного результату вони, за його словами, не дали.

Від початку літа ситуація, за словами омбудсмена, загострилася. Почалися перебої з їжею та водою, а вихід із території став фактично заблокованим через мінування шляхів.

"Російська армія повністю замінувала всі шляхи, навіть пішохідні з цієї території…Там гуманітарна катастрофа, там кожного дня помирають цивільні громадяни України від того, що у них елементарно немає їжі і води. Там давно немає медикаментів. За нашою інформацією, там просто голод", – сказав омбудсмен у коментарі виданню.

РФ блокує вихід із міста

Лубінець також заявив, що російські військові використовують цивільне населення як буфер та захист від дій української армії.

За його словами, оскільки в Олешках залишаються українські громадяни, Україна не може проводити там активні бойові дії, що, на його думку, дозволяє Росії утримувати цивільних фактично як заручників на лінії фронту.

Українська сторона продовжує переговори щодо евакуації цивільного населення. Сторони опрацьовували технічні деталі, а українська сторона була готова до реалізації домовленостей. Також, за його словами, вдалося визначити маршрут та період, у який мав діяти режим тиші для евакуації.

Лубінець стверджує, що українська сторона виконала домовленості, однак росіяни їх порушили. Водночас публічно він не розкриває деталі переговорів, пояснюючи це тим, що не хоче, щоб російська сторона надалі використовувала його слова для пояснення зриву домовленостей.

"Ми сподіваємось, що наші міжнародні партнери вплинуть на РФ, на російську сторону, і таким чином, в тому числі, допоможуть нам врятувати наших громадян", – сказав Лубінець.

***

Те, що зараз відбувається на окупованій Херсонщині, нагадує спогади очевидців 1933 року, коли люди помирали від голоду, а допомога до них не доходила. В Олешках, Голій Пристані, Коханах та інших населених пунктах люди залишаються без достатньої кількості їжі, ліків, електрики й безпечного сполучення. Це вже не поодинокі випадки, гуманітарна криза спричинена російською окупацією охоплює цілі громади, залишаючи людей сам на сам із голодом та ізоляцією.

Питання – відповіді (FAQ):

– Що відбувається в Олешках зараз?

– Місто перебуває в тотальній окупаційній блоці без світла, зв'язку, ліків та стабільного постачання їжі. У місті назріла масштабна гуманітарна катастрофа.

– Чому місцеві не можуть виїхати з міста?

– Російські військові щільно замінували всі виїзди та пішохідні шляхи, блокуючи евакуацію та утримуючи цивільних як "живий щит".

– Як жителі отримують їжу та ліки?

– Купують залишки на ринках за катастрофічно високими цінами (наприклад, 10 яєць за 3000 рублів), купують протерміновані ліки або отримують харчі, які ЗСУ скидають з дронів.

– Чому виникла проблема з похованням померлих?

– Морг зруйновано, світла немає, а окупанти забороняють ховати людей на кладовищах. Тіла тижнями залишаються в лікарнях або просто на вулицях.

– Чи ведуться переговори про створення зелених коридорів?

– Український омбудсмен регулярно звертається до РФ та МКЧХ, однак російська сторона постійно порушує домовленості про режим тиші.

– Чи стосується ця ситуація лише Олешок?

– Ні, аналогічна гуманітарна криза охопила Голу Пристань та навколишні села лівобережної Херсонщини.