Справа Сенниченка: експерт заявив про можливий новий центр впливу

Деолігархізація та "адміністративний модуль"

Експерт нагадав, що у 2019-2021 роках Україна взяла курс на деолігархізацію: ухвалили так званий антиколомойський банківський закон, запровадили санкції РНБО та готували закон про олігархів.

Фонд держмайна під керівництвом Сенниченка, за його публічними заявами, витісняв олігархічні групи з держпідприємств. Зокрема, у травні 2020 року змінили пов'язане з Ігорем Коломойським керівництво "Центренерго", а в серпні 2021-го дозвіл на титанове родовище перейшов від Group DF Дмитра Фірташа до державної ОГХК.

Між цими подіями, 14 червня 2021 року, датовано меморандум, на який посилається захист обвинуваченого Андрія Гмиріна.

За словами адвокатів, документ є в матеріалах справи та передбачав розподіл майбутніх доходів від контролю над бізнес-процесами ОПЗ та ОГХК: по 33% - Сергію Байраку, нині одному з ключових свідків обвинувачення, родині Сало та так званому "адміністративному модулю", учасників якого не встановлено.

За оцінкою захисту, за цією назвою могли стояти люди з адміністративними важелями, правоохоронними можливостями й медійним ресурсом - непублічний центр впливу, співмірний за можливостями з олігархічними групами.

Водночас закон про олігархів таких структур не передбачає, а реєстр олігархів так і не запрацював, звертає увагу Шнайдер.

"Чи не сформувався на тлі деолігархізації новий центр впливу, який ударив саме по тих, хто витісняв олігархів із держпідприємств?" - запитує експерт.

Хто формував доказову базу у справі Сенниченка

Шнайдер порушує питання, чи могла робота "модуля" вплинути на формування доказової бази у справі.

"Чи не стала результатом роботи "модуля" саме доказова база у справі Сенниченка? Записи розмов, зустрічі, зібрані відомості про людей, передані слідству матеріали: хто і як це формував?" - пише експерт.

Саме це, за словами автора допису, 30 вересня захист Гмиріна попросив встановити Державне бюро розслідувань.

Окремо експерт нагадав про конфлікт навколо київського ТРЦ "Глобус" у 2008-2013 роках, у якому фігурував Байрак. Британський власник торговельного центру називав події рейдерським захопленням і заявляв про причетність високопосадовців.

"І тоді, і зараз імен немає… "Які інвестори прийдуть у країну, де заявами й "правильними" провадженнями можна роками тиснути на будь-кого?" - пише Шнайдер.

На цьому тлі він звертає увагу, що аукціон із продажу 99,57% акцій ОПЗ зі стартовою ціною понад 4,3 млрд грн, призначений на 19 жовтня, не відбувся: на торги не зареєструвався жоден охочий придбати актив.

Читайте також: Справа Сенниченка: експерт порушив питання про доцільність держвитрат у розслідуванні

Скільки коштує розслідування і що каже захист

Ще одне питання - вартість розслідування. За оцінкою адвоката Андрія Циганкова, державний ресурс, залучений у справі, становить 241,7 млн грн за базовим сценарієм і може сягнути 433 млн грн за верхнім, без урахування експертиз, перекладів і міжнародної правової допомоги.

Водночас захист стверджує, що бюджетних коштів у предметі спору немає, оскільки, на його думку, справа стосується ціни договорів із державним підприємством.

За даними захисту, з липня 2019-го до осені 2021 року компанія АГТ, яка працювала з ОПЗ за договором давальницької переробки, сплатила заводу близько 4,5 млрд грн власних коштів - суму, співмірну зі стартовою ціною самого заводу.

Водночас, як стверджує захист, ОПЗ досі винен компанії близько 200 млн грн за технологічний газ.

"Держава роками витрачає ресурси на процес. Тож чи не оплачує вона зведення чиїхось приватних рахунків?" - запитує Шнайдер.

У чому обвинувачують Сенниченка

НАБУ і САП обвинувачують колишнього голову Фонду держмайна Дмитра Сенниченка та інших фігурантів у заволодінні коштами Одеського припортового заводу (ОПЗ) і Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), а також у легалізації незаконно отриманих доходів.

За даними реєстру судових справ, збитки державним підприємствам перевищують 700 млн грн, а сума коштів, які, за версією обвинувачення, було легалізовано, становить понад 10 млрд грн.

Наразі справа перебуває на стадії підготовчого провадження у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).

Захист заперечує наявність складу злочину та ставить під сумнів обставини формування обвинувачення.