Своїми силами. Як Київ готується до тривалих відключень світла і скільки це коштує
Через російські обстріли хронічна енергетична криза може значно загостритись взимку. Як до цього готується міська інфраструктура Києва, житлові будинки, ресторани та мережі магазинів – детальніше у матеріалі РБК-Україна.
ЗМІСТ
- Фінансове питання. Як готуються лікарні, школи та будинки
- У скільки обійдеться встановлення обладнання на будинок
- Сонячна станція в кредит. Які є програми співфінансування
- З генераторами – втричі дорожче. Яка ситуація в гіпермаркетах
- Звуження меню і зростання цін. Вплив блекаутів на ресторани
Влітку в Україні тривають відключення світла через удари РФ по енергетичній інфраструктурі. Хоча повного блекауту статися не повинно, ситуація все ще складна.
Бізнес у Києві адаптувався досить швидко: на вулицях біля кафе і магазинів під час відключень численні генератори шумлять буквально один біля одного. Гіршою ситуація виглядає в житлових будинках. Щоб працювали ліфти і освітлення біля дому і в під’їзді – про це треба подбати самим людям: купити потужне обладнання, яке коштує сотні тисяч, а іноді й мільйони гривень. Самі мешканці готові збирати на це гроші далеко не завжди.
Фінансове питання. Як готуються лікарні, школи та будинки
Цієї весни ворог нещадно обстрілював українську енергосистему, і Київ (як і вся Україна) змушений жити в умовах стабілізаційних знеструмлень. Періоди відключень енергетики намагаються зменшити, але через дефіцит виробництва електроенергії графіки продовжують діяти.
Відключення застосовують до всіх будівель та об’єктів у місті, крім критичної інфраструктури або тих, які підключені до одного джерела із критичною інфраструктурою, говорить РБК-Україна заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв.
"Об’єкти, де наявність електроенергії життєво необхідна, наприклад, лікарні зі стаціонарними відділеннями, відключатись не повинні. Також усі лікарні столиці оснащені генераторами, які місто почало встановлювати ще 5-6 років тому”, – додає він.
Також Київ має більше двох десятків мобільних пересувних котелень, які ще й зможуть забезпечувати такі заклади теплом взимку у разі аварійної ситуації. Така котельня може працювати без дозаправки до 6 діб. Контроль тиску і температури можна здійснювати і дистанційно. В місті також запровадили спеціальний режим вуличного освітлення, щоб знизити споживання.
Але повноцінно функціонувати житловим будинкам при відключеннях важко, констатують у КМДА. Є складнощі з насосним обладнанням для підкачки й нормального постачання води, роботою ліфтового обладнання, особливо у висотках.
Ми живемо в реаліях, коли за частину підготовки до блекаутів відповідає країна і місто, а на умовному другому рівні готуватися мають спільно мешканці багатоквартирних будинків. А про квартиру повинні подбати самі її власники, каже РБК-Україна Максим Петренко, голова Громадської спілки “Київська Асоціація ОСББ та ЖБК”.
Є кредити і співфінансування, але основна частина організації і витрати – все це лягає на самих мешканців.
На рівні будинку треба забезпечити роботу інженерних систем, які дозволяють подавати в квартиру тепло і холодну воду. Це індивідуальні теплові пункти, насосні станції, дахові або прибудовані газові котельні, системи домофонії, відеонагляду тощо. В ідеалі все це треба організувати заздалегідь. Наприклад, при тривалих вимкненнях місто забезпечуватиме тиск холодного водопостачання, що “підніме” воду не вище 10 поверху.
В частині того, за що відповідальні самі будинки (ОСББ, керуючі компанії, кооперативи), до можливих блекаутів добре підготувалися лише відсотків на 10-15%, вважає Петренко. На його думку, навіть за оптимістичними оцінками реально готові десь 300-400 будинків: "Порівняно з усією кількістю житла в місті, – каже він, – це як крапля в морі".
У скільки обійдеться встановлення обладнання на будинок
Забезпечувати такими засобами житлову інфраструктуру – дорого. Максим Петренко наводить приклад: надійний 28-кіловатний генератор на будинок може коштувати до 400 тисяч гривень. Ще близько 100 тисяч коштуватиме підключення.
Плюс – бажано зробити проектну документацію, враховувати постійні витрати на обслуговування: повна собівартість кіловат-години, виробленої за допомогою генератора, складатиме приблизно 35-45 гривень.
А проект по встановленню акумуляторів та інверторів для заживлення інженерних систем тепло- і водопостачання, а також ліфтів обійдеться приблизно у 1 мільйон гривень. В Києві сонячні станції встановили кілька ОСББ. Це ще не масовий тренд, але прикладів стає більше.
