Стало відомо, як за рік змінився рівень користування і запит на державні електронні сервіси

Водночас є величезний запит на підвищення цифрових навичок від громад і безпосередньо місцевої влади. Зокрема, ОМС просять навчання для організації захисту даних від кібератак від профільних спеціалістів в цій сфері. 

Вона зазначила, що у 2023 році 64% опитаних громадян повідомили про користування хоча б деякими електронними сервісами державних послуг. Водночас, у минулому році таких респондентів було тільки 55%. Найвищий відсоток респондентів повідомляли про користування "Дія" - 42%.

У "Дії" найчастіше використовують такі послуги, як питання особистого транспорту (15%, у 2023 році - 18,5%), платні послуги отримання інформації з реєстрів (13%, так само, як торік), пенсійне забезпечення (10%, у 2023 році - 16%), отримання паспортів чи контакти з ДМС (10%, у 2023 році - 14%), отримання субсидій чи пільг (9%, у 2023 році - 18%), оподаткування (9%, у 2023 році - 12%).

"Як свідчать результати опитування, майже за всіма послугами порівняно з 2023 роком зафіксовано зниження частки користувачів. Найбільш значне зниження — для отримання субсидій і пільг (нинішній показник становить 52% від показника 2023 року) та вступу до ВНЗ (58% від показника 2023 року)", - зауважила Шуляк. 

Вона додала, що найбільше користувалися державними електронними послугами ветерани (79%) і батьки дітей із інвалідністю (76%). Серед ВПО рівень користування послугами загалом становить 68%, а серед тих, хто сам виховує дитину, - 66%. Наступні в переліку - люди з інвалідністю: 49%. Найменше користувалися такими послугами особи старшого віку, серед яких показник становить 26%. 

"Респондентам, які користувалися "Дією", ставили додаткове запитання: якими саме електронними державними послугами вони користувалися у "Дії". Відносно найчастіше називали отримання довідок ОК-5 або ОК-7 (27%, у 2023 році — 20%). Інші послуги називали значно рідше. Зокрема, наступні за популярністю отримання пенсійного посвідчення (7%, стільки ж було у 2023 році) та реєстрація статусу ВПО (6%, у 2023 році - 14%)”, - наголосила Олена Шуляк. 

Парламентарка додала, що згідно з результатами опитування, основна причина зниження рівня користування державними електронними сервісами - зниження потреби у цьому. Про це повідомили 67%, при тому, що у порівнянні з 2023 роком цей показник майже не змінився. Серед інших причин вказують брак навичок (44%, минулого року було 27%), недовіру до електронних сервісів (26%, минулого року було 16,5%), незнання, що послуга є доступною (25%, минулого року було 15%), відсутність пристрою з підключенням до інтернету (19%). 

"При цьому серед респондентів, які повідомили про брак навичок, майже половина взагалі не хочуть ці навички опановувати, а 32% зазначають, що хотіли б їх опанувати з допомогою допомогу дітей, онуків тощо", - повідомила Шуляк. 

Водночас, вона підкреслила, що величезний запит на підвищення цифрових навичок мають громади і безпосередньо органи місцевого самоврядування, а також розширюється спектр цифрових рішень, необхідних для ефективної і прозорої відбудови і відновлення. Більше того - на тлі масштабної атаки на держреєстри України наприкінці грудня минулого року органи місцевого самоврядування в чергове підняли питання високого ризику загрози кібератак на хостинги, на яких розташовані, зокрема, офіційні сайти ОМС. 

"Вони просять провести відповідне навчання для організації захисту даних від кібератак від профільних спеціалістів в цій сфері. Крім цього, ОМС наголошують на низькому рівні цифрової грамотності фахівців на місцях та просять Мінцифри про поглиблене навчання. Втім, важливо розуміти, що кібербезпека - лише частина загального курсу цифровізації усіх державних послуг і більше того - процесів з відбудови і відновлення України. Чим більше у всіх цих процесах застосовуватимуться цифрові рішення, тим більше вони будуть ефективними і головне - тим якісніше відбуватиметься антикорупційна робота”, - наголосила Олена Шуляк.  

Вона додала, що відсоток українців, які мають цифрові навички на базовому та вищому рівні, становить 52,2%. За її словами, у середньому індекс цифрової трансформації в межах України становить 0,65 бала з 1 можливого.

"Цей індекс враховує вісім основних блоків: інституційна спроможність, розвиток інтернету, розвиток ЦНАП, режим "без паперів", цифрова освіта, візитка області, проникнення базових електронних послуг та галузева цифрова трансформація", - пояснила нардепка.

Вона нагадала, що однією з сфер, де цифровізація вже показала економічно відчутні результати є, зокрема, сфера будівництва. Так, ще три роки назад в Україні запрацювала Єдина державна електронна система у сфері будівництва, антикорупційний ефект якої за три роки роботи становить 11,2 млрд грн, при тому, що реальний антикорупційний ефект від цифровізації будівельної галузі становить 1,5 млрд грн на рік.

"Завдяки запуску ЄДЕССБ важливий через те, що більшість послуг стали набагато доступнішими. Тривалий час будівельна сфера була однією з найбільш корумпованих галузей у країні. Українці роками не могли отримати дозволи на будівництво - паперові документи губили, підробляли чи гальмували їхній розгляд заради хабарів. Втім, завдяки Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) вся будівельна документація стала створюватись виключно в е-системі. Усі процеси почали відбуватися онлайн, а кожна дія фіксуватися", - резюмувала парламентарка.