Таємниця Туринської плащаниці отримала нову зачіпку: що показала знайдена ДНК
Науковці виявили складний генетичний код плащаниці (фото: Shutterstock)
Вчені повторно дослідили волокна Туринської плащаниці і виявили, що вони досі зберігають унікальний біологічний "архів". Новий аналіз допоміг відтворити сліди багатовікових контактів тканини з людьми та навколишнім середовищем.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на наукове дослідження, опубліковане у журналі Scientific Reports.
Аналіз провела професорка криміналістики Ланкаширського університету Ноемі Прокопіо разом із командою дослідників із Падуанського, Павійського, Туринського та Перуджинського університетів.
На відміну від стандартних тестів, метагеномний підхід дав змогу виявити не один конкретний слід, а ціле різноманіття біологічних організмів, які залишили свій генетичний відбиток на полотні.
Зразки містять кілька різних людських мітохондріальних ліній ДНК, що свідчить про торкання та догляд за реліквією з боку багатьох людей різного походження.
Екзотичний мікробіом: від людської шкіри до мікроорганізмів
Аналіз виявив багатий та специфічний мікробіом, який відображає умови зберігання та контакту з тканиною.
На противагу звичайному пилу, на полотні зафіксовано бактерії та грибки, характерні для мікрофлори людської шкіри.
У тканині виявили солестійкі мікроорганізми (включно із солонолюбними археями), які зазвичай розвиваються в умовах високої концентрації солей та специфічного засолювання матеріалів під час консервації.
На відміну від стандартних історичних текстилів, плащаниця має складну мікробіологічну екосистему, яка формувалася через зміну вологості, температури та умов її демонстрування вірянам.
.png)
Підсумок даних про геном людини, отриманих із зразків Туринської плащаниці (джерело: DOI: 10.1038/s41598-026-60684-7)
Сліди флори та фауни
Генетичний аналіз показав винятковий спектр ДНК рослинного та тваринного походження, який свідчить про тривалі подорожі та контакти артефакту з різними регіонами та предметами побуту.
Що виявили науковці?
Культурні рослини: науковці ідентифікували ДНК пшениці, моркви, кукурудзи, бананів та арахісу.
Домашні тварини: виявлено генетичний матеріал великої рогатої худоби, свиней, курей, а також котів і собак.
Морські матеріали: окрім сухопутної флори й фауни, волокна містять ДНК середземноморського червоного корала (Corallium rubrum).
Наявність ДНК рослин із Нового Світу (кукурудза, арахіс) та тропічних фруктів (банани) підтверджує, що накопичення біологічного матеріалу активно тривало у Пізньому Середньовіччі та Новому часі під час публічних демонстрацій і переміщень реліквії.
Чому ДНК не може довести чи спростувати автентичність плащаниці?
Науковці наголошують, що виявлений генетичний коктейль не дає відповіді на запитання про точний вік Туринської плащаниці або її справжність.
Чому?
Століття інтенсивного використання, демонстрацій і неминучого забруднення унеможливлюють ізоляцію "первинної" ДНК, яка б належала найпершому періоду створення тканини.
На противагу спробам використати ДНК як прямий доказ віку, судова геноміка та протеоміка дозволяють відтворити екологічну та культурну "подорож" артефакту.
Замість статичного предмета плащаниця постає як "динамічний біологічний архів", що зафіксував деталі торкань, способів транспортування, місць зберігання та природного оточення протягом багатьох століть.
