Спецоперації ГУР, підготовка розвідників та сильні сторони ворога: інтерв’ю з командиром "Кракена"
Бойовий підрозділ активних дій у складі ГУР МО "Кракен" вперше прославився під час оборони Харкова у 2022-му. Ветерани, добровольці та кадрові військові наводять паніку на ворога найсміливішими військовими операціями. Про бойовий досвід та тактику ворога – в інтерв'ю РБК-Україна з "Альфою", командиром підрозділу "Кракен".
"Кракен" – бойовий підрозділ активних дій у складі Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Вперше про нього стало відомо у 2022 році, коли він взяв участь в обороні Харкова. Його основу становлять ветерани війни, кадрові військові та добровольці.
Зараз "Кракен" проводить рейди в тил ворога, знищує диверсійно-розвідувальні групи та виконує штурмові задачі в найгарячіших точках фронту. Командир цього підрозділу – "Альфа" – в інтерв’ю РБК-Україна розповів про бойовий шлях "Кракена", особливості дій ворога, з яким стикаються щодня.
Повну версію розмови дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна. Нижче – текстова скорочена версія розмови.
– "Кракен" – один із легендарних підрозділів, який дошкуляє росіянам через різні історії. Як починалася історія вашого підрозділу?
– З моменту, коли я прийшов в підрозділ, називаю його підрозділом "Людей". Тому що ця ідея, яку несе підрозділ, і мотивація, вона йде від людей. Підрозділ був створений за декілька місяців до початку широкомасштабного вторгнення. Група офіцерів оперативно, за дорученням керівника Головного управління розвідки, була в місті Харків.
Ми вже мали деяку інформацію, що противник готується проводити якісь активні наступальні дії на одному з напрямків міста Харків. І ця група працювала з метою організації руху опору і у випадку того, коли противник почне якісь дії, зустріти противника і обороняти місто Харків. Формувалась група з офіцерів Головного управління розвідки, з добровольців, це були харків'яни в основному.
Тому на початку війни з цією задачею, яка була в цих людей, вони справились достатньо добре. За невелику кількість часу зібрали велику кількість людей, добровольців, сформували підрозділи, почали активну підготовку.
– Чому "Кракен"?
– На одній з нарад була пропозиція назвати підрозділ "Кракен". Чому "Кракен"? Це міфічна назва, ви знаєте, чудовисько, яке своїми щупальцями проникає. І міфічна назва походить від того, що це потужне чудовисько, яке обороняє, захищає і може проникнути в будь-яку найскладнішу сферу, або територію, і оберігає її.
Зараз підрозділ воює на різних напрямках, виконує бойові завдання. Велика кількість людей зараз приходить у підрозділ, не тільки з міста Харкова, а з різних областей України. І підрозділ користується популярністю, авторитетом серед Сил оборони України та громадян.
– Коли ви очолили підрозділ і яке було перше враження?
– Я прийняв підрозділ у 2023 році, в червні. З того моменту я виконую обов'язки на посаді командира військової частини, командира підрозділу активних дій "Кракен". Я кадровий військовий, і для мене було надцікавим і надскладним об'єднати людей, які з різних соціальних верств населення, з різних ментальностей населення, з різних регіонів, різних напрямків.
Там були "ультраси", "азовці", кадрові військові, просто добровольці, небайдужі громадяни, які доєдналися до підрозділу. І всі вони не мали колосального військового досвіду. А складність полягала в тому, що у кожного було своє бачення виконання свого обов'язку. Зараз я вже знаю підрозділ, людей, є повне розуміння і працюємо.
– Ми знаємо багатьох командирів знакових підрозділів Сил оборони України. В той же час, ви вкрай нечасто спілкуєтеся зі ЗМІ. При тому, що підрозділ має доволі багато публічних спікерів. Приміром, Сергій "Чілі" Величко або Костянтин Немічев. Це ваше свідоме рішення? Чи може є якісь інші причини?
– Почнемо з того, що Сергій Величко і Костянтин Немічев вже не є військовослужбовцями підрозділу активних дій ГУР МО "Кракен". Вони переведені до Збройних сил України в межах заходів, спрямованих на підтримку реформи управління ЗСУ та мають підсили командний склад одного з новостворених армійських корпусів.
То ж від себе особисто, від нашого підрозділу і від Головного управління розвідки Міністерства оборони України хочу подякувати їм за службу і побажати нових досягнень у новому підрозділі.
Щодо вашого запитання. Так, це свідоме рішення. Підрозділ – це люди, які щоденно виконують свою роботу. Люди з цікавою долею, які мають свою історію. Вважаю, це правильно, коли ми даємо можливість розповісти ці історії. Бо вони мотивують тих, хто ще не долучився до Сил оборони, нарешті прийняти рішення і стати на захист Батьківщини.
