Україна подасть позов до СОТ через заборону Польщі, Угорщини та Словаччини імпорту зерна

"Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд", - заявив Качка в неділю, 17 вересня, ввечері, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.

Три країни пішли проти Європейської комісії, яка минулої п'ятниці дозволила продаж українського зерна в ЄС. Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що запровадять власні заборони на українське зерно після рішення Єврокомісії зняти обмеження. "На наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії", - сказав представник України.

Качка заявив, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, але викликала те, що він назвав "найбільшою системною проблемою" - чи можуть міжнародні торгові партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.

"Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торгових переговорах та інститутом торгової політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі", - сказав Качка, додавши: "Системний підхід Будапешта та Варшави щодо ігнорування позиції інститутів ЄС у торговельній політиці, я думаю, буде проблемою для ЄС загалом, бо там тут немає єдності.

Позов до СОТ

Київ планує подати до суду на країни до СОТ, а не через власну торговельну угоду з ЄС. "Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться стосовно торгових партнерів та свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави", - сказав він.

У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі та забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включаючи м'ясо.

"Ці довільні заборони просто смішні, - сказав Качка. - Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже смілива дія проти нас обох із боку Будапешта".

Хоча додаткові заборони Угорщини мають переважно символічний характер, враховуючи, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, сказав Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, "ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів та овочів з Польщі".

Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від різкого зростання постачання української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування помилкові: "Заборона Польщі не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни глобальні - те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці".

Представник ЄС повідомив, що Брюссель сподівається вирішити цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі різкого зростання експорту.

Відповідаючи на запитання щодо цієї потенційної угоди, Качка сказав, що Київ готовий "взяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не викликав цунамі в сусідніх країнах", і запровадить систему експортних ліцензій на зерно "в реальному часі", щоб уповільнити". експорт у сусідні країни та дозволити Україні "швидко відреагувати" у разі виявлення сплеску.

Заборона на продовольство

Нагадаємо, країни Східної Європи почали самостійно запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна навесні 2023 року. Після цього відповідні обмеження вирішила затвердити Єврокомісія. Таким чином, імпортувати зерно України перестали Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія.

ЄС вирішив скасувати цю заборону з 15 вересня. Того ж дня Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про збереження власних обмежень на імпорт українського зерна, незважаючи на рішення Єврокомісії.

Заборони трьох центральноєвропейських країн послідували за блокадою Росією українських портів на Чорному морі. Правляча партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського експорту.