Відбили подачу. Чому Рада завернула закон про мобілізацію і хто посварив "слуг народу" з Банковою
Наприкінці минулого року Кабмін вніс до парламенту законопроект про нові правила мобілізації, що викликали резонанс у суспільстві та у самій Раді. Упродовж тижня, поки депутати думали, що робити з цим документом, у комітеті з нацбезпеки захотіли провести зміни у керівництві – звільнити з посади заступника голови Мар'яну Безуглу. Чому уряд відкликав свій законопроект і як зірвалося голосування за відставку Безуглої – у матеріалі РБК-Україна.
"Ми недооцінили реакцію народу", – сказав у розмові з РБК-Україна співрозмовник у президентському оточенні, коментуючи підсумки тритижневих дискусій навколо законопроекту про мобілізацію. При цьому, за його словами, передбачити народне обурення було неважко. Досить згадати історію з обов'язковою вакцинацією від ковіду чи продаж ліків за рецептами – український народ не любить, коли влада його різко в чомусь обмежує, хоч би чого це стосувалося.
Після багатоденних консультацій у парламенті законопроект про мобілізацію зрештою був відкликаний Кабміном на доопрацювання. Комунікацію цієї теми з суспільством було провалено, це визнають усі співрозмовники РБК-Україна в команді влади. По суті, так і не ухваливши за фактом жодних законодавчих змін, вона отримала на свою адресу величезну порцію суспільного негативу.
При цьому, як сказав співрозмовник у "Слузі народу", все закінчилося ще не так погано, як могло би. Найгірше було б, якби законопроект у його нинішньому вигляді винесли на розгляд до сесійної зали. "Провал-мінімум – це якби ми його прийняли в такому вигляді в першому читанні, понеслася би тотальна зрада, ніхто б не розбирався, у першому це читанні, у другому, які там є рекомендації комітету і т.д. А провал-максимум – якби ми винесли до зали і не набрали 226 голосів. Тоді всі "соловйови" кричали б, що ось, подивіться, українці насправді не хочуть воювати, депутати теж не підтримують мобілізацію і таке інше", – сказав співрозмовник.
Але й завершення нинішнього першого сезону мобілізаційної історії в парламенті сприймають без особливого оптимізму. Як у результаті змінять правила мобілізації, коли це станеться, і – головне – як новий мобілізаційний механізм працюватиме на практиці, в Раді не беруться прогнозувати.
Збій комунікації
Маса претензій до законопроекту у нардепів виникла вже з моменту його реєстрації за тиждень до Нового року. А помилка Кабміну була в тому, що з Радою до пуття ніхто не радився щодо його норм, каже один із представників парламентської опозиції. Якби уряд та Міноборони пішли іншим шляхом – можливо, тоді б ці розбірки не стали публічними та вдалося б уникнути непотрібного народного обурення.
"Там проблема навіть не стільки в самому законопроекті, а в тому, як його комунікували. Фактично – ніяк. Тому воно все й пішло на самоплив. Ніхто до ладу не організував проходження цього документа до зали", – каже один із членів опозиційної фракції.
У результаті три дні – 4, 5 та 6 січня у комітеті обговорювали всі статті та пункти документа. А потім ще три дні – 8, 9 та вранці 10 січня проводили формальні та неформальні наради керівників парламенту, фракцій, груп та комітетів з Міноборони та Генштабом з приводу того, що робити з цим законопроектом.
"Опцій було дві. Або Кабмін його відкликає, або Рада сама повертає на доопрацювання. Або парламент приймає його за основу і переписуватиме до другого читання. Вибрали найоптимальніший варіант – щоб Кабмін його відкликав та доопрацював", – пояснив один із нардепів.
Перспективи мобілізаційного законопроекту під куполом стрімко змінювалися. Так, у вівторок голова фракції СН Давид Арахамія з трибуни заявив про те, що Раді все ж таки треба буде прийняти його в першому читанні, з критичним висновком комітету, а доопрацювати вже до другого читання.
Але незабаром ситуація змінилася, після чергового засідання голів фракцій і груп у вузькому форматі – тоді й вирішили, що буде краще, якщо Кабмін відразу забере документ на доопрацювання.
"Дуже багато хто висловився, що проект у такому вигляді не набере голосів навіть за основу. Тут свою роль відіграли політичні наслідки. Уявіть, які будуть заголовки: "парламент ухвалив закон про те, щоб блокувати рахунки та продавати майно за неявку до ТЦК". Не всі українці розберуться, що це лише перше читання і потім у цей документ будуть вносити зміни", – пояснив один із найвпливовіших нардепів.
