"Ворог посилює обстріли": бліц із в.о. мера про ситуацію в Рівному та готовність до зими
Яка зараз ситуація в Рівному на тлі посилення російських атак (колаж РБК-Україна)
У середині осені російські атаки на Рівне посилились. Лише за 12-15 жовтня у місті пошкоджено будинки та підприємства, зруйновано корпус одного з вишів, є поранені. Через удари по енергетичній інфраструктурі понад 15 тисяч родин у Рівненському районі тимчасово залишилися без світла.
РБК-Україна розпитало секретаря Рівненської міської ради та в.о. мера Рівного Віктора Шакирзяна про ситуацію в місті на тлі посилення російських атак.
– Як змінилася безпекова ситуація після останніх атак на Рівне і чи готове місто до нових ударів?
– Безпекова складова щодня погіршується, бо йдуть постійні тривоги, обстріли і вдень, і вночі. На жаль, є влучання і в житлову інфраструктуру.
Ми надаємо безпекову складову: ДСНС працюють, всі спецслужби теж. Наш департамент допомагає прибирати на місцях обстрілів будівельне сміття, уламки. Департамент соцзахисту підключається, коли треба зробити виплати постраждалим. Так намагаємося допомагати нашому населенню.
– Чи зробили вже перші підрахунки, скільки потрібно коштів на відновлення пошкодженого майна?
– Ще ні. Зараз все фіксуємо у наших протоколах і збираємо комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС), де все це заслуховуємо. Потім наші департаменти подають всі документи з даними про кошти, які витрачаються.
Читайте також: Росія атакувала Рівне, частина району залишилась без світла
Йдеться, наприклад, про виплату на віконні блоки або матеріальну допомогу постраждалим. Після цього нам звітуватимуть на комісії і ми вже тоді будемо розуміти, яка сума збитків.
– 13 жовтня російський безпілотник зруйнував корпус одного із університетів Рівного. Чи планує місто запропонувати вишу нове приміщення?
– Разом з військовою адміністрацією ми намагаємось знайти альтернативу. Думаю, що зможемо посприяти тому, щоб заклад відновив роботу і молодь продовжила профільне навчання. Поки студенти перейшли на дистанційний формат.
– Інші освітні заклади теж на онлайні?
– Оскільки в регіоні йдуть обстріли, то ми провели опитування серед батьків учнів ліцеїв та гімназій громади. Більшість сказали, що хочуть перевести заклади на дистанційне навчання, однак деякі заклади залишились на денній формі. Тобто навчання відбувається по мішаній системі.
Садочки працюють в штатному режимі. Профучилищам, а також закладам позашкільної освіти видали рекомендацію перейти на дистанційне навчання.
– Якщо інтенсивні обстріли будуть і після 16 жовтня онлайн формат продовжать?
– Таке рішення будемо ухвалювати спільно з батьками. Безпека – це номер один. Хоча наші заклади забезпечені повністю укриттями, тому під час тривоги учасники освітнього процесу можуть переходити туди.
– А як щодо роботи бізнесу під час тривоги?
– Бізнес у своїй роботі має керуватися постановою Кабміну 1092 та за змінами за постановою 1128 (за жовтого рівня загрози бізнес може працювати, якщо має укриття або безпечний простір, що відповідає вимогам, за червоного – роботу зупиняють, – Ред.).
– Як місто допомагає постраждалим, у кого пошкоджене житло внаслідок обстрілів?
– У нас є гаряча лінія міста 1553. Люди можуть звернутися туди, щоб розповісти про свою ситуацію. На місце виїжджає комісія, повністю оглядає будинок чи інші приміщення, куди потрапили уламки після обстрілу й фіксує всі пошкодження: побиті вікна, двері, чи будь-яке інше майно. Тоді складають акт.
Також пропонуємо альтернативи – якщо люди не можуть проживати у пошкодженій квартирі, надаємо можливість переїхати у гуртожиток чи інше житло. Включаючи і те, що надають наші благодійники безкоштовно на період, доки ми відремонтуємо пошкоджене майно.
– Тобто кошти на це передбачені в місцевому бюджеті?
– Так. Ми опікуємося кожною родиною. Особливо, якщо це стосується дітей, людей поважного віку, чи осіб, які опинились у складних життєвих умовах.
– Чи плануєте розгортати "пункти незламності" у разі погіршення ситуації?
– Якщо буде така потреба, то обов’язково розгорнемо їх по мікрорайонах. У такій ситуації будемо одразу оперативно опрацьовувати усі виклики.
Маємо на це певний план. У нас є 12 "пунктів незламності", 23 пункти обігріву. Ще є "містечко незламності", яке ми встановлювали у 2022-му. Але це на той випадок, якщо в нас буде критична ситуація.
– У Києві останніми днями є проблема з оперативністю оголошення тривоги – іноді можуть йти вибухи, а тоді вже сигнал небезпеки. У Рівному теж так?
– У нас такого нема. Ми фіксуємо все й одразу даємо оповіщення населенню. Щоразу нагадуємо людям карти укриттів, куди потрібно прийти.
Зараз також плануємо поставити мобільні укриття на деяких зупинках громадського транспорту. Бо ситуація нестабільна, ворог збільшує чисельність обстрілів і ми маємо убезпечити наше населення.
– Які слабкі місця у захисті міста проявили останні атаки: вистачає вам ДСНС-ників, медиків?
– Всі працюють оперативно: виїжджають на місця атак і служба безпеки, і ДСНС, і поліція. Із постраждалими займаються психологи. Тобто все працює як годинник.
– Чи змінюватимуть тривалість комендантської години у місті?
– Поки нема у цьому потреби. У разі необхідності військова адміністрація з Радою оборони обговорять це та ухвалять відповідні рішення.
– Українців попереджають про важку зиму, наскільки Рівне готове до неї?
– Не можемо спрогнозувати, якою буде ситуація далі. Ворог б’є по критичній інфраструктурі. Будемо кожен випадок опрацьовувати окремо, відповідно реагувати, щоб стабілізувати ситуацію, наскільки це можливо. Інформацію про готовність міста до масштабних знеструмлень з міркувань безпеки ми тримаємо закритою.
Закликаємо містян не ігнорувати повітряну тривогу, проходити в укриття і намагатися уберегти свої сім'ї і близьких.
Читайте також про те, що в ніч проти 14 жовтня РФ завдала масованого удару по заходу України. Тоді в Рівному постраждала житлова забудова, троє людей отримали поранення.
Раніше ми повідомляли, що 13 жовтня Росія атакувала центр Рівного. Тоді значних руйнувань зазнав навчальний корпус одного з університетів.
