Великі російські підприємства планують самостійно відбиватися від атак ЗСУ
Великий російський бізнес змушений самотужки посилювати захист від українських атак - деякі підприємства вже закуповують кулеметні турелі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Сибирь. Реалии".
Журналісти звернули увагу на те, що відповідні тендери оголосили аеропорт Сургута, порт в Усть-Лузі та енергетичні компанії.
Так, АТ "Аеропорт Сургут" оголосило закупівлю турельної установки - спеціального модуля з рухомою основою для кріплення кулемета.
Згідно з тендерною документацією, аеропорт планує придбати комплекс із двома спареними кулеметами. Він має бути обладнаний тепловізійним прицілом, монітором для дистанційного керування та зовнішнім джерелом безперебійного живлення. Очікувана вартість закупівлі становить 909 тисяч рублів.
Ще одну закупівлю оголосило Усть-Лузьке управління Північно-Західної басейнової філії ФДУП "Росморпорт", відповідальне за безпеку порту в Усть-Лузі. Воно шукає постачальника трьох кулеметних турелей із тепловізійними прицілами та моніторами. На це планують витратити 8,9 млн рублів. Як відомо, порт Усть-Луга вже багато разів ставав ціллю атак українських безпілотників.
До посилення протидронового захисту долучилося і ПАТ "Колимаенерго". Компанія придбала турель для ручного кулемета Дегтярьова. Її планують використовувати мобільні вогневі групи для захисту об'єкта в селищі Синьогір'я Ягоднинського району. За цією ж адресою розташована Колимська ГЕС.
Крім того, у листопаді про намір придбати турельну установку повідомив Ангарський електролізний хімічний комбінат, що входить до структури "Росатому".
Як у Росії дозволили підприємствам купувати озброєння
Ще у травні 2026 року росЗМІ повідомляли, що російським підприємствам дозволили купувати озброєння для захисту від ворожих безпілотників.
Серед доступних засобів протидії називали системи радіоелектронної боротьби, дрони-перехоплювачі, турельні установки та артилерію.
На тлі атак ЗСУ у 2026 році Володимир Путін підписав указ, який передбачає можливість передавати об'єкти критичної інфраструктури під державне управління. Такий захід можуть застосувати, якщо власники не забезпечили належного захисту від безпілотників та інших загроз або не відновили об'єкт після атаки.
Документ поширюється на об'єкти паливно-енергетичного комплексу, комунальної, транспортної та логістичної інфраструктури, а також промислові підприємства. Водночас російська влада запевняє, що йдеться не про зміну форми власності.
Раніше РБК-Україна розповідало, що один з найбільших НПЗ Росії потрапив під новий удар ЗСУ.
Також ми писали, що команда президента Володимира Зеленського визначила наступні відповіді на удари РФ.