Відстрочка, виплати військовим та покарання для ухилянтів. Яким буде новий закон про мобілізацію

Зміст

• Що відомо про процедуру і коли ухвалять закон
• Відстрочка від мобілізації: що може змінитися
• Підстави для звільнення та чи буде демобілізація
• Більше без строкової служби. Що буде замість неї
• Чи обов'язково заводити електронний кабінет
• Які обмеження готують для ухилянтів
• Що нового у питаннях бронювання
• Мотиваційний пакет та інші норми

Що відомо про процедуру і коли ухвалять закон

Комітет Верховної ради з питань з питань нацбезпеки, оборони та розвідки лише вчора, 9 квітня, завершив роботу над правками. І сьогодні розпочався розгляд у другому читанні.

Причому це не фінальна версія. Комітет лише рекомендує врахувати або відхилити правки, рішення щодо кожної з них прийматиметься у сесійній залі. Тобто, в остаточному вигляді закон про мобілізацію з'явиться після голосування в цілому.

Згідно з порівняльною таблицею, до проекту подали майже 4300 правок. Поділені вони на дві групи:

• враховані комітетом та рекомендовані до другого читання - 31 правка

• відхилені - 4263 правки

Порівняльна таблиця налічує понад 1600 сторінок. Планується, що розгляд розпочнеться з відхилених правок. І автори матимуть можливість поставити кожну з них на голосування. Якщо правка набирає 226+ голосів, вона стає врахованою. Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк мало вірить у позитивний результат, але правки все одно ставитимуть на голосування.

"І враховуючи скільки колег вже публічно незадоволені рішенням комітету, ставити будуть багато", - написав він у Telegram.

Засідання може тривати до пізнього вечора або до ночі, після чого буде оголошено перерву до ранку 11 квітня. І якщо встигнуть пройти відхилені правки, розпочнеться розгляд тих, які схвалив комітет.

Тут інтриги більше, бо будь-яку таку правку можна поставити на підтвердження. Тобто, щоб вона залишилася, правка має набрати 226+ голосів. В іншому випадку вона переходить у статус відхилених і текст повертається до редакції першого читання. Тому, швидше за все, все буде вирішуватися саме завтра.

Відстрочка від мобілізації: що може змінитися

Як і зараз, відстрочка надаватиметься заброньованим, особам з інвалідністю, тимчасово непридатним до служби за станом здоров'я (на строк 6-12 місяців), а також багатодітним батькам, крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів, та батькам-одинакам. Відстрочка належить батькам та опікунам дітей з інвалідністю, сиріт до 18 років, зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, батьком та матір'ю тощо.

Що стосується військовозобов'язаних, які доглядають родичів, пропонується давати відстрочку тим, у кого дружина (чоловік) має інвалідність І чи ІІ групи. А також ІІІ групи внаслідок відсутності кінцівок, одного з парних органів або онкозахворювання, розумових, психічних вад або за наявності дитини до 18 років.

Право на відстрочку надається, якщо військовозобов'язаний доглядає одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи. Або одного з батьків дружини (чоловіка), якщо немає інших невійськовообов'язаних осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати. Також відстрочку зможуть отримати члени сім'ї інваліда І або ІІ групи другого ступеня спорідненості, якщо його не можуть доглядати члени сім'ї першого ступеня спорідненості.

Як і раніше, відстрочка надається керівництву міністерств, народним депутатам, суддям, дипломатам та іншим державним службовцям.

Мобілізації також не підлягають студенти на денній чи дуальній формі навчання. Головна умова - рівень освіти, вищий за раніше отриманий. До цієї категорії також відносять докторантів та осіб, зарахованих до інтернатури.

Примітно, що Кабінет міністрів подавав законопроект із нормою, яка дозволяла мобілізувати аспірантів-контрактників. Комітет вирішив її відхилити.

"Просто надалі Міністерство освіти проводитиме перевірку, чи реально людина отримує науковий ступінь, чи просто заплатила гроші, щоб отримати право на відстрочку", - казав член комітету Федір Вениславський, уточнюючи, що здобуття другої, третьої вищої освіти не даватиме права на відстрочення.

Мобілізації не підлягають ті, чиї близькі родичі, задіяні в АТО чи заходах щодо стримування військової агресії Росії (під час воєнного стану), загинули чи зникли безвісти. А також близькі родичі осіб, які посмертно отримали звання Героя України за внесок в Революцію Гідності.

