Наприкінці січня в Україні зафіксували нові температурні рекорди - позначки термометра підвищились у більшості регіонів до 7 градусів тепла, а у Чернівцях - до 15. Аномально тепла зима і відсутність снігового покриву безпосередньо впливає на врожай озимих культур.
РБК-Україна розпитало Міністерство аграрної політики і продовольства України про те, як тепла зима вплине на цьогорічний врожай.
"Врожайність зернових залежить від характеру похолодання, яке очікується у зимовий період. Враховуючи, що у першій декаді лютого воно поступове, то майже не вплине. Низькі температури (мінус 15 градусів і нижче, без снігу) не очікуються, при яких можливі ускладнення - пошкодження кореневої системи. Посіви озимини під урожай 2025 року в основному пізні, як це буває все частіше внаслідок осінньої посухи", - кажуть у відомстві.
Вони також пояснюють, що морозостійкість зимуючих культур через аномально теплу зиму значно знизилася. Восени рослини накопичують цукри, які формують стійкість рослин до низьких температур, але внаслідок відновлення росту через аномальне тепло відбулася витрата цих цукрів. Через переважно похмуру погоду у січні не виникало погодних умов для їх компенсації.
"На початок грудня морозостійкість (розрахункова критична температура вимерзання на глибині 3 см) оцінювалася як мінус 12-16 градусів залежно від виду озимини (ячмінь та ріпак менш морозостійкі). Станом на 20 січня критична температура вимерзання підвищилася до мінус 8-12 градусів. Якщо така температура ґрунту на глибині 3 см утримується більш як 3-5 днів, то ймовірне пошкодження кореневої системи і часткова загибель рослин", - пояснюють експерти.
Додамо, що поки за прогнозом погоди очікується поступове зниження температури, воно буде супроводжуватися опадами у вигляді дощу та мокрого снігу. Ймовірне утворення снігового покриву. Найнижчі температури у другій п’ятиденці лютого місцями можуть досягати мінус 10-14 градусів.
"Такий характер похолодання на сьогодні не загрожує посівам. Прогноз погоди є надійним до 10 днів, а за цими межами можуть бути різні ситуації. Поки що нічого критичного не відбулося", - наголошують у Мінагрополітики.
"На територіях, де були досягнуті та утримувалися тривалий час температури більше вище нуля, шкідники зберігаються, розвиваються, виникає загроза збільшення кількості популяцій та більш ранній "наступ" їх на посіви", - кажуть у відомстві.
Посіви озимих зернових культур і ріпаку скрізь заселені гризунами, але їх поширення стримує зволоження ґрунту від короткочасного снігу і дощу різної інтенсивності.
"Надалі загроза збільшення чисельності гризунів, передусім в озимині, ймовірна, якщо буде стійкий сніговий покрив, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують розмноження", - пояснюють у міністерстві.
Втім, уже зараз проти мишоподібних гризунів провели захист на площі 496,3 тисячі га. Хімічним методом обробили - 373,7 тисячі га, біологічним методом - 122,6 тисячі га.
"Прогнозується суттєве поширення не лише шкідників, а і хвороб. Тому потрібно буде передбачити збільшення кількості хімічних обробок багаторічних насаджень", - зазначають експерти.
"Поки що говоримо про ті культури, що на полях, та умови, які ще не настали і лише очікуються. Є занепокоєння щодо дефіциту опадів у лютому. Проте чергування похолодань з потеплінням як правило супроводжується дощами, снігом, мокрим снігом, а враховуючи, що ґрунт талий, тому переважна кількість опадів засвоюються, що надзвичайно важливо для формування нормальних вологозапасів на весну", - кажуть у відомстві.
Втім, разом із цим є загроза недостатнього зволоження ґрунту на початок весни.
"Нема даних щодо відновлення сокоруху у фруктових деревах, проте за температурними показниками (для відновлення сокоруху необхідні температури вище +3 градуси) це вже можливо, за винятком північно-східних районів, і це надзвичайно рано. У цьому випадку дуже небезпечне різке зниження температури, яке загрожує пошкодженням кори дерев. Очікуємо поступове зниження", - говорять у Міністерстві.
У зв’язку з тим, що верхній шар ґрунту на даний час не промерз, у випадку підвищення температури є велика ймовірність початку раннього сокоруху на ягідниках та плодових культурах, особливо фруктових дерев кісточкових порід - персик, абрикос.
"Всі прогнози вказують на подальше потепління, оскільки є стрімке підвищення температури в Україні не тільки взимку, а й влітку, а також порушення сезонності. Наша країна вже більше як 20 років перейшла в нові кліматичні умови і це потребує постійної адаптації та зміни культур для вирощування в нових умовах", - кажуть експерти.
Сума ефективних температур у Київській області позаминулого десятиріччя складала в межах 2 200 - 2 400 градусів. В останнє десятиріччя вона збільшилася до 3 000 - 3 200 градусів, що дає можливість сільгоспвиробникам вирощувати більш теплолюбні багаторічні культури, такі як виноград, мигдаль тощо.
"На даний час ряд фермерських господарств у зонах Лісостепу і змішаних лісів не лише вирощують технічні сорти винограду, а і виробляють якісну винопродукцію", - заявляють у Міністерстві.
Читайте також про те, які рослини варто висівати на розсаду вже у лютому, а також, як без хімії зробити розсаду міцною та здоровою.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України й читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.