Вакансія номер один. Хто може стати послом України в США та які виклики на нього чекають

Рік тому, у серпні 2025-го, Україна відправляла до Вашингтона нового посла, а вже цього серпня ключове крісло в дипломатичному представництві знову порожнє. Сполучені Штати залишаються ключовим партнером України, але знайти туди повноцінного очільника дипмісії виявилося непростим завданням.

Ольга Стефанішина залишила посаду у Вашингтоні, не пропрацювавши й року. Наступного ж дня після президентського указу про звільнення НАБУ вручило їй підозру.

Пошук нового посла перетворився на затяжний кулуарний процес. Замість черги бажаючих Офіс президента вкотре зіштовхнувся з кадровим дефіцитом. Потенційні посли або відмовлялися від поїздки через особисті обставини, або ж їхні кандидатури відсіюються через політичні нюанси.

Хто на заміну

Замість Стефанішиної послом у Вашингтон мала поїхати Юлія Свириденко, щойно знята з прем'єрської посади. Більше того, деякі співрозмовники РБК-Україна у владі наполягали, що саме потреба замістити Стефанішину у Вашингтоні й стала каталізатором липневого перезавантаження уряду.

Втім, Свириденко відмовилась їхати з України, за інформацією видання, пояснивши це сімейними обставинами.

А ось Рустема Умєрова цього разу, кажуть джерела РБК-Україна, на посаду в США вже не розглядали, попри такі чутки в соцмережах. Про це видання детально писало в матеріалі, присвяченому ключовим персонам в оточенні Зеленського.

Фото: Дональд Трамп і Ольга Стефанішина (facebook.com.olga.kravets)

Також в контексті нової посади приглядалися до заступника голови Офісу президента Павла Паліси. Як військовий, в ОП він переважно займається сектором оборони.

Аргументом за призначення Паліси було те, що Трамп називав його своїм "улюбленим солдатом" в Україні. Та, ймовірно, його важлива роль на нинішній посаді теж має значення, і наразі він залишається поряд із президентом Зеленським в Києві.

Різні джерела РБК-Україна у владі називали й інші прізвища. За словами обізнаного співрозмовника видання, потенційних кандидатур зараз декілька: серед військових, дипломатів і навіть політиків. Зокрема, це колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

В будь-якому разі, якщо у Вашингтон все ж поїде хтось із чинних посадовців, наприклад, з Банкової, це змусить дещо перелаштувати всю структуру дипломатичного треку, і на цей фактор також зважають, пояснював РБК-Україна поінформований співрозмовник.

Тож існує декілька причин того, що крісло посла в США досі вакантне. По-перше, у нинішній президентській команді дуже коротка "лава запасних".

Посол у Вашингтоні і раніше займав особливе місце в дипломатичній ієрархії та за впливом був співставний із заступником міністра. А нині й поготів.

"Це місце дуже відповідальне, там повинна бути людина на рівні віце-прем'єра, мінімум міністра, а краще прем'єр-міністра", – заявив президент Зеленський 23 липня.

За місяць глава держави уточив вимоги до посла, дещо їх відкоригувавши, бо політична вага всередині України не обов'язково означає ефективність на міжнародних переговорах. Втім, за його словами, кандидатура є.

"У посольство в Сполучених Штатах Америки потрібна досвідчена людина. Це дуже важливо. Зараз там вибори. Нам потрібен комунікатор, щоб про Україну не забували", – підкреслив президент.

Тим часом американські аналітики радять розширити коло пошуку, хоча часто їх ремарки зіштовхуються з нерозумінням політичних реалій та того, як працює нинішня влада в Україні.

Приміром, редакторка рубрики UkraineAlert у впливовому американському аналітичному центрі Atlantic Council Мелінда Герінг запропонувала звернути увагу на фігури із міцними особистими зв'язками серед республіканців та консервативних кіл.

Серед запропонованих нею прізвищ – екснардеп Павло Унгурян з контактами у релігійних колах США, підприємці на кшталт Андрія Ставніцера чи Сергія Гусовського, здатні розмовляти мовою американського бізнесу, або навіть колишня віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Однак призначення когось настільки "зі сторони", а вже тим паче – когось із табору опозиції (а Климпуш-Цинцадзе – нардепка від "Європейської солідарності") у нинішшній політичній культурі дуже малоймовірне.

