Стало відомо, хто може виграти від запровадження "податку на посилки"

"Коли влада говорить, що податком на посилки повинна захистити український бізнес, то треба перепитати, що мається на увазі під терміном «український бізнес»? Мова про ритейл «купи-продай китайський товар» чи реального виробника в Україні, який виробляє продукт із доданою вартістю, має реальні виробничі потужності, а не ангари для зберігання китайських товарів?", - вказує журналіст.

За його словами, українські "перекупи" дешевого китайського краму мають вести боротьбу за гроші покупця не лише обмеженнями та агресивним маркетингом, а й адекватною ціною.

Українці навчилися купувати товари напряму в Китаї, Британії та США і це стало проблемою не реальних українських виробників, а сегмента бізнесу, який побудований на схемі перепродажу китайських товарів і хоче мати монополію на цей перепродаж.

"Чому український покупець, коли бачить, що один і той самий товар коштує в Україні в три-п’ять разів дорожче, ніж у Китаї, має купувати його тут, у перекупа, а не там, де дешевше? З великою повагою до "Розетки", "Аврори" та монополії "Епіцентру", але таку модель майданчиків перепродажу здебільшого китайських товарів аж ніяк не можна поставити в один ряд із бізнесом, який щось дійсно виробляє та реально потребує захисту з боку держави", - вказує журналіст.

За його словами, саме цей «купи-продай втридорога» бізнес, захищаючи свою модель роботи, голосом різних бізнес-асоціацій і лобіює запровадження податків на посилки, адже їм треба обмежити прямий доступ українців до дешевих товарів за кордоном та продавати ті самі китайські товари дорожче в Україні.

За даними автора, із загальної кількості у 73,5 млн посилок 99% припадає на недорогі посилки нижче безподаткового ліміту у 150 євро (72,9 млн на майже 59 млрд грн). А це менш як 50% від загальної суми. Середня вартість таких посилок становить 800 грн. А на залишок у 1% за кількістю (601 тис. посилок) припадають 61,6 млрд грн. Тож середня вартість кожної приблизно 102 тисяч грн, що далеко за межами безподаткового ліміту.

"Виходить, що 1% посилок у грошах займає більш як 50% загальної суми та складається з дійсно дорогих відправлень, які оподатковуються за ставкою 10% мита плюс 20% ПДВ. Тобто свої 32% із суми у 61,6 млрд грн держава вже отримує. А це 19,8 млрд грн. Тепер же, знизивши поріг сплати ПДВ до нуля, влада планує оподаткувати і дешевий сегмент міжнародних відправлень, яких за кількістю 99%, а за вартістю менш як 50%", - пояснює він.

Натомість, держава має боротись з контрабандою і сірою та чорною торгівлею, яка наносить бюджету набагато більше шкоди, аніж може принести гіпотетичний "податок на посилки". Окрім того, перевірка понад 73 млн штук посилок, які в’їхали до України 2024 року - це колапс митниці і поштових служб, повний їх параліч.

"По "Укрпошті" на сьогодні 92% посилок мають вартість менше десяти доларів. Ви уявляєте, що на догляд кожної нам знадобиться один митник і двоє співробітників пошти, десяток аркушів паперу та години часу і перевірок", - додає він.

Нагадаємо, у серпні 2024 року Кабінет міністрів уже пропонував знизити ціновий поріг для безмитних посилок з-за кордону - з нинішніх 150 євро до 45. І ввести ПДВ для всіх замовлень в іноземних інтернет-магазинах.

Ініціатива містилася у великому законопроєкті про підвищення податків. Однак перше голосування восени провалилося, після чого податки на посилки вирішили виділити в окремий законопроєкт.

Більше подробиць про нову ініціативу уряду - читайте у матеріалі РБК-Україна.