"Опрацьовуються зміни до законів, щоб мати можливість продавати надлишки згенерованої сонячною станцією електроенергії – при надлишку ділилися нею з іншими. Якщо це реалізують, ОСББ зможуть ще й заробляти – їм будуть платити по "зеленому тарифу" в цінах на 2024 рік – 5,15 гривень за кіловат", – каже Петренко.
Зараз у голови спілки стоїть питання закупки обладнання для безперебійного живлення, яке буде забезпечувати холодною водою не тільки його будинок, а ще й сусідні. Для цього з сусідами треба розмовляти.
"Мешканці трапляються відверто складні. Досі думають, що до них має хтось прийти і все дати. Складно переконати, що це їхня власність, за яку вони відповідають. І саме вони визначають, як її утримувати та контролювати, скільки за це платити", – зауважує співрозмовник.
Голови правлінь ОСББ в більшості хочуть встановлювати всі можливі додаткові пристрої, щоб в будинках було світло під час відключень. Але бачать небажання мешканців скидатися на це грошима, підтверджує проблему керівник одного з кооперативів у спальному районі Києва. Бо, наприклад, щоб податися на якусь із програм, на рахунку вже має бути від півмільйона гривень, каже він РБК-Україна.
"Де взяти гроші, якщо самі люди не готові їх давати? Я щодня "борюся" з деякими мешканцями за те, щоб ті хоча б вчасно платили комуналку. Люди дуже різні. Хтось виїхав, але сумлінно платить комуналку з Німеччини. А є квартири з боргами по 80 тисяч гривень. Вмовити таких, щоб скинулися ще й на генератор чи щось подібне, просто нереально", – зізнається голова кооперативу.
Недешево коштує і підготовка до блекаутів звичайної квартири. Звичайно, можна обходитися свічками і USB-лампами, але заживити розетки – це вагома стаття витрат.
У себе в квартирі Максим Петренко поставив інвертор і акумулятор. Завдяки цьому під час відключень світло в нього є завжди: горять всі лампочки, працюють всі розетки, чим забезпечується живлення різних побутових приладів. Така система обійшлася йому у 2 тисячі доларів. Квартира забезпечена всім необхідним: працюють роутер, холодильник, праска, мікрохвильовка.
Сонячна станція в кредит. Які є програми співфінансування
За результатами засідання Ставки верховного головнокомандувача з питань енергетики 20 червня поставили задачі для підготовки до зимового сезону. Зокрема, в планах запустити програму стимулювання сонячної генерації та накопичувачів енергії – за аналогією з програмою “5-7-9”, але під 0% для громадян.
Водночас вже діє одна державна і декілька міських програм, які компенсують витрати на альтернативну енергетику, каже Петренко.
Наприклад, держпрограма “ГрінДім” передбачає надання грантів на компенсацію витрат на сонячні панелі, інвертори і акумулятори. Щоправда, скористатися програмою можливо за умови наявності коштів в достатньому обсязі на рахунку ОСББ і прийняття відповідного рішення загальними зборами.
“Реалізувати даний проект, якщо навіть дуже квапитись, можна буде тільки у вересні-жовтні, коли сонячної електроенергії майже не буде: побачити результат можна вже наступного року”, – пояснює голова асоціації.
В Києві діють три муніципальні програми, які дозволяють мешканцям встановлювати в будинку альтернативні джерела живлення або різне енергоефективне обладнання. Місто відшкодовує не менше 70% його вартості. І програми ці діють як для ОСББ та ЖБК, так і для будинків, де вони не створені, каже Петро Пантелеєв.
Фото: ОСББ "Художник" на Великій Васильківській в Києві встановило сонячну станцію на будинку (kyivcity.gov.ua)
"Зараз шалена увага до Порядку часткового відшкодування вартості незалежних джерел енергії: бензинових, дизельних, газових генераторів, сонячних зарядних станцій, інверторів тощо. Це стало своєрідним порятунком для сотень будинків після того, як ворог почав масовано обстрілювати енергооб’єкти", – говорить заступник голови КМДА.
Механізм дозволяє компенсувати 75% вартості вже придбаного генератора або іншого обладнання. Станом на початок поточного року в житлових будівлях Києва встановили понад 670 одиниць різного обладнання і сума відшкодування склала близько 18,6 млн грн, наводять дані в КМДА.
У Києві – близько 12 тисяч житлових будівель різної серійності, року забудови, технічного стану. Вони потребують різної потужності та кількості обладнання, і різних обсягів допомоги. Муніципалітет зараз формує пропозиції до змін і далі винесе їх на розгляд та затвердження Київради.