Наші хлопці – це приклад того, що неможливо бути "народженим для війни", але можна стати справжнім воїном. А задача командира – не постійно бути присутнім в медіа-просторі, а робити так, щоб у підрозділу було все необхідне, всі можливості для ефективного виконання задачі. І, звісно, берегти життя бійців.
– Коли йде відбір бійців, на які якості звертаєте увагу? Досвід, навички? Адже ваш підрозділ виконує досить складні завдання.
– Ця людина повинна бути вмотивована, в неї повинно бути бажання потрапити в підрозділ. Далі ми маємо декілька етапів перевірки, і це ключове, тому що не кожен військовослужбовець може потрапити в підрозділ. Але все починається з мотивації.
Відповідно, проходять співбесіди з рекрутами, з командирами. Ми визначаємося по ключовим навичкам кожної людини. Тому, що якщо ти, наприклад, по своїм навикам не можеш бути штурмовим компонентом або розвідником, то це враховується. Після того проходить ще додатковий відбір та вивчення особи.
Є особи, які не можуть потрапляти до нас. Це особи, які мають близьких родичів на тимчасово окупованих територіях, на територіях Російської Федерації або якісь кримінальні провадження. Тобто цих людей ми відсіюємо. І після того, як вони пройшли ці певні етапи відбору, далі починається базова загальна військова підготовка. І вже після фахової підготовки людина потрапляє в підрозділ.
– Є якісь особливості фахової підготовки у "Кракені"?
– Особливості нашої підготовки – це вже безпосередньо фахова підготовка, яка відбувається перед заходом в підрозділ. Ми ставимо акцент на виживання, професіоналізм, планування, топографію, зв'язок. Тому що людина повинна вміти професійно діяти на полі бою, вона повинна орієнтуватися. І навіть на такому етапі ми можемо відсіювати людей.
Тобто ми можемо бачити, якщо людина не потягне, або в неї є якісь певні обмеження по здоров'ю, або вони з'являються в процесі. Але завжди ключове для нас, що людина повинна бути готова до того підрозділу, в який вона потрапить. Щоб безпосередньо на виконанні бойових задач не було проблем. Бо тоді це тягар для групи, це проблема для підрозділів, для командира, який ними керує. Це ключове, на що ми звертаємо увагу.
– Чи є якісь ритуали та традиції у підрозділі?
– Звичайно є. Посвята – це церемонія, шикування особового складу, традиційно з промовами, де ми вручаємо військовослужбовцям шеврони, але вони отримують їх після першого виконання свого бойового завдання. І також є в підрозділах свої традиції, молитви вони колективні проводять.
Це дуже мотивує особовий склад. Тому що кожен колектив, кожен підрозділ – це своя бойова сім'я. Це люди, які настільки близько один до одного, вони відчувають один одного, вони розуміють один одного. Тому це надважливо. Але в цілому, якщо ми беремо весь підрозділ – ми разом відзначаємо побратимів, які є прикладом для молодого поповнення.
– А у вас особисто є якісь ритуали, які гарантують, що точно операція пройде добре?
– Особисто в мене є, це мої особисті ритуали, які я для себе особисто провожу, тому що для мене втрата кожного бійця – це проблема. Це проблема в цілому тому, що ми підходимо дуже ретельно до відбору бійців. Ми стараємося відбирати кращих. Коли ти втрачаєш кращих – це важко. Потім замінити. Та і психологічно людям важко. Коли вже немає когось серед побратимів, на когось іншого замінювати.
Професіонала підготувати – це час. А з такою інтенсивністю виконання бойових задач ми не можемо зробити це швидко. Де б ми не працювали, ми працюємо з важкими завданнями. Тому в мене особисто є якісь свої методи, ритуали, якими я користуюсь, щоб в мене все в підрозділі і в хлопців було нормально. І я вам скажу це діє. Якщо ти в це віриш, воно діє.
– Розкажіть про успішні операції підрозділу.
– Харківська операція. Я вважаю, що підрозділ зіграв там одну із ключових ролей. Було багато операцій, де ми приймали участь, вони були успішними. Це був Куп'янський напрямок в кінці 2023 року, успішно відпрацювали і знищили велику кількість ворога. Також Часів Яр утримували тривалий час. Населений пункт Новий. Ми успішно виконали там задачу, я вважаю і командування в цілому оцінило.
– Чи знали ви про другу спробу росіян йти на Харків? Чи попередньо готувалися?