Але остаточне рішення залежить не лише від ситуації в Києві – такою ж важливою перешкодою залишається погодження майбутнього посла у Вашингтоні, де діють свої політичні правила.

Політичні тонкощі

Хоч раніше дипмісію у Вашингтоні очолювали і кар'єрні дипломати, зараз посада посла України в США – справжня "гаряча сковорідка" суто в політичному плані. Особливо з огляду на те, якими тісними стали відносини Києва та Вашингтона з початком великої війни.

І мова йде не лише про залежність України від американської військової допомоги та дипломатичних зусиль. А й про те, що сама Україна стала одним із важливих факторів внутрішньоамериканської політики.

На собі це добре відчула експосол Оксана Маркарова. За час своєї каденції з 2021 року вона змогла налагодити хороші стосунки з великою частиною американського істеблішменту, про неї писали схвальні статті топові американські медіа. Щоправда, переважно з "демократичного" флангу.

Поворотним для Маркарової став візит в США президента Зеленського у вересні 2024 року, в самий розпал президентських виборів у Штатах. Під час його поїздки на воєнну фабрику в Скрентоні, як виявилось, з американського боку були присутні саме представники Демократичної партії і ледь не жодного республіканця.

Фото: президент Володимир Зеленський під час візиту на збройовий завод у Скрентоні, США. Позаду - Оксана Маркарова (president.gov.ua)

В команді тоді ще кандидата Дональда Трампа вирішили використати цю історію, звинувачуючи Маркарову, та й Україну загалом, у підігруванні демократам і їхньому кандидату Камалі Гарріс (що, звісно, заперечували з українського боку).

Попри скандал, Маркарова залишилась на посаді, але стало зрозуміло, що Україні треба шукати нового представника в США. Тим паче каденція Маркарової вже перевалила за чотири роки – більш ніж достатньо за дипломатичними мірками.

Влітку 2025 року саме пошук нового посла в США став "офіційною" причиною зміни уряду. Причому на цю посаду планувався тодішній міністр оборони Рустем Умєров. Щодо того, чому це призначення так і не сталося, кулуарами ходили найрізноманітніші неперевірені чутки, зокрема нібито щодо занадто тісних зв'язків Умєрова з Туреччиною, які не подобались американцям.

Зрештою, в США послом поїхала віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Її роботою на посаді, як розповідали співрозмовники РБК-Україна, були цілком задоволені і в Києві, і у Вашингтоні.

За словами медіарадника Razom for Ukraine у Вашингтоні Остапа Яриша, Стефанішина вдало підхопила естафету від своєї попередниці.

"Я жодного разу не чув, щоб були скарги на неї, чи від республіканців, чи від демократів, чи від Білого дому. Плюс вона намагалася налагодити контакт з тими людьми чи групами, де були раніше, можливо, якісь прогалини або проблеми", – коментує Яриш для РБК-Україна.

Однак влітку цього року втрутився зовнішній фактор. На Банковій дізналися, що Стефанішина вже невдовзі має отримати підозру від антикорупційних органів, і її треба повертати додому.

Втім, у самих США наявність підозри від НАБУ не надто вплинула на сприйняття посла у Вашингтоні. Для нинішньої команди у Білому домі це не є визначальним чинником – хоча б тому, що проти самого Дональда Трампа раніше було порушено цілу низку кримінальних справ різного рівня політизованості.

Та попри всі політичні шторми навколо Вашингтона, посольство виконує й чимало інших, прикладних завдань.

Не лише Вашингтон

Відносинами зі США в Україні сьогодні займається далеко не тільки посольство. Цей процес децентралізований.

Головою делегації на мирних переговорах, які поки на паузі, залишається керівник Офісу президента Кирило Буданов. Питання оборонної співпраці та підготовку угоди щодо дронів (Drone Deal) повністю замкнув на собі голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. Зрештою, до більш неформального треку комунікації активно долучений навіть голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Тож яке місце в цій системі координат посідає офіційний очільник дипломатичного представництва?

"Посол допомагає з контактами, з логістикою на місці. Посол є зв'язною ланкою, коли це потрібно", – описує нинішню роль очільника дипмісії Остап Яриш.