Винятково за бажанням зможуть мобілізуватися:

• особи з інвалідністю (на військову службу за контрактом)

• звільнені з російського полону

• військовозобов'язані до 25 років (треба пройти базову підготовку або військову службу)

Підстави для звільнення та чи буде демобілізація

Законопроект також пропонує нові підстави для звільнення з військової служби. Зокрема, звільнитися зможуть ті, хто побував у російському полоні (не добровільно) чи отримав інвалідність.

Також підставою буде призначення на посаду судді та обрання народним депутатом. За рішенням військового керівництва зможуть звільняти генералів і тих, у кого під час воєнного стану сплив термін дії контракту.

Звільнитися зможуть військовослужбовці-жінки у зв'язку з вагітністю, у відпустці для догляду за дитиною, а також чоловік або жінка за наявності дитини до 18 років, якщо інший теж служить. Також зможуть звільнитися багатодітні та батьки-одинаки, опікуни тощо. Тут деякі норми перегукуються із переліком осіб, які мають право на відстрочку за сімейними обставинами.

Що стосується демобілізації, то, як розповів Вениславський у коментарі РБК-Україна, норму про звільнення зі служби через 36 місяців виключили на прохання міністра оборони Рустема Умєрова.

"Комітет цю пропозицію Міністерства оборони підтримав і питання демобілізації із проекту закону було виключено", - сказав він і додав, що в заключні положення додали вимогу до Кабміну подати окремий проект про ротацію та демобілізацію.

Більше без строкової служби. Що буде замість неї

Законопроект пропонує скасувати строкову службу. Замість неї вводиться базова військова служба терміном 5 (у мирний час) та 3 (у воєнний час) місяців. Українці віком до 24 років зможуть обирати рік та період проходження базової служби.

Крім того, запроваджується базова загальновійськова підготовка. З 2025 року вона стане елементом навчання у навчальних закладах, проводитиметься у вишах усіх форм власності. Причому для хлопців обов'язково, для дівчат - у добровільному порядку. Потім надається військово-облікова спеціальність і беруть на облік військовозобов'язаних.

У березневому інтерв'ю РБК-Україна Вениславський казав про концептуальне прийнятті того, що 18-25-річні українці мають пройти базову службу чи підготовку. Інакше їх призватимуть на збори, після яких надаватимуть статус військовозобов'язаних. До базової підготовки зараховуватиметься військова кафедра.

"Також погоджено, що всі державні службовці, усі працівники органів поліції, прокурори, можливо, навіть судді мають пройти базову військову підготовку", - наголосив нардеп.

Зазначимо, минулого тижня розпочалася демобілізація строковиків. Очікується, що лише зі Збройних сил до кінця весни демобілізують близько 7000 осіб. Всі вони переходять у мобілізаційний ресурс і відповідно до загальних правил можуть бути знову призвані, коли виповниться 25 років. Або ж перейти на контракт, як вже зробила частина колишніх строковиків.

Чи обов'язково заводити електронний кабінет

Автори законопроекту пропонували зобов’язати українців завести електронний кабінет. Щоб через нього призовники, військовозобов'язані та резервісти у тому числі отримували електронні повістки.

В е-кабінеті потрібно вказати дані про місце проживання, стан здоров'я, номер телефону, email і так далі. Передбачалося, що військовозобов'язані протягом 60 днів після набуття чинності законом мають уточнити дані через центри адмінпослуг, ТЦК або е-кабінет. Також пропонувалося розсилати туди електронні повістки.

"Логіку Міноборони я розумію, тому що через е-кабінет все буде верифіковано і перевірятиме його обов'язком кожного. Але все одно залишається відкритим питання, чи у всіх військовозобов'язаних є технічна можливість зареєструватися", - розповідав раніше заступник голови профільного комітету Єгор Чернєв.

До другого читання комітет врахував правку, згідно з якою українці можуть зареєструвати е-кабінет у добровільному порядку. Обов'язок уточнити дані протягом 60 днів (можна через кабінет) залишається.

Які обмеження готують для ухилянтів 

Для ухилянтів та порушників правил військового обліку готували низку обмежень. У тому числі тимчасову заборона виїзду з України, а також арешт рахунків у банках та інших фінансових установ, цінних паперів, депозитів та криптогаманців.

