Справа не у виплатах. Чому в Німеччині мало українців заробляють на життя
Через два роки війни Німеччина надає прихисток найбільшій кількості українців у ЄС. Водночас частка працевлаштованих біженців суттєво нижча, ніж у інших європейських країнах.
Чому у Німеччині мало українців виходять на роботу та чи є зв'язок із виплатами і соціальною підтримкою, РБК-Україна розповідає з посиланням на DW.
У 2024 році Німеччина витратить на українських біженців до 6 млрд євро
Німеччина прийняла понад 1 млн біженців з України , але наприкінці 2023 року працювали лише 21% працездатних втікачів від війни.
Німецькі політики все частіше висловлюють припущення, що низький рівень працевлаштування українців пов'язаний із фінансовою допопогою, яку вони отримують.
"Якщо ми кажемо, що Німеччина є країною імміграції, то, наприклад, українці найлегше інтегрувалися б у наш ринок праці. Але лише 20% працюють – тому що їм не потрібно працювати", – заявив прем'єр-міністр землі Саксонія Міхаель Кречмер, який входить до Християнсько-демократичного союзу (ХДС).
Таку точку зору поділяють також політики з інших політичних партій. А думку Маттіаса Єндріке з Соціал-демократичної партії (SPD), Німеччина "надто добре" надає підтримку для біженців із України.
Українці мають право на соціальні виплати нарівні із німцями, зокрема, на базову допомогу для безробітних Bürgergeld (громадянський дохід). У 2024 році одна особа отримує 563 євро на місяць. Допомога на дітей становить від 357 до 471 євро щомісяця залежно від віку. Місцева влада також покриває витрати на медичне страхування та проживання (орендну плату та опалення). Також надають кошти на придбання меблів та шкільного приладдя.
За словами міністра фінансів Крістіана Лінднера, у 2024 році що Німеччина витратить на соціальні виплати українським біженцям від 5,5 млрд до 6 млрд євро.
Багато українців працюють там, де спрощений доступ до ринку праці
Багато країн Європи надають нижчу допомогу українським біженцям, а рівень працевлаштування українців там значно вищий. Наприклад, у Польщі та Чехії працюють близько двох третіх працездатних біженців, у Британії – близько половини.
Соціолог Дітріх Тренхардт, який аналізував статистику працевлаштування українців у Європі для дослідження Фонду Фрідріха Еберта, не вважає, що низький рівень зайнятості біженців у Німеччині пояснюється соціальними виплатами, які вони отримують.
Він вказує на інші європейські країни, які все ще підтримують українців фінансовою допомогою, але мають високий рівень зайнятості. У Данії, наприклад, близько 78% українських біженців працюють, у Швеції та Норвегії більше 50% мають роботу.
Дослідження демонструє, що особливо велика кількість працевлаштованих українців у країнах, де є легкий доступ до ринку праці. Зокрема, Польща, Чехія, Данія, Нідерланди та Ірландія спростили свої цифрові адміністративні процедури. Для встановлення правового та соціального статусу достатньо однієї реєстрації.
Фото: Робота у Німеччині (gettyimages.com)
Крім того, Нідерланди залучили агентства тимчасової зайнятості, що дало українцям швидкий доступ до роботи. Італія та Словаччина прийняли процедури, які полегшили працевлаштування українських лікарів та медперсоналу.
Але Німеччина, Австрія та Швейцарія запровадили систему з багатьма обмеженнями та бар’єрами доступу. Перевірка професійних кваліфікацій, наукових ступенів і докторських ступенів надзвичайно складна. Процес займає дуже багато часу.
За словами Дітріха Тренхардта, більшість українських біженців влаштувалися на низькооплачувану роботу.
"Жодній європейській країні ще не вдалося заробити на освіті українців. Здебільшого вони працюють на низькооплачуваних роботах, у готелях і ресторанах, у простих сферах обслуговування, у сільському господарстві", –зауважує він.
Що перешкоджає біженцям виходити на роботу в Німеччині
Вивчення німецької мови виявилося проблемою для українських біженців. У січні 2024 року близько 124 тисяч людей були зареєстровані на інтеграційних та мовних курсах. Очікується, що 75% з них завершать курс до середини року.
Фото: Інтеграційний курс у Німеччині (gettyimages.com)
Федеральне контрольно-ревізійне відомство Німеччини нещодавно опублікувало звіт, що українці провалювали тест з німецької мови. Успішно завершили інтеграційний курс менше половини українців, яким дали таке право. Кожен сьомий з них залишив курс, навіть не склавши іспит.
Уряд Німеччини запустив пілотну програму Job Turbo, яка дозволить влаштовуватися на роботу із низькими знаннями мови. Після завершення тестового етапу наприкінці березня 2024 року програма має стати загальнодоступною.
Ще однією перешкодою для виходу на роботу є догляд за дітьми, адже жінки складають 65% біженців. Багато хто прибули до Німеччини як батьки-одинаки. У Німеччину приїхали з дорослими близько 350 тис. дітей.
Водночас організувати догляд за дітьми виявляється проблемою: у дитячих садках та школах бракує персоналу. Деякі з біженців також доглядають за літніми родичами.
Фото: Біженці з дітьми (gettyimages.com)
У січні 2024 року у Федеральному агентстві зайнятості Німеччини були зареєстровані приблизно 519 тис. українців. Але тільки половина з них могли б вийти на роботу.
Оскільки робота має ключове значення для інтеграції, це буде важливо для українських біженців, коли тимчасовий захист в ЄС закінчиться у 2025 році.
"Якби вони були включені в сферу зайнятості, то могли б обирати залишитися чи повернутися. Без цього вибору вони можуть опинитися в небезпечній ситуації або в кінцевому підсумку масово подати заяву на притулок", – звертає увагу Дітріх Тренхардт.
Нагадаємо, ми писали, як українські біженці влаштувалися у Німеччині. Німецькі школи відвідують майже 219 тисяч українських дітей.
Також ми розповідали, що у Німеччині змінили підхід до інтеграції біженців із України. Відтепер працевлаштування має відбуватися прискорено, а навчання відходить на другий план.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.