Введення обмежень на експорт брухту стає популярним інструментом економічної політики, адже його мало, а попит на нього зростає на нього на тлі декарбонізації металургійної промисловості.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на GMK Center.
Станом на кінець березня 2025 р., вже 48 країн світу запровадили 75 обмежень на експорт брухту. Причому у багатьох країнах таких обмежень відразу кілька.
У ЄС теж більше одного обмеження на експорт брухту. У березні 2024 р. Європейська Рада ухвалила зміни до Регламенту про перевезення відходів, які обмежили експорт брухту до країн, що не входять до ОЕСР. А у березні 2025 р. Європейська Комісія почала розгляд можливості запровадження додаткових обмежень на експорт брухту.
В Казахстані теж заборонили експорт брухту за межі Євразійського економічного співтовариства, залишивши експортне мито для інших поставок.
Існують різні причини для запровадження обмежень на експорт брухту. Перш за все, країни хочуть забезпечити достатні постачання брухту для внутрішніх потреб, особливо враховуючи важливість брухту для декарбонізації металургійної промисловості. Крім того, доступні ціни на брухт є необхідною умовою для підтримки конкурентоспроможності місцевої "зеленої" металургії.
Запровадження обмеження на експорт брухту також може бути дзеркальним заходом, щоб вирівняти умови роботи з країнами, які вже запровадили аналогічні торговельні бар’єри.
Як відомо, в Україні діє мито у 180 євро на експорт брухту до країн, що не входять до ЄС. Натомість ставка мита на експорт до ЄС – нульова. Через це ряд недобросовісних експортерів шляхом махінацій вивозять брухт спершу до ЄС, щоб уникнути митних платежів, а потім – до третіх країн, зокрема Туреччини. Через такий реекспорт, за оцінками нардепа Дмитра Кисилевського, Україна втратила вже понад 2 млрд бюджетних надходжень.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.