– Як розвідувальний орган, ми маємо деяку інформацію про певні дії або підготовку до якихось дій. Так, ми розуміли, що можуть бути якісь дії. Так, ми проводили якісь заходи підготовки, ми працювали в Харківській області, щоб зрозуміти основний напрямок де може бути просування противника.
Вже в той час, як почався "Харків-2", ми виконували завдання в Часовому Яру. Задача начальника ГУР була перекинути частину сил на Харківський напрямок, де ми працювали спільно з Силами оборони.
Тому туди була зосереджена основна увага всіх активних підрозділів, щоб противник не зміг дістатися до населеного пункту Липці та заволодіти цим населеним пунктом і, відповідно, не зміг просунути артилерію і свої засоби для того, щоб обстрілювати Харків.
– З чим ви пов'язуєте наш успіх на тому напрямку? Що саме тоді допомогло втримати ворога?
– Я можу сказати, що в нас була мотивація. Мотивація хлопців, які там працювали, це не дати зайти в Харків. І харківʼяни як ніхто за це боролися. Ми продовжили нарощувати сили на тому напрямку, всі зусилля були зосереджені на тому, щоб не допустити прориву ворожих сил. І я вважаю, що ми виконали цю задачу успішно.
– Наступний у вас був Запорізький напрямок. Які там були задачі?
– Напрямок Кам'янське ми всі знаємо, де ми працювали спільно теж з підрозділом активних дій ГУР "Артан". На Кам'янському напрямку ми були в першій половині жовтня і в листопаді. Я вважаю, що там ми теж з задачею справились.
– Чому для ворога важливий цей напрямок був?
– Ми бачимо в засобах масової інформації, що основна ціль, яку намагається досягти Російська Федерація, це ті території, ті населені пункти, обласні центри, які вона заявила в конституції, що вони їхні. Це – Херсон, Запоріжжя. Тому вони намагаються виконати своє завдання. А наше завдання полягає в тому, щоб не дати їм це зробити.
– Чи помічаєте ви у них наміри пройти аж до лінії Дніпра? Чи ви вважаєте, що це можливо?
– Аналізуючи ту інформацію, яка взагалі є, в принципі, можливо, ці плани в них є. Але я вважаю, що вони нереальні. Вони несуть колосальні втрати. Я можу сміливо сказати, що на сьогоднішній день втрати в особовому складі в них надколосальні. Я думаю, час покаже. Але ми вживаємо всіх заходів для того, щоб цього не було. І сили оборони також.
– Як ви можете взагалі оцінити стан противника на тих напрямках, де ви були? Які зараз у них є сильні сторони, які слабкі?
– Я не назвав би це сильною стороною, але я назвав би це проблемою для нас. В них колосально велика кількість людського ресурсу, який вони не жалкують для виконання задач. Я розумію, це негуманно, але їм будь-якою ціною потрібно виконати завдання. Я б не сказав, що вони використовують зараз техніку на якомусь із напрямків, тому що техніка – це першочергова ціль для ураження, для ФПВ. Так як зараз війна перейшла більше в таке поле, це війна артилерії і ФПВ в небі.
Також вони мають успішне застосування ФПВ-компонентів. В цілому вони непогано взяли досвід від нас, тому що ми раніше почали застосовувати ці засоби і досягли хорошого результату. Вони непогано застосовують і оптоволокно, і цифрові частоти, і аналогові частоти, і розрахунки в них непогано працюють. Це те, що ускладнює просування наших сил та безпосередньо пішого компоненту.
– Які зараз головні операції, які виконує ваш підрозділ?
– Одні з головних операцій – це спеціальні, активні дії. Вони включають багато аспектів. Це все залежить від напрямку і від конкретної задачі. Ми можемо виконувати і наступальні операції.
– Чи доводиться вам виконувати диверсійні операції глибоко в тилу ворога?
– У нас є такі завдання. Вони проводяться з метою дестабілізації, покращення стану та положення, створення якихось умов для розвідки дій Сил оборони, для розвідки дій своїх підрозділів.
– Чи вірите ви в замороження конфлікту, що вони можуть погодитись на якусь умову, аби зупинитись хоча б на тих "кордонах", які є зараз?
– На сьогоднішній день я не бачу якихось таких прецедентів до замороження. Я бачу, що все змінюється. Ми зосередилися на полі бою і на успішних результатах.
Нам головне не втратити якомога більше нашої території. Це те, над чим ми зараз працюємо. В деяких аспектах можливо повернути те, що можливо. Я вірю, що ми зможемо повернути те, що втратили. І ми повинні до цього йти. Це наша мотивація в цілому для виконання задач.