За час повномасштабної війни Україна та Росія провели понад 50 обмінів полоненими. Цього року вони зупинялися, знову починалися, але через наступ на Курську область з'явилася надія на активізацію процесу.
Про те, як проходили обміни та чи прискорить Курський прорив повернення тисяч українців, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
2024 рік почався з найбільшого обміну полоненими. Зокрема, 3 січня Україна повернула 230 військових, зокрема захисників Маріуполя, "Азовсталі", острова Зміїний та Чорнобильської атомної станції.
Наступний обмін відбувся 31 січня. Додому повернулися 207 бійців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників та поліцейських. Серед них близько 40 осіб мали поранення чи серйозні хвороби. 8 лютого було звільнено ще 100 військовослужбовців.
Потім обміни зупинилися на майже чотири місяці. У цей час російський омбудсмен Тетяна Москалькова традиційно звинувачувала Україну в "надуманих вимогах", а у травні заявила, що нібито направила список із 500 осіб. У відповідь уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець казав про складну ситуацію.
"Росія блокує цей процес і відмовляється затверджувати списки, які ми надаємо російській стороні для обміну", - писав він у своєму Telegram-каналі.
Проте під кінець травня процес зрушив з мертвої точки, і Україна повернула чотирьох цивільних та понад 70 військових.
Фото: звільнені під час одного з обмінів українці (t.me/V_Zelenskiy_official)
На початку червня Володимир Путін заявив, що в полоні перебувають 6445 українців, тоді як в Україні перебувають нібито 1348 росіян. Названі цифри не виглядають фантастичними, але все ж таки далекі від реальності. За даними українського Координаційного штабу, на січень понад 8 000 осіб (військових та цивільних) перебували у російському полоні. За словами Лубинця, Москва утримує понад 14 тисяч громадян України.
Щодо кількості росіян в українському полоні офіційної інформації немає. Але відомо, що нещодавно було відкрито третій табір для військовополонених і розпочалася підготовка четвертого.
Наступний обмін відбувся 25 червня, коли Україна повернула 90 бійців, які захищали маріупольську "Азовсталь", ЧАЕС, воювали на Херсонському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Луганському напрямках. А за три дні було звільнено заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, двох священиків і семеро цивільних.
У липні анонсувався великий обмін жінок-військовополонених, проте 17 числа за посередництва ОАЕ звільнили 95 військовослужбовців-чоловіків. Це був крайній обмін на сьогодні. Два тижні тому Лубинець заявив, що нарешті почав одержувати інформацію від російської сторони. Висловив сподівання, що врешті-решт ці кроки призведуть до допуску Червоного Хреста до місць утримання полонених, а також назвав Емірати основним партнером та посередником. "Ми їм дуже вдячні. У нас останні повернення відбувалися за посередництва дипломатів цієї країни", - додав омбудсмен.
У серпні з наступом Збройних сил на Курську область обмінний фонд почав активно поповнюватися. Буквально в перший день з'явилося відео здачі в полон не менше шести росіян. Повідомлялося, що це сталося на околицях міста Суджа за 10 км від кордону.
На фоні Курської операції 9 серпня президент Володимир Зеленський дякував бійцям за три особливо результативні дні. "Хочу подякувати тим нашим воїнам і нашим підрозділам, які забезпечують поповнення обмінного фонду - беруть окупанта в полон і цим допомагають звільняти наших людей з російського полону", - зазначив він.
З того часу відео з полоненими росіянами дедалі більше. На одному з них фігурують так звані "кадировці" з Грозного (Чечня). Як зазначає проект "Хочу жити", вони мають особливу цінність, оскільки російська сторона вимагає їх в першу чергу. За даними українських бійців, за перший тиждень у Курській області взяли в полон понад 1 000 осіб.
Напередодні з'явилися кадри того, як 14 серпня в полон здалася ціла рота. Більше сотні бійців, залишених командирами, "прийняли правильне рішення", кажуть у "Хочу жити".
Джерела РБК-Україна у спецслужбах повідомили, що воїни Центру спецоперацій СБУ "оформили" 102 бійців 488-го гвардійського мотострілецького полку та чеченського підрозділу "Ахмат". Це наймасовіше захоплення в полон, яке вдалося провести за один раз. Причому противник здаватися не збирався, а провізії та боєприпасів в опорному пункті було більш ніж достатньо.
Також відомо про полонених солдатів строкової служби. Журналісти видань "Важливі історії" та "Агентство" встановили особи принаймні 22 осіб, зв'язок з якими було втрачено в перші дні наступу. Усі вони служили у вищезгаданому 488 полку і є призовниками з Костромської, Вологодської, Тюменської областей, Республіки Комі та інших регіонів.
