Атака на НБУ: кому і навіщо знадобилась масштабна кампанія з дискредитації

Наприкінці року в публічному просторі з’явилася низка публікацій, у яких робилися спроби поставити під сумнів освіту голови Національного банку України Андрія Пишного. В Центрі протидії дезінформації теж це помітили, і внавіть ийшли із повідомленням про "системну кампанію з дискредитації, метою якої є підрив довіри до НБУ". Кому це вигідно і хто намагається розхитати крісло очільника НБУ — в матеріалі РБК-Україна.

Як формується наратив "сумнівів"

Ключовий меседж кампанії побудовано на темі освіти Пишного. Маскуючи відсутність фактів оціночними судженнями, припущеннями і посиланнями на залучені в кампанію джерела, створюється ілюзія наявності неоднозначності чи навіть публічної дискусії навколо цього питання.

Далі ці твердження поширюються через блогерів та окремі інформаційні майданчики і поступово трансформуються з персональних закидів щодо освіти в ширші узагальнення про рівень довіри до всієї інституції Національного банку. У публічному просторі це також подається як потенційний ризик для подальшої співпраці НБУ з міжнародними партнерами.

Водночас аналіз подібних публікацій дозволяє виокремити низку ознак, характерних для інформаційних кампаній дискредитаційного характеру.

По-перше, у матеріалах часто використовується неповна або вибіркова інформація, яка не підкріплюється перевіреними фактами чи документами.

По-друге, активними поширювачами таких повідомлень є блоегри, які систематично публікують критичні матеріали щодо Національного банку чи його керівництва. Як правило, ці публікації мають характер гучних заяв, однак не супроводжуються подальшими офіційними підтвердженнями.

І, наостанок, подібні матеріали з’явилися синхронно у часі, перевжно в анонімних Telegram-каналах, що створило ефект масовості без наявності незалежних підтверджень з верифікованих джерел.

Зважаючи на понад двадцятирічний стаж Пишного у фінансовому секторі, керівні посади в державних банках і регуляторних структурах, а також політичну кар’єру як депутата та члена РНБО, сумніви щодо освіти виглядають безпідставними. Адже призначення на державні посади неможливе без перевірок дипломів та відповідності кваліфікаційним вимогам з боку як самого НБУ так і інших держорганів.

У Пишного за плечима понад 20 років досвіду у фінансовому секторі (facebook.com NationalBankOfUkraine)

Призначення на посаду голови Національного банку України передбачає комплексну спеціальну перевірку із залученням низки державних інституцій та поданням узагальненого висновку до Верховної Ради. Без позитивного результату цієї перевірки призначення є юридично неможливим.

На запит РБК-Україна у Верховній Раді підтвердили, що під час призначення Андрія Пишного на посаду очільника НБУ, перевірку щодо нього було здійснено у встановленому порядку.

"Спеціальна перевірка щодо кандидата на зайняття посади Голови Національного банку України проведена відповідно до вимог чинного законодавства України", – повідомили у Раді.

В апараті парламенту наголосили, що процедура проводилася, зокрема, згідно зі ст. 205 Регламенту ВР, у якій прописано перелік документів, які обов'язково подає кандидат. Серед них зазначені й відомості про освіту.

Таким чином, спроби подати тему освіти як неоднозначну та "відкрите питання" суперечать формальній процедурі, яка була завершена ще у 2022 році. Андрій Пишний має два дипломи про вищу освіту, зокрема економічну, а також академічний стаж – п’ять років викладання у Чернівецькому державному університеті.

Фейки навколо регулятора не обмежуються лише темою належної освіти Голови. Одночасно в інформпростір закидають кілька напрямків. Наприклад, серед найбільш "вживаних" причетність керівництва НБУ до різних тіньових схем за участю окремих банків – грального бізнесу, виведення валюти за кордон, впливу на операційні процеси та кадрові призначення у фінустановах.

При цьому до уваги не береться очевидний факт того, що під керівництвом Пишного НБУ у 2022 році розпочав боротьбу з міскодингом, в результаті чого було виведено з ринку кілька недобросовісних банків і фінансових установ, продовжується системне опрозорення роботи ринку небанківських фінансових послуг, перекриття дроп-схем та схем виведення валюти за кордон.

Під керівництвом Пишного НБУ у 2022 році розпочав боротьбу з міскодингом (facebook.com pyshnyy)

Також часто для тиску на регулятора використовують спекуляції довкола інформації, зазначеної у деклараціях керівників НБУ. Хоча керівництво Національного банку підпадає під категорію посиленої перевірки з боку НАЗК, тож у разі наявності у деклараціях недостовірних чи сумнівних даних або невідповідності витрат до накопичень і доходів – уже була б відповідна реакція антикорупційних органів. Частими є і спроби подати наглядову роботу Національного банку щодо окремих фінансових установ як прояв політичного тиску на їх бенефеціарів.

Тема, яку реанімують понад 20 років

Показово, що питання дипломів Пишного виникає не вперше і не спонтанно. У відкритих джерелах можна знайти згадки того, як протягом двох десятиліть тему періодично повертають у публічний дискурс.

Уперше вона з’явилася у 2005 році - на тлі внутрішнього конфлікту в Українській академії банківської справи в Сумах між очільниками установи. Тоді прокуратура не знайшла підстав для відкриття кримінальної справи.

