Українським лікарям у Польщі почали анульовувати ліцензії: кому загрожує втрата роботи

Що потрібно українцям, щоб зберегти ліцензію

Президент Вищої медичної ради (Naczelna Rada Lekarska або NRL) Польщі Лукаш Янковський розповів, що ті з медичних працівників, які не розмовляють польською мовою на достатньому рівні - не повинні працювати лікарями у цій країні.

При цьому підтвердити знання мови спеціалісти повинні документально - сертифікатом про володіння польською щонайменше на рівні B1.

"Лікарі, які не розмовляють польською, працювали в лікарнях... Але важко лікувати пацієнта, не розмовляючи цією мовою. На мою думку, були ситуації, коли людина, яка не розмовляє польською (працевлаштована лікарем), могла поставити під загрозу здоров'я пацієнта", - наголосив глава NRL.

Скільки українських медиків можуть втратити роботу

З 1 травня 2026 року Вища медична рада Польщі вже припинила дію умовної ліцензії на практику для 146 лікарів з країн, які не входять до Європейського Союзу. Не оминуло таке рішення і декого з громадян України.

За оцінками NRL, в цілому в Польщі працює приблизно 3000 українських лікарів.

Із них досі не надали сертифікат про володіння польською мовою близько 1000 осіб.

"Деякі з цих лікарів очікують на отримання сертифіката та надають різні довідки, але їхній статус залишається незрозумілим. Ми анулюємо умовну ліцензію деяких із цих лікарів і покладемо край цим тіньовим танцям", - констатував Янковський.

Що робити лікарям, які залишились без ліцензії

Дискусія щодо умов роботи іноземних медиків у Польщі триває. Міністерство охорони здоров'я Польщі навіть планує продовжити можливість роботи для таких спеціалістів "без сертифікованого знання польської мови" ще на рік.

Янковський визнав, що міністерство закликає NRL "бути особливо обережними під час припинення дії ліцензій, посилаючись на майбутню поправку" (до відповідних нормативних актів).

Однак він наголошує: "Якщо хтось не розмовляє польською, він не повинен працювати лікарем у Польщі".

Згідно з інформацією видання Interia, вже анульовані ліцензії повторному отриманню не підлягають.

Тобто окремим лікарям - щоб повернутися до професійної діяльності - доведеться проходити повну процедуру визнання кваліфікації (від нострифікації диплома до проходження інтернатури та складання державного іспиту LEK).

Чому раніше "мовні вимоги" знизили

"Польська система охорони здоров'я досягла ситуації, коли люди, які ніколи не повинні були в ній існувати, стали її опорами в деяких менших містах або окремих клініках. Ми з цим не погоджуємося", - повідомив очільник NRL.

Він визнав, що "українські лікарі, які працювали за умовною зайнятістю, працювали переважно в місцях, де польські лікарі не бажали працювати".

Тобто зниження "мовних вимог" стало вимушеним кроком (через дефіцит кадрів), але створило ризики для стандартів лікування.

"Ми бачимо, як цих людей працевлаштовують, наприклад, у відділеннях невідкладної допомоги та лікарняних палатах у районах, де виникає дефіцит персоналу через системну неефективність", - поділився Янковський.

Водночас він зауважив, що "українські медики не до кінця усвідомлюють величезну відповідальність - зокрема кримінально-правову - яка лежить на лікарі у відділенні невідкладної допомоги".

"Не знаючи польської мови, вони виконують цю роботу підсвідомо", - пояснив президент Вищої медичної ради.

Навіть рівень B1, на думку декого зі спеціалістів, є недостатнім для якісного надання медичної допомоги.

Янковський розповів також, що зустрічаються й лікарі з інших країн, "які розмовляють польською мовою, а їхні дипломи визнаються".

Вони, за його словами, "прагнуть (і часто - навіть більше, ніж їхні польські колеги) довести свою спроможність на робочому місці".

"Але не всі вони це роблять", - підсумував Янковський.