Також у Києві діє Конкурс енергоефективних проектів "70/30%". Взяти участь у ньому можуть лише ОСББ та ЖБК. Місто оплачує 70% вартості встановлення, наприклад, індивідуальних теплових пунктів, будинкових лічильників, утеплення фасаду чи покрівлі, заміну вікон та дверей в коридорах для економії тепла, електрики і грошей мешканців.
Вже реалізували понад 700 таких проектів. Це сотні мільйонів гривень економії, кажуть у КМДА.
Третя програма – Капремонти. Скористатися нею можуть усі, в тому числі будинки без ОСББ чи ЖБК. Тут більший перелік робіт, на які можна отримати компенсацію, і різні варіанти фінансового співвідношення.
"Наприклад, заміна ліфта – дуже дорогий проект, і людей би зупиняла завелика сума коштів, яку б вони мали вкласти в рамках своєї частики співфінансування. Тому тут співвідношення 95/5%. Тобто маєте новий ліфт за 5% його вартості. Але важливий елемент – гуртування людей і прийняття спільного рішення. Програма включає і енергоефективні роботи, де співвідношення не змінилось – 70/30%", – розповідає Пантелеєв.
Щоб не отримати боргову історію, для участі в усіх програмах треба грамотно прорахувати технічну частину, врахувати інфляційні ризики, радить Максим Петренко. Важливо проговорити з усіма мешканцями, як все реалізовувати на практиці.
“Очікую, що спершу ми витратимо 300 тисяч, а подальші витрати в перспективі сягнуть кількох мільйонів. Але ми точно убезпечимо себе від історії, коли світла не буде довго. Будуть освітлюватися сходи та майданчики на всіх поверхах, будуть працювати домофони. А в квартирах навіть у блекаут буде теплопостачання і холодна вода", – зауважує голова асоціації.
З генераторами – втричі дорожче. Яка ситуація в гіпермаркетах
ТРЦ та великі магазини стали своєрідними "пунктами незламності" ще з минулих блекаутів. З осені 2022-го в магазини різних мереж стікалися люди, щоб підзарядити телефони. Влітку такі пункти не прибирають, бо відключення тривають і зараз.
Фактично всі крупні торговельні мережі встановили додаткові засоби живлення: в "Ашані", "Сільпо", "Леруа Мерлен" та інших мережах зараз можна побачити написи на кшталт "Тут ви можете підзарядити свої гаджети і скористатися інтернетом".
У всіх ТЦ мережі "Епіцентр" є дизель-генератори: вони автоматично вмикаються при відключенні централізованого енергопостачання, кажуть РБК-Україна у прес-службі компанії. Ще в попередні роки, після масованих атак на інфраструктуру, в “Епіцентрі” провели діагностику та ремонт, а подекуди і заміну цього обладнання, щоб стабільно пройти відключення.
В мережі обіцяють продовжувати роботу за відсутності світла, навіть попри те, що енергозабезпечення з дизель-генераторами в середньому обходиться втричі дорожче. Продовжать і національний проєкт "Ділимось світлом" – у всіх ТЦ мережі є станції підзарядки гаджетів "Заряджайзери".
На дахах ТЦ встановили шість сонячних електростанцій загальною потужністю 6,8 МВт. Це дозволяє замістити до 30% споживання електроенергії. В 2024-2025 роках планують оснастити сонячними панелями ще 16 ТЦ та логістичний центр, збільшивши загальну потужність власних СЕС ще на 25 МВт. Планують встановлювати і наземні сонячні електростанції.
Всі магазини "Еко Маркет" забезпечені генераторами для автономної роботи. До блекаутів там готувалися ще з перших обстрілів енергетичної інфраструктури у 2022 році, кажуть РБК-Україна у компанії.
З усіх 90 маркетів половина розташована в регіонах. У деяких магазинах встановлені більш потужні генератори для потреб не тільки самого магазину, але й орендарів і станцій мобільного зв’язку, розповідає виданню заступник генерального директора “Еко Маркет” з управління торговельною мережею Денис Погорєлов.
В мережі оновили обладнання на більш енергоефективне: встановили холодильне обладнання, які ефективніше працюють під час блекаутів і зменшують навантаження на електромережу у "звичайний" час. Для забезпечення тепла є модульні системи опалення: автономні теплові насоси.
“Це дозволяє підтримувати комфортну температуру в холоди за умови, що електроенергії від генераторів, чи від мережі вистачає на їх роботу”, – розповідає представник компанії.
