Космічні польоти можуть мати відкладені наслідки для здоров’я - до такого висновку дійшли дослідники Медичного коледжу Вісконсина. Експерименти на тваринах допомогли виявити ризики, які можуть проявитися не одразу після впливу космічного середовища.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на дослідження, опубліковане у фаховому віснику PLOS.
Оскільки створити повноцінну лабораторію за межами захисного магнітного поля Землі все ще неможливо, вчені використали спеціальні наземні протоколи NASA.
Для експерименту залучили щурів середнього віку - це відповідає віку досвідчених астронавтів.
Імітація умов проходила у два етапи
Моделювання невагомості: за допомогою спеціальних підвісів задні лапи щурів піднімали під кутом 30 градусів протягом 30 днів. Це викликало зміщення рідин до голови та зняло навантаження з нижньої частини тіла.
Симуляція космічної радіації: у Лабораторії космічної радіації NASA при Брукгейвенській національній лабораторії тварин піддавали впливу симулятора simGCRsim, який використовує важкі іони силікону та заліза разом із високошвидкісними протонами.
Після інтенсивного опромінення та місяця перебування у підвішеному стані за тваринами спостерігали протягом року, що еквівалентно приблизно 25 рокам людського життя.
Читайте більше: Космічний розкол: астрофізики розкрили таємницю походження Землі та Марса
Результати спостережень виявилися невтішними для майбутніх пілотованих місій на Марс.
Вчені зафіксували, що доза радіації у 1,5 грея викликала розвиток периваскулярного фіброзу - сполучної тканини, яка огортає коронарні судини та здавлює їх, суттєво підвищуючи ризик інфаркту.
Навіть при нижчих дозах, очікуваних під час трирічного польоту на Марс, через рік після опромінення рубці розвинулися у 83 відсотків досліджуваних тварин.
При цьому самі симптоми виявлялися не одразу, а через тривалий час.
Крім того, космічне випромінювання у комбінації з невагомістю завдало важкого удару по імунній системі.
Якого саме?
Втрата природних кілерів: у селезінці щурів кількість так званих NK-клітин, які знищують віруси та пухлини, скоротилася на дві третини.
Блокування відновлення: якщо після самої лише невагомості імунітет згодом відновлювався, то додавання радіації назавжди пригнічувало здатність кісткового мозку реагувати на фізіологічний стрес.
Не пропустіть: Астронавти не застрягнуть на Марсі: пальне створюватимуть просто з повітря
Генетичний аналіз білих кров'яних тілець через 235 днів після опромінення виявив стійкі мутації, пов'язані з клональним гематопоезом невизначеного потенціалу (CHIP).
На Землі цей процес зазвичай супроводжує природне старіння, коли мутовані клітини крові починають витісняти здорові.
Викликаний радіацією CHIP учетверо підвищує ризик виникнення інфарктів і інсультів через запалення стінок артерій, а також збільшує ймовірність розвитку лейкемії.
Вчені зазначають, що радіація фактично "прискорила цокання біологічного годинника" серцево-судинної системи.
Водночас автори дослідження підкреслюють наявні обмеження експерименту: радіацію тварини отримали одноразово, а не поступово протягом років, а у дослідах брали участь лише особини чоловічої статі.