Від поодиноких бортів до системи: як еволюціонують дрони-розвідники у війську

Головне:

• Ключова задача дронів-розвідників – виявлення ворожих цілей. Також вони виконують функцію ретранслятора та цілевказівника для ударних дронів.
• Дрони-розвідники бувають мультироторного та літакового типів. Залежно від задач, застосовуються обидва типи БпЛА.
• Росіяни використовують дрони-перехоплювачі для боротьби з розвідниками. Чим дорожчий розвідник, тим активніше його намагаються знищити.
• Україна будує багаторівневу систему повітряної розвідки. У ній кожен тип безпілотника виконує свої завдання.

Збори на розвідувальні БпЛА закривати значно складніше, ніж на перехоплювачі чи ударні дрони: їхню роботу не так просто показати одним видовищним відео, а результат не завжди можна побачити одразу.

Проте саме від розвідки залежить, чи вдасться вчасно виявити загрозу, евакуювати пораненого, зупинити ворожий наступ або точно відпрацювати по цілі.

До того ж розвідувальний дрон – це витратний матеріал. Незалежно від вартості борту, кожен пілот розуміє: після запуску він може не повернутися. Тому підрозділам потрібні регулярні поповнення, а не разова передача техніки.

Базова місія таких безпілотників – аеророзвідка: зафіксувати ділянку, нанести інформацію на шари бойових С2-систем і систем ситуаційної обізнаності. Але цим їх роль не обмежується.

Дорозвідка раніше зафіксованих об'єктів, підтвердження вогневого ураження, об'єктивний контроль – одним словом, щоденна бойова робота. Деякі моделі виконують і функцію ретранслятора та цілевказівника для ударних дронів, коли ті працюють у парі.

Розвідник – це очі, зв'язок і координація одночасно. Втратити його під час активної роботи означає зупинити кілька процесів і наразити підрозділ на небезпеку.

Розвідники бувають мультироторного та літакового типів. В умовах інтенсивних бойових дій і необхідності убезпечити екіпажі літаковий тип має очевидні переваги. Наприклад, мультироторні (Mavic, Autel та подібні) працюють у радіусі 7-15 кілометрів, а їхні екіпажі змушені перебувати в так званій кілзоні, впритул до лінії зіткнення.

Літаковий тип дає принципово інший радіус – від 30 до 100 кілометрів і більше – і можливість вести розвідку, коригувати вогонь, фіксувати результати ударів, не наражаючи екіпаж на пряму загрозу. Це не просто більша дальність, а інший клас завдань і інший рівень безпеки.

Перші українські системні напрацювання з'явились ще у 2014-2015 роках.. З 2022-го ринок отримав сильний вимушений імпульс: з'явився цілий перелік нових виробників, і сьогодні ми маємо більше десятка сертифікованих серійних розвідників, які повноцінно конкурують із російськими аналогами.

Серед них є і давно відомі платформи в нових версіях, і абсолютно нові рішення – від дорогих багатофункціональних комплексів на кшталт GOR та RayBird з радіусом дії до 250-260 км і робочою висотою 3500-5500 м до доступних масових рішень як Sokil, призначених для щоденної тактичної роботи.

За останні півтора-два роки російські розвідувальні безпілотники також суттєво еволюціонували. Вони активніше використовують Mesh-мережі та ланцюжки ретрансляції для стабільнішого зв'язку й збільшення дальності роботи.

Удосконалюються оптичні сенсори, що дає змогу вести розвідку з безпечніших для себе дистанцій. Найбільшу загрозу становлять "Орлан-10" і "Орлан-30" із бензиновими двигунами та радіусом дії понад 150 км, Zala і Supercam завдяки якісній оптиці працюють як цілевказівники для баражуючих боєприпасів типу "Ланцет". Є й масові тактичні розвідники, як-от "Князь Вєщій Олег". Спільна тенденція очевидна: ворожі безпілотники стають складнішими цілями й дозволяють противнику діяти на більшій глибині.

Водночас нашим розвідувальним екіпажам доводиться враховувати ще одну загрозу – ворожі дрони-перехоплювачі. Вони полюють на українські безпілотники, зокрема розвідувальні. І що дорожчий комплекс, то відчутнішою стає втрата для підрозділу.

Це не означає, що потрібно відмовлятися від дорогих технологічних платформ: вони незамінні для завдань на великих відстанях і значній глибині. Але покладатися лише на них теж не можна.

Нам потрібна багаторівнева система повітряної розвідки, у якій кожен тип безпілотника виконує свої завдання. Для роботи на оперативній глибині необхідні складніші й потужніші комплекси.

Водночас для щоденних тактичних завдань на відстані потрібні доступні літакові дрони, які можна передавати підрозділам у більшій кількості, регулярно поповнювати їхній парк і не зупиняти роботу через втрату окремого борту. Саме таких рішень сьогодні критично бракує.

На полі бою перевагу дає не один універсальний безпілотник, а система, у якій є достатньо різних засобів для різних завдань. Тому наша роль – не лише передавати війську найтехнологічніші рішення, а й забезпечувати його доступними розвідниками, які можна використовувати щодня й у достатній кількості.