Найбільше дискусій у Раді викликала норма про внесення так званих "ухилянтів" до реєстру боржників, поряд зі скасуванням відстрочки для людей з інвалідністю 3-ї групи. Багато хто в парламенті наполягає на тому, що у доопрацьованому документі ці позиції необхідно прибрати. Однак у тому, що стосується покарань за неявку до ТЦК – депутати і Міноборони поки що не мають консенсусу.
Конфлікт із Безуглою
Ймовірно, дійти компромісу всім учасникам процесу було б простіше, якби у справу не втручалась чиста політика. Так, за інформацією низки джерел РБК-Україна, спочатку на Банковій хотіли зробити так, щоб загалом непопулярну тему мобілізації (якщо оцінювати непопулярність з електоральної точки зору) комунікували насамперед військові та особисто головком Валерій Залужний. У результаті з цієї ідеї особливо нічого не вийшло – хоча й рішення повернути законопроект до Кабміну було подано як спільну ідею депутатів та військових. Втім, спроби "пристебнути" Залужного до теми мобілізації не припиняться – за словами одного із співрозмовників видання, саме його визначать доповідачем щодо законопроекту, коли документ нарешті дістанеться сесійної зали.
"Погляньте, до Залужного ж нічого не "липне", хоча ТЦК – це чисто його зона відповідальності. Коли когось пакують на вулиці, то винен хто завгодно: самі ТЦКшники, їх військком-начальник, більш загально – влада, президент, Кабмін, депутати, "Слуга народу", хто завгодно, тільки не Залужний", – зазначив один із співрозмовників.
А паралельно з перипетіями мобілізаційного законопроекту в парламенті розвивалася інша історія, пов'язана з гіперактивним заступником голови профільного комітету з нацбезпеки Мар'яною Безуглою. І ця історія внесла додатковий хаос до і без того проблемних дебатів навколо законопроекту – зокрема, спровокувавши чи не перше за час повномасштабної війни блокування парламентської трибуни.
Безугла вже давно і жорстко критикує Валерія Залужного, і градус цієї критики згодом лише наростав. На скандал навколо заяв нардепа увагу президента Володимира Зеленського кілька тижнів тому звернули журналісти. Але глава держави не став на чийсь бік, заявивши, що це "складні питання" для нього, але часу на них немає.
Велику активність Безугла розгорнула під час підготовки мобілізаційного законопроекту. Але у понеділок комітет із нацбезпеки одноголосним рішенням підтримав усунення Безуглої з посади. За регламентом, остаточне рішення щодо цього повинна була ухвалити вся Верховна рада. Але до сесійної зали відповідна постанова так і не дійшла.
Співрозмовники у "Слузі народу" стверджують, що голосування за відставку Безуглої з посади заступника голови комітету не було погоджено з Офісом президента, який, за загальноприйнятою думкою, завжди стояв за Безуглою.
"Просто вона всіх дістала своїми витівками та незрозумілими заявами. Уявіть, що у вас у комітеті є абсолютно некерована людина, яка постійно робить якісь неузгоджені заяви від імені комітету. А всім потім доводиться виправдовуватися тощо. Мало хто б хотів працювати з такою людиною", – зізнався один із представників комітету.
Інше джерело у президентській фракції уточнило, що останньою краплею була ситуація, що сталася 17 грудня. Їхній колега із СН, Олексій Мовчан розповів у Facebook про смерть його дев'ятимісячної дитини. Того ж дня Безугла написала про те, як "складно зберігати стійкість" і "віру в себе", коли нардепів "женуть з парламенту", "дегуманізують" та "знецінюють унікальну роль і роботу єдиного законодавчого органу країни". Вона перерахувала, з якими проблемами стикаються її колеги, напевно, маючи на увазі, що депутати – такі ж люди, як і всі. Безугла також згадала в публікації про трагедію в родині Мовчана, чим не на жарт розсердила дуже багатьох нардепів із "Слуги".
"Ти гірша за тварину, що навіть таке неймовірне горе використала заради свого хворого піару", – написала в коментарях її колега по фракції СН Вікторія Кінзбурська.
Співрозмовники у Раді кажуть, що на Банковій були незадоволені самодіяльністю комітету. Саме тому питання щодо Безуглої так і не потрапило у середу на голосування до зали. "Арахамія просто прийшов і сказав, що він проти. Ось і Стефанчук не поставив на голосування", – описує ті події один із нардепів від СН. І після того, як опозиція заблокувала трибуну, вимагаючи голосування за відставку, спікер Стефанчук просто закрив засідання.
