Війна спричинила житлову кризу в Україні: які кроки здійснює держава задля її подолання

Через те, що спектр таких проблем надзвичайно широкий, діяти потрібно одразу у кількох напрямках. Тому станом на сьогодні держава напрацьовує одразу щонайменше 5 рішень.

За її словами, відсутність житла або можливість у ньому жити – одна з найголовніших проблем українців, яка стала наслідком повномасштабного вторгнення. С одного боку, згідно з даними Реєстру пошкодженого або зруйнованого житла, в Україні внаслідок бойових дій знищено близько 260 тисяч обʼєктів і переважна більшість з них – житлова нерухомість.

З іншого боку, переселенці, які житло не втратили, але з безпекових причин не можуть у ньому проживати, вимушені вирішувати своє житлове питання у тих населених пунктах, які стали для них новою домівкою. Йдеться не лише про придбання житла, але і про його оренду.

"Відтак, завданням держави у цей період було напрацювати рішення, які допоможуть у вирішенні житлового питання українців, які цього потребують. Водночас, ми розуміли, що одного інструменту недостатньо – потрібен комплекс заходів. Тому ми діяли одразу у пʼяти напрямках", - пояснила Олена Шуляк.

Першим інструментом, зазначила вона, стала державна програма компенсацій за пошкоджене або зруйноване житло – "єВідновлення". З її допомогою, у прозорий і зрозумілий спосіб, громадяни, які через війну втратили житло або можливість у ньому проживати, отримують грошову компенсацію. Йдеться про кошти на ремонт житла, або житловий сертифікат у випадку, якщо житло зруйноване.

"Програма почала працювати у травні 2023 року і станом на кінець лютого цього року держава погодила виплати на суму більше ніж в 31 млрд гривень. 22,3 млрд – житлові сертифікати, які громадяни обмінюють на нові домівки, 9,1 млрд – на ремонти житла. Наразі ми очікуємо на запуск нового етапу компенсації "єВідновлення" – за зруйноване житло, яке розташоване на тимчасово окупованих територіях", - зауважила Шуляк.

Друге рішення у контексті вирішення житлових проблем – зміни у програмі державної іпотеки "єОселя". Як повідомила Шуляк, під час проведених минулого року публічних консультацій, громадяни наголосили на недоступності "єОселі" попри те, що вона позиціонується як ефективний державний інструмент вирішення житлового питання. Однак, як зʼясувалося, її умови подекуди непідйомні. 

"Ми зʼясували, що потрібні зміни одразу по декільком пунктам програми, які стосуються її умов для внутрішньо-переміщених осіб. По-перше, йдеться про розмір першого внеску, по-друге, розміру відсоткової ставки, по-третє – про вік житла, яке можна купити за програмою пільгової іпотеки. Частину змін нам реалізувати вдалося, над іншими ми все ще працюємо – рішення за урядом", - наголосила Шуляк.

Парламентарка пояснила, що для ВПО слід зменшити розмір першого внеску з 20% до щонайменше до 15%. Крім цього, для ВПО слід зменшити відсоткову ставки за користування кредитом – з 7% до 3%. Останній пункт, на важливості якого наполягала громадськість і зокрема ВПО – збільшення віку житла, яке можна купити з допомогою "єОселя". Раніше за її умовами можна було купити житло не старше 3 років, тобто, йшлося переважно про новобудови. Але оскільки таке житло зазвичай дорожче, це потенційних покупців обмежувало, тому потрібно було дозволити купувати житло і на вторинному ринку.

"Новобудови – це зазвичай Київ і ще декілька великих міст. В невеличких містах і районних центрах новобудов одиниці. Натомість є вторинний ринок, але за умовами програми воно було недоступним, що обмежувало переселенців. Тож ми наполягли на зміні цієї умови – з житла не старше 3 років до житла не старше 10 років", - пояснила Шуляк.

Вона додала, що останню зміну реалізувати вже вдалося – восени 2024 року уряд виніс відповідне рішення, що зробило програму дещо доступнішою. Однак без зменшення відсоткової ставки і розміру першого внеску програму не можна вважати такою, яка буде вирішувати житлові потреби принаймні ВПО.

Третє реалізоване рішення у сфері житла – субсидії на його оренду. Отримати таку субсидію можуть зокрема ті ВПО та їхні родини, в яких житло зруйноване, пошкоджене або непридатне для проживання; або ті, хто витрачає на оренду житла понад 20% свого доходу; або ті, хто не бере участь в іншій державній програмі "Прихисток".

Розмір субсидії, пояснила Шуляк, розраховують індивідуально, вона залежить від кількох факторів: доходу родини, кількості членів сім’ї, максимальної вартості оренди житла в конкретній області. Звісно, якщо родина має низький дохід: тобто якщо середній дохід на одну людину менший за два прожиткових мінімуми, а це 5840 грн, то сім’я отримає більшу субсидію.

За словами парламентарки, у ТОП-5 рішень у житловій сфері з початку повномасштабного вторгнення – і проведення всеукраїнської інвентаризації житла в рамках реалізації Закону 4080-IX, який допомогла підготувати Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ проти України.

"Закон передбачає проведення всеукраїнської інвентаризації нерухомості, яку потенційно можна буде використовувати для житлових потреб громадян, які потребують поліпшення житлових умов. За підсумками буде створено інтерактивну мапу з відомостями про всі об’єкти для подання заявок на проживання від вимушених переселенців та приведення житла у належний для проживання стан", - зауважила Олена Шуляк.

Вона додала, що ФДМУ вже передав інформацію про понад 26 тисяч об’єктів житлового фонду, які можуть бути використані для розміщення ВПО. Також вже надано в оренду приміщення гуртожитків у кількох містах країни. Наразі сформовано перелік об’єктів нерухомості, які потребують ремонту, ідуть пошуки донорів для фінансування ремонтних робіт у приміщеннях державної власності, які можна використати для тимчасового проживання ВПО.

Пʼяте рішення, без якого неможливе забезпечення повноцінного права на житло, гарантоване Конституцією України – реформувати застаріле житлове законодавство. За словами Шуляк, цей процес вже розпочався, оскільки було розроблено законопроєкт, який скасовує Житловий Кодекс 1983 року і, відповідно, правила, запроваджені ним.

"Українці, які потребують поліпшення житлових умов, десятиліттями стоять у квартирних чергах, які не рухаються. Це найкраще підтвердження того, що діюче житлове законодавство не працює. А значить, його потрібно змінювати. Більше того, це є умовою отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility", - зазначила Шуляк.

Вона підкреслила, що законопроєкт "Про основні засади житлової політики" №12377 найближчими тижнями розпочнуть розглядати у Верховній Раді у першому читанні. Документ передбачає, зокрема, впровадження механізмів щодо забезпечення житлом тих, хто не може придбати його сам, та відмова від практики приватизації житла, отриманого від держави, зокрема службового. Натомість пропонується залучати сучасні європейські механізми.

Йдеться про створення та управління фондом соціального житла. Розглядається й можливість соціальної оренди житла, яку фінансуватиме держава, а громадянин матиме право його викупити, а також оренду, яку сплачуватиме громадянин, але кошти від неї йтимуть у фонд будівництва нового житла для нього. Крім цього, планується запуск широкого кола фінансово-кредитних механізмів для громадян, які потребують поліпшення житлових умов.