"Ця стигма не лише про Україну": в НАЗК розповіли про ставлення посадовців до лобіювання
В Україні, як і в багатьох інших державах, досі існують упередження щодо механізмів лобіювання.
Про це РБК-Україна розповіла головний спеціаліст Національного агентства з питань запобігання корупції Анастасія Єзерська.
Ставлення до лобізму
За словами Єзерської, суперечливе сприйняття лобізму характерне не лише для України. У НАЗК наразі очікують на рекомендації від Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо того, які комунікаційні інструменти можуть допомогти змінити ставлення до лобіювання.
"Ця стигма не тільки про Україну, вона притаманна всім. Ми зараз чекаємо, що ОЕСР нам підкажуть, що спрацює в комунікаційних кампаніях - чи це плакат якийсь, чи це відеокурс. Щось має спрацювати, тому що дійсно є певна проблема", - сказала представниця НАЗК.
Водночас, за її словами, у бізнесу немає критичних проблем у співпраці з чиновниками. Представники компаній і раніше комунікували з органами влади, тому говорити про вакуум у цьому процесі не варто.
Реєстр як показник відкритості
Єзерська зазначила, що одним із показників зміни підходу до лобіювання має стати сприйняття відкритих зустрічей посадовців із представниками бізнесу як нормальної частини їхньої роботи.
"В принципі голова говорив таку ідею, що чим більше посадова особа зустрічається в Реєстрі прозорості, тим краще вона працює. Це має бути таке сприйняття показника", - пояснила вона.
За словами представниці НАЗК, агентство орієнтується передусім на потреби лобістів та має стати для них своєрідною точкою входу в законодавство.
"Для нас основний клієнт - це лобіст, ми слухаємо лобіста, що йому потрібно, чого йому не вистачає. Тобто ми для нього є точкою входу в законодавство", - додала Єзерська.
Легалізація лобізму в Україні
Роками лобізм в Україні асоціювався з тіньовими схемами й корупційними ризиками, і це підривало довіру до інституцій. Проте 1 вересня 2025 в Україні набув чинності закон "Про лобіювання". Він визначив правила взаємодії бізнесу з державою та перевів лобіювання з неформальної площини у правове поле.
Ключовим інструментом реформи став Реєстр прозорості НАЗК - відкрита платформа з даними про суб'єктів лобіювання. Станом на вересень 2026 в ньому налічується 205 суб'єктів із різних галузей.
Водночас досвід США та ЄС показує, що самого реєстру недостатньо: важливі також контроль конфлікту інтересів, прозорість процесу ухвалення рішень, цифровий слід комунікації.
Докладніше про міжнародний досвід впровадження ринку лобізму можна прочитатті у матеріалі РБК-Україна "Як працює лобізм у США та Європі і які помилки не варто повторювати Україні".