Валютний ринок на початку 2026 року: чому гривня слабшає і чого очікувати далі

Що відбувається з курсом долара та євро, і чи продовжиться девальвація гривні, в колонці члена ради НБУ Василя Фурмана для РБК-Украина.

Початок 2026 року знову привернув підвищену увагу українців до валютного ринку. Гривня послабилася щодо долара США, а курс євро наблизився до психологічної позначки 50 гривень. Це породжує запитання: чи є нинішні рівні курсу загрозливими, чи очікує нас подальша девальвація, і як на це реагує Національний банк України?

“Історичні максимуми” — не односторонній рух

Говорячи про оновлення історичних максимумів курсу долара, важливо пам’ятати ключову річ: обмінний курс гривні є рухливим в обидва боки — вона може як послаблюватися, так і зміцнюватися.

Це добре видно на прикладі минулого 2025 року. У січні курс гривні коливався біля 42–42,3 гривні за долар, а на готівковому ринку доходив майже до 43 гривень. Вже у лютому гривня зміцнилася до рівня близько 41,5 гривні за долар, а в серпні–вересні курс утримувався поблизу 41 гривні.

Отже, поточне послаблення не є свідченням втрати здатності гривні до зміцнення. Це радше нормальна реакція ринку на сукупність факторів.

Сезонні чинники — головна причина нинішнього тиску

Послаблення гривні на початку року має чітке пояснення і не є унікальним явищем.

Наприкінці року держава традиційно нарощує бюджетні видатки. Частина цих коштів неминуче виходить на валютний ринок, адже Україна має значні потреби в імпорті — передусім енергообладнання, озброєння, критичних товарів.

Додатково наприкінці року населення отримує річні премії та інші виплати. Це також підвищує попит на іноземну валюту. Саме тому кінець року та перші місяці нового року традиційно характеризуються зростанням попиту на валюту, і 2026 рік не став винятком. Так, до речі, було і до великої війни.

Водночас ключове — ситуація залишається контрольованою. Ми не спостерігаємо різких або загрозливих коливань курсу, які могли б поставити під сумнів процес подальшого зниження інфляції. Україна має достатній рівень міжнародних резервів, щоб згладжувати надмірні коливання і надалі.

Яким буде курс далі?

Напрямок руху курсу, як і раніше, визначатиметься балансом попиту та пропозиції на валютному ринку. Коли цей розрив зменшується — гривня має потенціал для зміцнення, коли збільшується — вона слабшає. Саме так валютний ринок працював і минулого року.

Зі свого боку Національний банк і надалі забезпечуватиме стійкість валютного ринку. Важливо розуміти: стійкість не означає фіксацію або незмінність курсу. Йдеться про захист ринку від різких, дестабілізуючих рухів, які могли б зашкодити ціновій стабільності та інфляційній цілі НБУ.

Якщо говорити просто, різких і неконтрольованих рухів курсу очікувати не варто. Навпаки, помірні коливання курсу в обидва боки є позитивним сигналом — вони підвищують адаптивність економіки та зменшують ризики валютних криз. Саме цьому сприяв перехід до режиму керованої гнучкості курсу, який успішно працює вже понад два роки.

Євро по 50 гривень — межа чи ні?

Курс євро в Україні значною мірою відображає глобальні процеси — співвідношення євро до долара на світових ринках, а також внутрішній попит і пропозицію.

Завдання Національного банку — забезпечення стійкості валютного ринку в цілому, а не утримання певного рівня конкретної валюти. Це означає, що НБУ й надалі протидіятиме різким і дестабілізуючим коливанням, які могли б завадити досягненню інфляційної цілі. Цей підхід стосується всього валютного кошика ключових торговельних партнерів України.

Роль міжнародної фінансової допомоги

У 2025 році Україна отримала понад 52 млрд доларів США міжнародної фінансової допомоги. Це дозволило наростити міжнародні резерви до рекордного рівня (більше 57 млрд дол.США.). Саме резерви є тією “подушкою безпеки”, яка забезпечує стійкість валютного ринку.

Водночас важливо розуміти специфіку роботи валютного ринку в умовах війни. Значний дефіцит бюджету покривається за рахунок міжнародної допомоги. Уряд отримує валюту від партнерів, обмінює її в НБУ на гривню для фінансування видатків, а частина цієї гривні знову виходить на валютний ринок через імпортні потреби економіки.

Тому НБУ змушений продавати валюту, виконуючи фактично подвійну роль:

• забезпечувати трансформацію міжнародної допомоги без тиску на курс;
• згладжувати надмірні коливання на ринку.

Важливо, що міжнародна підтримка залишається стійкою. Рада ЄС погодила рішення про надання Україні 90 млрд євро на 2026–2027 роки, причому погашення цієї позики передбачене після отримання репарацій від Росії і ця позика є безвідсотковою. Для партнерів підтримка України — це інвестиція у власну безпеку.

Що це означає для громадян?

Національний банк не надає інвестиційних рекомендацій. Водночас його політика спрямована на те, щоб заощадження в гривні залишалися привабливими — і це підтверджують цифри.

За минулий рік вкладення населення в строкові гривневі депозити зросли майже на 20%, у гривневі ОВДП — на 67%. Чистий попит населення на валюту був майже вдвічі меншим, ніж роком раніше.

Це свідчить про зростання довіри до гривні та до політики Національного банку навіть в умовах повномасштабної війни. І так буде, на мою думку, і в 2026 році.