У всіх магазинах компанії на зиму передбачені зони для заряджання гаджетів. Також планують створити окремі місця обігріву, якщо ситуація з опаленням взимку буде важкою. Можна буде прийти і зарядити свої пристрої. За умови, що це не вплине на сукупне навантаження.
"Були випадки, коли люди приносили електричні чайники й це перевантажувало систему. В таких ситуаціях ми закликаємо звертатись до наших працівників – вони допоможуть гостям, зокрема з гарячою водою. Також під час блекаутів у маркетах з кулінарією буде можливість придбати готову та гарячу їжу", – каже Погорєлов.
Звуження меню і зростання цін. Вплив блекаутів на ресторани
Для кафе та ресторанів Києва наявність генераторів чи інших засобів живлення обов'язковим атрибутом стала ще з перших відключень світла. Але багато невеликих кав'ярень-МАФів часто під час вимкнень просто закриваються, каже РБК-Україна власник невеликого закладу на Подолі.
"Якщо місце не дуже прохідне, то й ті ж 10 порцій кави продати складно. Повз нас переважно йдуть на зупинку транспорту. Людей ніби багато, але більшість поспішає і біля точки не затримується. Тому якщо відключення будуть тривалі, то тримати заклад відкритим з ранку до вечора сенсу просто не бачу", – кописує ситуацію співрозмовник.
Втім, відключення світла вже були раніше, і київські ресторатори непогано підготувалися. Закупили генератори, зарядні станції. Тому побачити в місті великий і тим більше статусний заклад без додаткових джерел енергії – це скоріше рідкість.
Фото: Заклади стають своєрідними "пунктами незламності", але ресторани несуть додаткові витрати (Getty Images)
Більшість ресторанів готові навіть до тривалих відключень, говорить РБК-Україна бізнес-девелопер, юрист ЮK "Global Law" і голова юридичного комітету ГС "Українська ресторанна асоціація" Євген Комаров.
"Вважаю, що ті, хто вирішує в блекаути закриватися, роблять правильно. Бо справді іноді дешевше зачинити двері та відкрити їх, коли вже буде повноцінна робота. Якщо брати каси в ресторані, то кожна година без світла – це приблизно 10% від загального виторгу”, – каже фахівець.
Ресторани стають своєрідними "точками незламності", куди йдуть люди, у яких немає світла вдома. Але все одно заклади несуть додаткові витрати на супутниковий інтернет, прокладення кабелів, на потужні генератори, і це треба якось монетизувати. Залежно від ємності генератора іноді доводиться часто вибирати щось одне: буде працювати фритюр, духовка чи холодильник.
Ще один тренд в ресторанах – використання напівготових страв. Хтось перевів частину потужностей з закладу на виробництво в іншому місці. Хтось купує напівфабрикати або готові страви. Інші працюють суто на доставку.
Середній чек у закладах буде зростати, прогнозує Комаров. Ресторани також залежні від постачальників. А ускладнена доставка товару, і підвищення цін йде за рахунок додаткових витрат на генератори. Якщо у постачальників продукції багато, холодильники "тягнуть" значно більше енергії. І, відповідно, багато коштів.
Також через війну в Україні порушена логістика: є регіони, куди товар фактично не доїздить, або з яких вже неможливо щось доставити. А у зв'язку з мобілізацією багато експедиторів і водіїв мобілізують під час роботи. Іноді доставити товар фактично нікому. Комаров прогнозує, що ціни можуть зростати навіть без відключень світла. Адже тарифи на електроенергію виросли.
"З іншого боку, за рахунок оптимізації процесів можемо бути звуження меню в закладах, ми будемо бачити там менше позицій”, – звертає увагу Комаров.
У літній сезон, каже він, у виграші можуть бути заклади, які виїжджають на різні тематичні фестивалі. Якщо правильно все організовано, то на таких подіях можна заробити більше грошей, ніж в ресторані. За рахунок великої кількості гостей це може бути успішною історією, і продажі будуть зростати.
Зараз вже очевидно, що основні витрати на всі додаткові засоби електроенергії лежать на самих людях – мешканцях квартир, власниках бізнесу. А й без того дороге обладнання з активізацією попиту буде тільки зростати в ціні.
На щастя, практично всі лікарні та інша важлива інфраструктура в Києві може якийсь час працювати без світла. У разі потреби швидко відкриють вже відомі “пункти незламності”. Але якщо ракетні удари ворога по інфраструктурі триватимуть, питання забезпечення світлом стане ще гострішим, і подбати про енергонезалежність треба за власний кошт, і вже зараз.