За його словами, головне завдання посла нині – це підтримка всіх треків, які Україна веде на формальному чи неформальному рівні, та залучення людей із безпосереднім доступом до американського керівництва.

Не менш важливою є і присутність в інформаційному полі. Американський венчурний інвестор і меценат, який активно допомагає Україні, Грегорі Слейтон вважає, що Україні потрібен фахівець з високим рівнем медійності.

"Я особисто знав кількох останніх послів. І я думаю, що у вас були хороші посли, але я хотів би бачити того, який би краще володів медіа, когось, хто може виступати на CNN та Fox і справді добре працювати, переконувати людей, дати відсіч цьому російському сміттю. Бо за відсутності правди перемагає брехня", – зазначив Слейтон у коментарі РБК-Україна.

Окрім "високої дипломатії" у Вашингтоні, на очільника посольства чекає й колосальний обсяг рутинної роботи по всій країні.

Лідер Американсько-Українського Християнського Альянсу Вадим Дашкевич, який займається адвокацією України у США через релігійні кола, наголошує на необхідності об'єднати діаспору українців у різних штатах довкола єдиної адженди та чітко доносити їм завдання з Києва.

"Також потрібні тісні зв'язки, аби побудувати таку дружбу з американцями з різних структур, щоби американці у Вашингтоні могли бути не просто поінформовані, що відбувається в Україні, а могли бути долучені", – пояснив виданню Дашкевич.

Фото: Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та конгресмени США (Getty Images)

Експерт з "Центру відносин США-Україна" у Нью-Йорку Андрій Добрянський вважає, що новий посол – це завжди гарний привід заново відкрити двері до понад 400 конгресменів і сенаторів, які займаються ухваленням законодавчих актів.

Серед головних пріоритетів для України зараз залишаються як безпекові питання, зокрема стабільні постачання дефіцитних боєприпасів для систем Patriot, так і політичний тиск через ключові ініціативи – наприклад, законопроєкт Грема-Блюменталя, який дає можливість запровадити жорсткі санкції проти Росії.

Але при цьому, за словами Добрянського, ключове завдання – формувати імідж України та працювати в регіонах. Водночас експерт звертає увагу й на суто побутові та фінансові виклики. Посольству у Вашингтоні підшефні чотири генеральні консульства та низка почесних.

"Це не мусить бути олігарх чи корумпована особа, але жити в Америці недешево. Так само непросто відвідувати різні регіони, чи то навколо Вашингтона, чи в інших окремих штатах, а в України зараз немає бюджету на пальне чи додаткові машини", – резюмує Добрянський.

***

Деякі обізнані співрозмовники РБК-Україна говорили про те, що посла варто буде призначити вже після виборів до Конгресу США, які відбудуться на початку листопада. На думку інших, не варто прив'язуватись до жодних дат, і як тільки буде знайдена прийнятна кандидатура, яка погодиться поїхати у Вашингтон – посла і буде призначено.

Поки ж Банкова продовжує зважувати всі за і проти, українське представництво залишається без керманича. У Вашингтоні, своєю чергою, знову чекають на фінальне рішення президента Зеленського.

Утім, головне – знайти людину, яка зможе не просто обійняти статусну посаду, а й витримати політичний тиск і зрештою дати практичні результати.

Питання – відповідь (FAQ):

– Чому виникла затримка з призначенням нового посла України у США?

– Офіс президента зіштовхнувся з кадровим дефіцитом: потенційні претенденти часто відмовляються від призначення через особисті обставини або відсіюються через складні політичні нюанси.

– Хто з українських посадовців розглядася на посаду очільника дипмісії у Вашингтоні?

– Потенційних кандидатур зараз декілька: серед військових, дипломатів і навіть політиків. У різний час серед можливих кандидатів у кулуарах називали Юлію Свириденко,, Павла Палісу та Дмитра Кулебу.

– Хто ще із представників української влади займається роботою на американському напрямку?

– Окрім посольства, комунікацію та безпекові треки у США ведуть керівник ОП Кирило Буданов, голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров та очільник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

– Які головні завдання ставляться перед майбутнім послом України у Вашингтоні?

– Очільник дипмісії повинен забезпечувати сталу підтримку ключових треків, взаємодіяти з конгресменами, активно працювати з американськими медіа та підтримувати зв'язки з регіонами і діаспорою.