"Хто б що не казав, а Мар'яну в ОП вважають своєю людиною. Тому й пригальмували її відставку. Умовно говорять так: багато меседжів, які з'являлися з боку Безуглої, з'являлися не за її власною ініціативою", – зазначив один із парламентарів.
Інший співрозмовник уточнив, що насправді Офісу не сподобався сам резонанс, що піднявся навколо цієї історії, а не те, що зачепили Безуглу. За його словами, на Банковій не розуміють, чому голова комітету Олександр Завітневич дозволив розростися конфлікту, а не зумів його погасити всередині.
"Тому й на одній із нарад в ОП прозвучало таке: мовляв, якщо голова комітету не може навести лад усередині, то, може, Завітневича слід відправити у відставку разом із Безуглою? Хоча насправді я маю сумніви, що зверху дійсно хочуть відставки Завітневича", – міркує один із членів фракції Зеленського.
У "Слузі народу" Завітневич вважається майже на 100% людиною президента: він вирішує багато завдань по лінії партії, у тому числі на рівні місцевих осередків, розрулює конфлікти між депутатами, мерами та іншими партійцями СН на місцях.
"Насправді це жахливо, що в Офісі, по суті, його ставлять в один ряд з Безуглою. Навіть якби і раптом поставили його зняття на голосування, то за це точно ніхто не проголосував би", - зазначив ще один з нардепів від СН.
Але щодо подальшої долі Безуглої в комітеті, то відразу кілька джерел у Раді кажуть, що станом на вчора рішення вже було.
"Все-таки її відправлять у відставку, така домовленість вже є. Особливо після того, як через неї в середу було зірвано голосування. І після її цих заяв про вихід із фракції, партії тощо", – зазначив один із членів комітету. Цю інформацію виданню підтвердили ще чотири парламентарі.
Увечері п'ятниці Безугла повідомила, що її заяви про вихід із фракції та партії СН "офіційно прийняли". Очевидно, її безпартійний та позафракційний статус буде офіційно оформлено вже наступного тижня.
РБК-Україна наполегливо зверталося до Безуглої з проханням про інтерв'ю, щоб обговорити всі актуальні питання, – але депутат відмовилася.
Другий сезон
Перипетії навколо Безуглої, звичайно, вплинули на долю законопроекту про мобілізацію, але його підготовка триває своєю чергою. На даний момент законопроект перебуває у Міноборони, де його адаптуватимуть з урахуванням депутатських зауважень, потім винесуть на розгляд усього Кабміну. Втім, за інформацією РБК-Україна, розробники налаштовані піти на часткове пом'якшення норм, але загальну концепцію при цьому залишать – зокрема щодо обмежень для ухилянтів (проти чого жорстко виступають депутати).
"Поки варіанта не видно. Зрозуміло, що треба розширювати базу мобілізованих. Але як це зробити без каральних заходів для ухилянтів, незрозуміло. Очевидно, прибиратимемо бронь для депутатів, чиновників тощо, щоб показати, що всі рівні. Практичного сенсу у цьому небагато, але інакше народ не зрозуміє", – сказав у розмові з виданням один із видних "слуг народу". Але варто зазначити, що норма про броню для нардепів вже є у законодавстві, у профільному законі про статус нардепа. Отже, навіть якщо не прописувати для нардепів окремих привілеїв у новому мобілізаційному законі, до ТЦК їх все одно не заберуть.
Ще одна ідея – в принципі відмовитися від ухвалення єдиного великого законопроекту про мобілізацію, замінивши його декількома меншими та тематичними, наприклад, окремо ухвалити норми про демобілізацію. Але проти цього виступає військове керівництво – вони побоюються, що настане момент, коли згідно з таким законом одноразово отримає право на дембель величезна кількість військовослужбовців, тих, хто пішов до армії у перші місяці повномасштабної війни. А замінити їх буде нікому.
В цілому ж, якщо мобілізаційний законопроект, у якому б форматі він не був би проголосований, не вирішуватиме проблему з пошуком і заміною людського ресурсу для армії, серйозні проблеми на фронті не забаряться. Тим більше, за загальноприйнятою думкою, як мінімум 2024 року війна точно не закінчиться.
Військовий та політичний інтереси тут заходять у очевидну суперечність, з урахуванням загальної непопулярності теми мобілізації. "У будь-якому разі, винні будуть депутати, тому що це ми проголосували", – сказав один із співрозмовників у парламенті.
Але дата, звісно, буде невдалою – 16 січня виповниться рівно десять років із моменту, коли Верховна рада проголосувала пакет репресивних законопроектів, спрямованих проти Євромайдану. З огляду на це, 16 січня Верховній раді про всяк випадок краще уникати будь-якої активності.