Проте комітет ці ініціативи не підтримав і зупинився на тимчасовому обмеженні у праві керування транспортним засобом. Процедура виглядатиме приблизно так.

Якщо людина порушує правила обліку, то керівник ТЦК просить поліцію доставити її до військкомату. Якщо поліція не може доставити військовозобов'язаного, то протягом п'яти днів йому надсилається рекомендований лист із вимогою з'явитися. На це виділяється 10 днів.

Якщо громадянин все проігнорував, то ТЦК попросить суд тимчасово обмежити його в праві керувати транспортним засобом. Тобто до явки до військкомата чи відкликання такої вимоги. При цьому суд може відмовити, якщо:

• тимчасове обмеження позбавляє особу засобів для існування

• транспортний засіб використовується у зв'язку з інвалідністю (або є на утриманні особа з інвалідністю I, II групи, або дитина з інвалідністю)

Що нового у питаннях бронювання

Бронюванню від мобілізації підлягають чиновники категорії "А", голови обласних та районних рад, сільські селищні та міські голови. Чиновники категорії "Б" та органів місцевого самоврядування - не більше 50% від кількості військовозобов'язаних.

Також на бронь можуть претендувати співробітники органів державної влади, інших держорганів, підприємств та організацій, що є критично важливими для Збройних сил України, економіки та життєдіяльності населення.

Зазначимо, ключова зміна - право на бронь для кінцевих бенефіціарів (які не є працівниками) критично важливих підприємств, установ та організацій. Крім того, на заброньованих покладається обов'язок уточнити облікові дані про бронь через е-кабінет або ТЦК.

Планується, що після ухвалення закону будуть переглянуті категорії заброньованих. Проте сам документ у цьому плані пропонує лише рамку. Основні зміни будуть після відповідного рішення Кабінету міністрів.

Днями в Україні спалахнув скандал через статус критично важливих підприємств, який отримали медіа та заклади культури. Однак порядок діє вже давно, і згідно з ним, наприклад, футболісти, працівники телемарафону, цирків, музеїв та інших закладів культури заброньовані від мобілізації. Проте на обговорення відреагував прем'єр-міністр Денис Шмигаль і пообіцяв "справедливу постанову".

Докладніше про це читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Мотиваційний пакет та інші норми

До другого читання комітет відхилив раніше схвалені "бонуси". Зокрема, одноразову доплату військовим "на нулі" у розмірі 70 000 гривень, щомісячну винагороду 10 000 гривень та фіксовану плату за знищену ворожу техніку.

Водночас рекомендується встановити винагороду у розмірі від 4 до 300 прожиткових мінімумів (на сьогодні від 11,5 до 870 тисяч гривень) за знищене чи трофейне озброєння.

Крім того, у рамках "мотиваційного пакету" пропонується на рівні закону закріпити можливість самостійного вибору підрозділу для служби за контрактом, додаткову відпустку за трофеї, зарахування часу перебування у відпустці для догляду за дитиною в термін вислуги.

Також рекомендується основну щорічну відпустку давати частинами протягом календарного року (головна безперервна частина щонайменше 15 днів). І гарантувати право на компенсацію 50% першого внеску за іпотекою. А ще по 100 тисяч гривень після першого та другого років служби.

Пропонується звільнити військових та їхніх дружин/чоловіків від відсотків за користування кредитом, сплати штрафів та пені перед банками (крім кредитів на авто та житло). Видавати сертифікат на 150 тисяч гривень на купівлю авто протягом трьох місяців із дати укладання першого контракту; зараховувати до вислуги 1 місяць за 3 під час служби безпосередньо на фронті; надавати додаткову відпустку на 90 днів звільненим з полону; зафіксувати в законі виплату 15 млн гривень у разі загибелі військового.

Щодо консульських послуг за кордоном, то протягом 60 днів потрібно буде оновити персональні дані в ТЦК. При цьому зробити це можна буде дистанційно електронною поштою, телефоном або через е-кабінет.

"Повертатися до України для оновлення своїх персональних даних не потрібно", - наголосив нардеп Федір Веніславський.

На період мобілізації чоловіків віком 18-60 років зобов'яжуть мати при собі військово-обліковий документ. І пред'являти його на вимогу уповноваженого представника ТЦК, поліцейського чи прикордонника (у прикордонній смузі чи пунктах пропуску на кордоні). Представники ТЦК та поліції зможуть фіксувати процес на відео та "пробивати" особу по реєстру "Оберіг".