Тижневий огляд фінансових ринків від голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка у колонці для РБК-Україна.
Минулого тижня публікація фінансових звітів за третій квартал великих технологічних компаній США стала потрясінням для ринків. Ще донедавна ці акції були одними з найпопулярніших об’єктів інвестування. Саме вони були головним локомотивом стрімкого невпинного росту індексів в останні кілька років.
І ось доходи Alphabet і Microsoft виявляються гіршим за очікування аналітиків. Meta Platforms прогнозує важкий 4-й квартал цього року і значне зростання витрат і капіталовкладень у 2023 році. Amazon вже очікує суттєве збільшення витрат, а прогнози продажів компанії у цьому ж кварталі виявилися значно меншими за прогнози ринку.
Всі компанії "Великої п'ятірки" (або так званого блоку FAAMG) окрім Apple – Amazon, Microsoft, Alphabet і Meta Platforms – втратили за тиждень сумарно 250 млрд доларів своєї ринкової капіталізації. Втім американські індекси все одно примудрилися вирости: найбільш орієнтований на технологічний сектор Nasdaq Composite – на 2,2%, а S&P 500 – і взагалі на пристойні 4,4%.
Варто зазначити, що для більшості компаній минулий квартал виявився успішним: станом на минулу п'ятницю вже відзвітували 263 корпорації з індексу S&P 500, і, згідно Refinitiv, 73% цих звітів перевершили очікування.
Але фондові індекси рухались угору не тільки завдяки вдалим фінансовим звітам. Ще одним чинником для зростання ринків стали, як не дивно, погані макроекономічні новини. Протягом тижня інвестори дізнавалися про подальше скорочення ділової активності за показниками PMI, погіршення споживчих настроїв у США і падіння продажів американського нового житла.
Наразі ринки настільки зосереджені на перспективах центробанківської політики, що сприйняли ці погані новини як гарні. Причому настільки гарні, що ними надихнулися не лише ринки акцій, але й облігацій, включно з боргом країн, що розвиваються. Адже інвестори сподіваються, що сигнали подальшого послаблення економіки змусять центральні банки, перш за все ФРС, пом’якшити свою монетарну політики.
Ринкам здалося, що минулого тижня ЄЦБ вже зробив перший крок у цьому напрямку: ставки підвищено на очікувані 75 базисних пунктів, але водночас регулятор заявив, що у боротьбі з інфляцією вже досягнуто значного прогресу. Цього тижня настає черга ФРС: тут також ринки впевнено очікують підвищення ставок на 75 б.п., але водночас затаївши подих чекають на супроводжувальні коментарі голови центрального банку.
Будь-який натяк Джерома Пауелла на розворот монетарної політики десь у майбутньому може спричинити ралі. Втім, керівник регулятора може бути поки що не зацікавленим цього робити, адже ще немає ознак стійкого уповільнення інфляції. Пом’якшення ж риторики призведе до пом’якшення загальних фінансових умов і нового витку інфляційної спіралі.
На жаль, українські єврооблігації були поки що чужими на цьому святі життя, а їхня вартість знизилася за тиждень на 2-8% до 16-25 центів за долар. Інвесторів непокоїть постійне руйнування російським агресором української енергетичної інфраструктури, а також сигнали від уряду про можливе погіршення ситуації взимку.
Водночас значно оживився аукціон ОВДП після рішення Мінфіну підняти ставки на півторарічні військові облігації до 18,5%. На вторинному ринку інвестори це сприйняли як сигнал можливих подальших підвищень ставок, а тому перейшли в режим очікування, і обсяги торгів скоротилися майже вдвічі.
Тим часом гривня значно укріпилася протягом тижня після того, як в НБУ підтвердили готовність зберігати офіційний обмінний курс до долара незмінним, а готівковий ринок і надалі насичувався банкнотами. Готівковий курс гривні в 10 найбільших роздрібних банках укріпився за тиждень до 39,1-40 гривень/долар з 39,9-40,6 гривень/долар у попередню п’ятницю.