Як пише The Independent із посиланням на неназваного українського полковника, майже за два тижні в полон потрапило близько 2 000 росіян. Видання зазначає, що це не точні дані, проте про велику кількість полонених свідчать численні фото та відео. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко загалом погоджується з оцінкою, але припускає, що цифра може бути вищою.
"Вони (The Independent, - ред.) трохи запізнилися зі своєю інформацією. Полонених росіян зараз вже майже 2 500", - розповів він РБК-Україна.
Судячи з публікації The Independent, поповнення обмінного фонду могло бути однією з цілей Курської операції. У тому числі тому, що там немає настільки сильних укріплень та ворожого угруповання, як на інших ділянках фронту. П факту велика кількість полонених стала супутнім ефектом швидкого просування.
На думку Коваленка, українське командування розуміло, що полонених буде багато. Але з огляду на те, що Сили оборони зіткнулися з проблемою своєчасного їхнього вивезення із зони бойових дій, на такий результат швидше за все ніхто не розраховував. При цьому, звичайно, така масштабна операція не могла починатися виключно заради обмінного фонду.
"Задіяна велика кількість сил і засобів, ми також зазнаємо втрат. І наші військові потрапляють у полон, набагато менше ніж росіян, у якомусь сенсі в сотні разів менше. Ставити завдання лише взяти якнайбільше полонених - дуже ризикована місія. Якщо щось піде не так, операція провалиться. Ніхто ж не очікував, що вони масово здаватимуться", - зазначив він у розмові з виданням.
Наразі у Курській області реально можна побачити, що таке російська армія, вважає експерт. В даному випадку строковикам все одно на Курську область.
"Не те, що вони ненавидять Володимира Путіна або щось таке. Їм начхати на Курськ, на Суджу, строковики не збираються за все це вмирати. Вони не хочуть воювати, тому масово здаються в полон", - додав співрозмовник.
Цього тижня активізувалися переговори між російським та українським омбудсменами. За словами Дмитра Лубинця, ініціювала їх Москалькова, але розкривати деталі він не може. Хоча підкреслив, що повідомлення про полонених строковиків та "кадировців" дозволяют оптимістично міркувати про майбутні обміни.
Днями Володимир Зеленський заявив, що для України важливо повернути всіх наших людей. А вчора на Ставці верховного головнокомандувача було представлено стратегію повернення полонених.
"Багато делікатних деталей. Того, що стосується формування списків. Того, що стосується роботи з партнерами", - сказав президент і доручив військовим роз'яснити, як проходитиме процедура обміну.
Зокрема Україна розширить переговорну групу. До неї увійдуть ще шість структур: представники СБУ, військової та зовнішньої розвідок, Міністерства внутрішніх справ, Збройних сил та омбудсмена. Як запевнив голова СБУ Василь Малюк, група зосередиться на підготовці обміну військових та цивільних, зокрема, тих, кого Росія утримує ще з 2014 року.
За словами начальника ГУР Кирила Буданова, пріоритет - на повернення важко поранених та хворих, жінок та всіх, хто перебуває у полоні довгий термін. Особливу увагу буде приділено захисникам "Азовсталі".
Олександр Коваленко впевнений, що успіхи у Курській області дійсно прискорять звільнення тисяч українських громадян.
"Результатом стала велика кількість полонених, насамперед строковиків. І це змушує Росію реагувати. Якщо раніше вони займали позицію, мовляв, не вестимуть переговори, то тепер, як ми бачимо, їхня позиція дуже швидко змінилася", - зазначив він.
За його словами, позиція змінилася, тому що за кожним строковиков стоїть родина, яка не отримує ані зарплати в сотні тисяч рублів, ані разових виплат. І цей фактор здатний дестабілізувати ситуацію в Росії.
"А Путіну взагалі не треба, щоби щось там дестабілізувалося, щоб хтось виходив на вулицю з протестами. Тому вони займатимуться обмінами полоненими і швидко", - підсумував експерт.
Сьогодні Дмитро Лубинець зазначив, що найближчим часом обмін полоненими у форматі "всіх на всіх" не відбудеться. Він також підтвердив, що Курська операція покращує ситуацію з поверненням українців. У цьому процесі, за його словами, українська сторона хоче домовитись із Москвою про принципи обмінів.
"Нам треба використати принцип справедливості. Хто раніше потрапив у полон, той раніше виходить. У нас є списки військовополонених та цивільних заручників, яких росіяни взяли в полон ще до початку повномасштабного вторгнення - з 2014 року, у нас є захисники Маріуполя, які понад два років перебувають у полоні", - додав він, не уточнивши, чи надала російська сторона списки людей, в яких зацікавлена насамперед.
При підготовці тексту використовувалися: заяви омбудсмена Дмитра Лубинця, президента Володимира Зеленського, інформація з Telegram-каналів, джерел РБК-Україна в СБУ, публікація The Independent, коментарі військового експерта Олександра Коваленка.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.