Відродив Могилянку та створював Народний Рух України: помер В'ячеслав Брюховецький

Брюховецький був одним із засновників Народного Руху України та людиною, завдяки якій після проголошення незалежності відродили Києво-Могилянську академію.

"В'ячеслав Степанович належав до тих людей, які не просто мріяли про незалежну Україну, а й творили її своєю громадянською мужністю та волею до перемоги", - зазначили в університеті.

Як Брюховецький відродив Києво-Могилянську академію

Одним із головних здобутків В'ячеслава Брюховецького стало відновлення Києво-Могилянської академії після здобуття Україною незалежності. У 1991 році він ініціював відродження навчального закладу з багатовіковою історією, який на той час уже не функціонував як університет.

14 вересня 1991 року під час форуму української інтелігенції Брюховецький запропонував відновити академію. Його підтримали присутні, зокрема майбутній президент України Леонід Кравчук. Уже 19 вересня з'явилося розпорядження голови Верховної Ради "Про відродження Києво-Могилянської академії".

На той час Брюховецький працював в Інституті літератури Академії наук УРСР. За спогадами людей, які брали участь у відродженні університету, спочатку мало хто вірив, що задум можна реалізувати. Однак він наполегливо шукав приміщення, викладачів і фінансування, домовлявся з чиновниками та залучав людей до майбутньої академії.

Із цією історією пов'язують навіть шахову партію. За однією з версій, приміщення академії вдалося повернути після того, як Брюховецький зіграв у шахи з керівником Військово-морського політичного училища Олександром Коровіним, яке тоді займало будівлі Могилянки. Сам Брюховецький справді захоплювався шахами й говорив, що за грою може багато дізнатися про характер людини.

У 1992-1994 роках Брюховецький був ректором Києво-Могилянської академії, а з 1994 до 2007 року - її президентом. Згодом отримав звання почесного президента університету.

Відроджена академія поєднала традиції історичного закладу із сучасними західними освітніми практиками. Тут запровадили навчання за ступенями бакалавра та магістра, можливість вільно обирати дисципліни, а також спеціальні вступні тести. Університет одним із перших в Україні почав орієнтуватися на принципи Болонської системи ще до її законодавчого впровадження в країні.

Брюховецький також залучав до Наглядової ради відомих політиків і громадських діячів із Західної Європи та США. Робочими мовами університету стали українська й англійська.

У 1996 році в університеті відкрили перші магістерські програми, а у 2008 році створили Докторську школу з програмами підготовки докторів філософії. У НаУКМА наголошують, що Брюховецький заклав основи університетської культури, побудованої на академічній свободі, критичному мисленні, самоврядуванні та взаємній повазі.

Сам він згодом згадував, що якби мав тоді теперішній досвід і розуміння масштабу завдання, то міг би не наважитися на відродження академії.

"Якби мене сьогодні з моїм досвідом і з тим, що я пройшов, вернули назад і сказали: "На, відроди Києво-Могилянську академію!" - я би сказав: "Ні, це неможливо!" Бо я тепер знаю, що це неможливо, а тоді не знав. І часом незнання краще, ніж знання", - говорив Брюховецький в інтерв'ю телеканалу ТВі у 2013 році

Освіта, наукова та громадська діяльність

За даними Великої української енциклопедії, В'ячеслав Брюховецький народився 14 липня 1947 року у Владикавказі. У 1974 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, після чого працював у редакції газети "Літературна Україна".

Згодом навчався в аспірантурі Київського державного інституту культури. У 1980 році здобув ступінь кандидата педагогічних наук, а в 1986 році - доктора філологічних наук.

У 1980-1991 роках Брюховецький працював в Інституті літератури Академії наук УРСР. Обіймав посади молодшого та старшого наукового співробітника, а також завідувача відділу теорії літератури.

Він був автором літературознавчих праць і досліджень, присвячених творчості українських письменників, зокрема Ліни Костенко та Миколи Зерова.

Окрім наукової та освітньої роботи, Брюховецький брав участь у громадському й політичному житті країни. Він був одним із засновників Народного Руху України та учасником ініціативної групи "Першого грудня".

Водночас сам Брюховецький в інтерв'ю "Gazeta.ua" говорив, що політиці присвятив лише один рік життя - період створення Народного Руху. Після цього, за його словами, вважав за потрібне передати політичну роботу професійним політикам і не претендував на посади в керівництві руху.

"Всі організаційні нитки були в мене. Коли це закінчилося, сказав колегам: хлопці-письменники, ми зробили свою справу, а тепер повинні прийти професіонали, нам треба відступити", - говорив він в інтерв'ю.

Визнання та спадщина Брюховецького

У 1997 році В'ячеслава Брюховецького нагородили орденом "За заслуги" III ступеня за внесок у розвиток національної освіти та впровадження сучасних методів навчання.

У 2007 році йому присвоїли звання Героя України. Відзнаку він отримав за внесок у національне відродження, розвиток української освіти й науки, а також багаторічну науково-педагогічну та громадсько-політичну діяльність.

Брюховецький особливо пишався людьми, які навчалися в академії. Він говорив, що випускники Могилянки вже відіграють помітну роль у політичному, культурному й економічному житті країни. А на запитання, коли був найщасливішим, відповідав: під час посвяти перших студентів відродженої Києво-Могилянської академії.

Університет став для нього не просто освітнім проєктом, а справою життя. За оцінкою НаУКМА, серед найважливіших результатів його роботи - покоління людей, яких він об'єднав навколо цінностей академічної свободи та відповідальності за країну. Випускники й викладачі академії працюють у державному управлінні, науці, освіті, дипломатії, медіа, бізнесі та громадському секторі, а також захищають Україну на фронті.

"Втрата В'ячеслава Брюховецького непоправна для могилянської спільноти й усієї України. Але справа його життя живе. Вона живе у відродженому ним університеті, у людях, яких він об'єднав і надихнув, у цінностях, які він відстоював", - йдеться у повідомленні НаУКМА.