Війна суттєво скоротила масштаб українського гірничо-металургійного комплексу. Його внесок у ВВП знизився з 12% у 2018 році до 5,5% у 2025-му, а зайнятість у ГМК і суміжних галузях скоротилася на 55,8% - приблизно до 300 тис. осіб.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на статтю GMK Center.
Різко впали виробництво, експорт, інвестиції та податкові надходження. Для відновлення галузі потрібні міжнародне фінансування, відновлення морської логістики, страхування воєнних ризиків і покращення доступу української продукції до ринку ЄС.
Ударом для галузі стали російські атаки по активам ключових металургійних підприємств – "Запоріжсталі", "Каметсталі", "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайпу". Експорт сталевої продукції скоротився з 11,1 млрд доларів у 2021 році до 2,9 млрд доларів у 2025-му.
Експорт залізної руди за цей самий період зменшився з 6,8 млрд доларів до 2,3 млрд доларів. Підприємства, які продовжують працювати, стикаються з обстрілами, перебоями з електропостачанням і дорожчою логістикою.
Блокування портів змусило перебудовувати експортні маршрути, що підвищило витрати і знизило конкурентоспроможність української продукції.
Читайте також: Макроекономічний шок та дефіцит валюти: зупинка металургії загрожує всій українській економіці
Інвестиції ГМК скоротилися з 2 млрд доларіву 2021 році до 0,7 млрд доларів у 2022-му і $0,9 млрд у 2025 році. Податкові платежі зменшилися з 3,5 млрд доларів до 1,3 млрд доларів і 0,9 доларів млрд відповідно: в умовах війни компанії переважно відмовилися від програм розвитку та спрямовують кошти на підтримку наявних потужностей.
Скорочення податкових платежів водночас зменшує можливості промислових громад фінансувати соціальну та місцеву інфраструктуру.
Експерти визначають головні напрями, необхідні для відновлення галузі. Першим є створення спеціального фонду за аналогією з фондом відновлення енергетики та залучити до його фінансування міжнародні фінансові організації.
Ще одним напрямом є надання великим промисловим компаніям доступ до європейських інструментів фінансування, зокрема Ukraine Facility, а також створення механізмів страхування воєнних ризиків.
Критичним залишається відновлення роботи портів і морського експортного коридору. Без морської логістики витрати на перевезення залишаються високими, а можливості експорту – обмеженими, наголошують у аналітичному центрі.
Також галузь потребує підтримки залізничної логістики: серед пропозицій - спеціальна міжнародна програма підтримки української залізниці та пріоритетний доступ підприємств у прифронтових районах до локомотивів "Укрзалізниці".
Читайте також: Ризик обнулення виробництва та втрата мільярдів: Україні потрібен Фонд відновлення ГМК
Окремий блок рішень стосується ринку ЄС: йдеться про переговори щодо скасування для України CBAM та імпортних квот, а також про застосування торговельного захисту від імпорту за неринковими цінами.
"Відновлення металургії потребує комплексного підходу: фінансування, логістики, доступної електроенергії, страхування ризиків і ширшого доступу до зовнішніх ринків. Без таких рішень галузь, від якої залежать експортні надходження, зайнятість, податки та економіка промислових громад, ризикує продовжити скорочення", - резюмують у Центрі.
Раніше ми писали, що вперше за 100 років у "Метінвесті" заявили про зупинку виплавки через удари РФ.