У 2007 році її використали як інструмент тиску під час спроби заблокувати номінацію Пишного до наглядової ради Ощадбанку та очільника Укрексімбанку. Нацбанк публічно підтвердив перевірку документів кандидата і відсутність будь-яких застережень з боку регулятора.

У 2012–2013 роках тема була реанімована в межах політичного тиску з боку тодішньої влади. За словами Андрія Пишного, тоді ще народний депутат Андрій Деркач особисто погрожував йому в стінах Верховної ради фабрикацією "дипломної справи" у разі непоступливості політичним вимогам. Сьогодні Деркач є засудженим державним зрадником України і героєм Росії.

У 2015 році атаки співпали з очищенням проблемного кредитного портфеля Ощадбанку та поданням банком судових позовів проти РФ через анексію Криму.

У 2023–2024 роках тема знову з’являється - вже в контексті дискредитації голови НБУ та спроб підважити довіру до регулятора.

Типова механіка

У Нацбанку підтвердили, що фіксують чергову хвилю дискредитації регулятора, та зазначили, що протягом останніх років періодично зтикаються з ідентичною механікою вкидів. Мета яких також лишається незмінною – підважити легітимність рішень та довіру до регулятора, про що прямим текстом згадується в одній з таких публікацій.

"Системні персональні атаки – типовий інструмент тиску на незалежний центробанк, коли регулятор ухвалює важливі рішення – зокрема зараз, у період формування нової програми співпраці з МВФ та активізації намагань противника підірвати довіру до ключових українських інституцій", – зазначили в прес-службі НБУ на запит РБК-Україна.

У Нацбанку підтвердили, що фіксують чергову хвилю дискредитації регулятора (flickr.com National Bank Of Ukraine)

Отже, йдеться про раптовий сплеск уваги до "викриттів" з боку блогерів і псевдоекспертів із сумнівною репутацією, подальше тиражування матеріалів через низку сайтів та анонімних Telegram-каналів і використання припущень замість підтверджених фактів. Подібні патерни раніше фіксувалися й в інших кампаніях дискредитації, зокрема навколо теми "Енергоатома", де фігурували ті самі спікери та інформаційні майданчики.

Народний депутат Ярослав Железняк, коментуючи подібні вкиди, іронічно назвав їх "рубрикою експертів за 100 доларів", звертаючи увагу на низьку якість аргументації та відверту маніпулятивність.

Колишній голова Національного банку Степан Кубів, за каденції якого Андрій Пишний очолював Ощадбанк, у коментарі РБК-Україна також зазначив: повторне порушення питання освіти керівника регулятора не має під собою підстав з огляду на чинні законодавчі процедури.

"Я добре знаю цю процедуру, бо сам її проходив. Призначення головою Національного банку – багаторівнева перевірка всіма уповноваженими структурами. Якщо людина не пройшла антикорупційні, безпекові та інші перевірки, вона просто не може бути призначена", – зазначив Кубів.

Він додав, що для незалежного регулятора особливо важливим є дотримання процедур, зважаючи на постійну взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями.

"Ми говоримо про інституцію, яка працює з МВФ, Світовим банком, ЄБРР та іншими партнерами. Там існує багаторівневе візування і звітування, тому сумнів у легітимності керівництва без рішень компетентних органів не має підстав", – вважає Кубів.

За його словами, аналогічні регламентні процедури застосовувалися і під час призначення Пишного головою правління Ощадбанку у 2014 році, і жодних застережень щодо освіти чи репутації тоді виявлено не було.

"Ставити під сумнів кваліфікацію посадовця після багаторічної роботи у банківській системі – не критика, а припущення", – підкреслив ексголова НБУ.

Чому саме зараз

Час для нинішніх атак не випадковий. Вони активізувалися на тлі непростих дискусій щодо параметрів нової програми співпраці України з МВФ, невизначеності щодо обсягів та подальших форматів надання міжнародної допомоги, безпекового загострення.

Додатковим, але не останнім фактором є також і зміни у внутрішньому політичному середовищі країни, які традиційно виводять сплячі мережі "агентів впливу" зі стану гібернаціі задля посилення інформаційного тиску скрізь, де це працює на ослаблення позицій України, турбулентність та підрив довіри.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО також відреагували на ситуацію, підтвердивши наявність "системної кампанії з дискредитації, спрямованої на підрив довіри до НБУ".

Проти НБУ ведеться системна кампанії з дискредитації (flickr.com National Bank Of Ukraine)

Сам Андрій Пишний у коментарі РБК-Україна зазначив, що обидва його дипломи є дійсними, а всі передбачені законом перевірки пройдені.

"Це взагалі не питання про освіту. Ті, хто розпочали кампанію, прекрасно знають що дипломи є, вони належні і з юридичної, і будь-якої точки зору. Це факт. Який за два десятиліття моєї професійної діяльності неодноразово підтверджувався проходженням перевірок. Мета кампанії — традиційна і незмінна багато років: створити ілюзію токсичності, напустити туману та спробувати підважити довіру до рішень. Тому цей старий пліснявий мотлох знову тягають. Не вперше і не востаннє. Нам своє робить", — зазначив він.