В Україні є лише п'ять "прозорих" міст: що це значить і які у списку

Прозорість міст, як пояснила вона, оцінюють за 70 індикаторами, які стосуються організації роботи місрад, публікації інформації на офіційних ресурсах, забезпечення доступу до даних про земельні та житлові питання, комунальне майно, соціальну сферу, оприлюднення інформації про отриману гуманітарну допомогу, розташування укриттів, надання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно тощо. І тільки 5 українських міст за цими критеріями були визнані прозорими.

"Йдеться про Чернівці, Вінницю, Луцьк, Мукачево, Львів. Але найбільш тривожний показник - те, що 72 міста і досі лишаються непрозорими, при тому, що середній рівень прозорості нині становить лише 41,6%", - підкреслила Шуляк.

За даними рейтингу прозорості 100 міст України за 2024 рік, який підготувала Transparency International Ukraine, найгірші результати продемонстрували Конотоп, Могилів-Подільський, Золочів, Хуст, Білгород-Дністровський, а Київ, додала Шуляк, традиційно займає посередню позицію: лише 26-те місце. У 2024 році, підкреслила парламентарка, влада міста не змогла виконати навіть половини індикаторів прозорості у ключових сферах таких як реагування на виклики війни, управління комунальним майном і землею, надання базових послуг мешканцям тощо. 

Подібна історія, на жаль, характерна і для інших міст України, де ситуація іноді навіть гірша. У звіті особливо наголошується на важливості виконання саме законодавчих вимог. Отже, ключове питання не у можливостях, а у відповідальності й бажанні влади діяти відкрито. Бо на законодавчому рівні тільки за останні кілька років прийнято ряд серйозних законодавчих змін, які позитивно впливають на рейтинг відкритості ОМС”, - зауважила парламентарка. 

Вона зазначила, що найбільшу позитивну динаміку порівняно з 2023 роком показали індикатори, що стосуються:

• забезпечення можливості користуватися офіційним сайтом міської ради особам з порушеннями зору та іншими порушеннями;
• відповідності проєктів порядку денного засідань виконавчого комітету питанням, які фактично розглядають під час засідань;
• оприлюднення відеозаписів засідань міської ради;
• поширення протоколів засідань ОМС - міської ради, виконавчого комітету та постійних комісій;
• оприлюднення відеозаписів засідань постійних комісій.

Натомість у антирейтинг індикаторів, де була продемонстрована від’ємна динаміка виконання, увійшли:

• наявність власної системи електронної реєстрації в комунальні заклади середньої освіти або посилань на загальнонаціональну систему реєстрації;
• існування електронного інструменту для реєстрації скарг і звернень громадян, які дозволяють завантажувати необхідні документи та відстежувати статус звернення;
• поширення інформації про ухвалені рішення щодо надання компенсацій за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна;
• публікація актуальних даних про розташування захисних споруд цивільного захисту;
• оприлюднення набору відкритих даних про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

"Дані рейтингу Transparency свідчать, що найменше міста виконали індикатори щодо відкритих бюджетних слухань, даних про доступність будівель для осіб з інвалідністю, наявність муніципального енергетичного плану, переліку земельних ділянок комунальної власності, що їх пропонують передати у власність, структури підрозділів міської ради, а також підприємств, установ і організацій, які їй підпорядковуються", - додала Олена Шуляк.