Президент США Дональд Трамп майже два місяці тому ініціював мирні переговори між США та Росією щодо України. Однак зустрічі не дають чітких результатів і більше схожі на безкінечні обговорення без руху вперед.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Le Monde.
Як пише видання, основна причина цього "глухого кута" відома - це повна відсутність прозорості у переговорах між Москвою і Вашингтоном, адже союзники все ще лишаються відстороненими від них.
За даними ЗМІ, переговори охоплюють ширше коло питань, ніж здається спочатку, оскільки Росія хоче переглянути всю систему безпеки на європейському континенті. Попри це на боці союзників існує багато інших чинників, які блокують прогрес, створюючи ризик того, що всі прихильники Києва опиняться у небезпечній грі в "дипломатичну фікцію", як дедалі частіше скаржаться військові та дипломатичні джерела.
Виданням пише, що суперечки викликає і питання відправки військ до України після припинення вогню. Попри те, що Париж та Лондон об'єднали сили для цього, їх військові керівники не мають повної згоди щодо необхідних ресурсів. Адже Франція більш прихильно ставиться до наземної операції. Реалізацію цього варіанту спрощують присутність її військових у Румунії з 2022 року, близько 1000 солдатів, та розгорнута з того часу логістична мережа.
А ось Британія надає перевагу менш прямому підходу, поєднуючи повітряні та морські засоби, адже їх сухопутна армія має обмежені ресурси. Лондон, як і інші партнери, вважають, що відправлення наземних військ, за винятком сил спеціального призначення, також буде політично ризикованим кроком.
Це призвело до ідеї щодо того, щоб запровадити безпольотну зону, яка простягалася б від Білорусі до Чорного моря, проходячи на схід від Києва та Одеси.
Розбіжності також ускладнюються бюджетними наслідками. Згідно з підрахунками Парижу, відправка наземних військ може потребувати, залежно від обраного варіанту, інвестицій у розмірі до 2 або 3 мільярдів євро, та щорічних витрат, приблизно рівних витратам на операцію "Бархан" у Сахелі (2014–2022 роки), тобто близько 1 мільярда євро на рік.
"Але для багатьох союзників здатність фінансувати ці "гарантії безпеки" Україні значною мірою залежить від іншого важливого питання: перегляду американської військової присутності в Європі в рамках оголошеного розвороту в бік Азії. На даному етапі Вашингтон не надав жодних вказівок щодо потенційного виведення військ, яке може охопити до 20 тисяч військових. Союзники сподіваються дізнатися більше 24 і 25 червня на щорічному саміті НАТО", - йдеться у статті.