В колах прихильники вінтажної техніки – свої гурмани, свій шик і свої цінності. Про які екземпляри мріють ті, хто добре знається на ретроавтомобілях і кого вже не здивувати пересічними експонатами, хоча і майже столітнього віку?
Про ретро авто, які розшукують і відновлюють справжні гурмани ретроруху, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали музею "Колеса Історії" та музею "Машини часу".
Так, десь далеко є еліта ретроруху – патріархи пошукової і реставраторської справи, які по всьому світу вираховують, відновлюють і потім дбайливо зберігають унікальні машини, супердорогі раритети, які і в роки свого випуску були рідкісним ексклюзивом. Сьогодні ми говоримо не про них, а про тих збирачів, які ближче до своєї історії і займаються реставрацією машин, що колись їздили шляхами нашої країни і залишили свій слід і в історії батьківщини, і в пам’яті наших дідів і батьків.
Можна достеменно сказати, що станом на сьогодні українські реставратори відшукали і відновили всі серійні автомобілі, які працювали коли небудь на теренах України – і вітчизняного, і закордонного виробництва. Але ж зупинятись на досягнутому негоже, і коли так, то в якому ж напрямку розвиватись, скажімо, колекціонерові чи музею, який, образно кажучи, вже має повний набір серійних машин минулих років? Або тому, хто хоче мати у себе таку ретромашину, якої немає в інших? Виявляється, справжнім ретроманам ще є над чим працювати.
Медичні автомобілі – "Швидкі допомоги", санітарний транспорт – завжди були цікавим зразком технічної культури. При тому як правило вони були малотиражними, а в цьому і є особливий інтерес колекціонерів. Реставрувати їх набагато важче і тому, що кар’єра таких машин завжди була набагато складнішою за інших. Після кількох капремонтів вони експлуатувалися до повної амортизації, а після списання чи йшли в брухт, чи викуповувалися за залишковою вартістю кимсь з персоналу. Але ж експлуатувались потім з обов'язковим переобладнанням у звичайні цивільні комплектації.
При тому все найбільш цінне для нас, теперішніх, спеціальне обладнання демонтувалося. Тому в наші дні отримати хоча б будь-який екземпляр таких автівок для реставраторів і колекціонерів неймовірна удача і ознака їхньої високої професійної спроможності.
Таксомотори – ще один жаданий предмет для особливих поціновувачів ретротехніки. Ці машини завжди мали технічні відмінності – особливе забарвлення, оббивка інтер’єру, зелений ліхтарик, "гребінець" на даху, лічильник (механічний!) кілометрів і грошей. Кожен такий елемент сьогодні є надзвичайно рідкісним і в цьому, як можна зрозуміти, для реставраторів теж особливий смак роботи.
Певно, зрозуміло що службова доля міліцейських "Волг", Tatra і BMW не сприяла їхньому збереженню до нашого часу: зношені машини передавали з столичних відділків вниз "за командою" аж доки автомобіль остаточно не відпрацьовував своє десь у райцентрі. Тоді його або списували у брухт, або продавали за безцінь комусь з місцевого начальства. Зрозуміло, все спеціальне обладнання в обов’язковому порядку видалялося. Проте, автомобілі після служби під синіми мигавками, як вітчизняні, так іномарки, сучасним реставраторам теж вдається відновити.
Напрямок, характерний не тільки для вітчизняної технічної історії – автомобілі, як тепер кажуть, "під прикриттям". Спецслужби багатьох країн мали в своїх гаражах так звані "догонялки" – зовні звичайні седани, а насправді швидкісні машини з потужними двигунами, автоматичними трансмісіями, прихованими сигнальними маячками і засобами спецзв’язку. Насправді такі "вовки в овечій шкурі" мають неабиякі відмінності від базових машин, під які вони замасковані. Адже під їхні особливі силові агрегати конструкторам доводилося переробляти не тільки ходову, а й кузов. І всі переробки намагалися ретельно замаскувати, аж до встановлення третьої бутафорської педалі на машині з "автоматом".
Такі машини вироблялись буквально поштучно, але як не дивно, час від часу вони "спливають" і в наші дні – хоча і не в оригінальному стані. Для поціновувачів особливо цікаво те, що серед них немає і двох однакових. Адже часто їхнє дооснащення під потреби спецслужби відбувалося вже не в заводських умовах, а в умовах висококласних майстерень.
В наш час має цінність будь-який спортивний автомобіль, що брав участь в реальних змаганнях багато років тому. Це можуть бути і спеціально підготовані версії серійних автомобілів, і оригінальні "боліди" спеціальної конструкції, наприклад машини для кільцевих перегонів або ралі. Вони цікаві і як передові зразки техніки, і з точки зору спортивної історії. В наші дні такі машини – точніше, їхні рештки чи окремі елементи – знаходять у покинутих приміщеннях спортивних клубів, у приватних гаражах колишніх гонщиків. Відновити ці раритети "в оригінал" допомагають часом не тільки їхні власники і пілоти, а й колишні суперники, які бачили їх поряд з собою на стартовій лінійці і не віражах перегонових трас.
Автомобільна тема в якості хобі тим і хороша, що має незліченну кількість можливих варіантів захоплення. І крім іншого, це добре з точки зору збереження історії, адже кожен зацікавлений поціновувач старовини рятує для прийдешніх поколінь якусь частку технічної культури минулого. Між іншим, авторитетні колекціонери не приховують, що попри їхню багаторічну діяльність в Україні ще досить забутих і віддалених локацій, де можуть знаходитись унікальні зразки транспорту минулого.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало про ТОП-5 гібридних кросоверів українського ринку.