Валерій Залужний має найвищий рівень довіри серед політиків і військових, яких включили до нового опитування, однак у моделюванні президентських виборів Володимир Зеленський отримав дещо вищий показник підтримки серед тих, хто визначився з вибором.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на результати соціологічного дослідження, проведеного Фондом досліджень майбутнього.
За рівнем довіри Валерію Залужному довіряють 53,9% опитаних, Кирилу Буданову - 49,3%, Михайлу Драпатому - 48,6%. Рівень довіри до Володимира Зеленського становить 39,4%, тоді як 53,6% респондентів заявили про недовіру до президента.
Водночас відповіді на запитання про можливі президентські вибори показали інший розподіл підтримки. Серед тих, хто визначився з вибором і має намір голосувати, 23,6% назвали Володимира Зеленського, 22,7% - Валерія Залужного.
Далі в цьому переліку йдуть Михайло Федоров із показником 8,5%, Кирило Буданов - 8,4% та Петро Порошенко - 7,3%.
Якщо рахувати серед усіх опитаних, а не лише тих, хто визначився та планує голосувати, показники становлять 17,2% у Зеленського, 16,6% у Залужного, 6,2% у Федорова, 6,1% у Буданова та 5,3% у Порошенка.
Соціологи також змоделювали можливий розподіл голосів на парламентських виборах. Серед респондентів, які визначилися з вибором, умовна партія Валерія Залужного отримала 19% підтримки, партія Володимира Зеленського - 13,6%, Михайла Федорова - 10,1%, Кирила Буданова - 9,1%.
"Європейську Солідарність" у цьому сценарії підтримали б 7,7% опитаних. Також понад 5% отримали умовні політичні проєкти Ігоря Терехова - 7,2% та "Третя Штурмова" - 5,6%.
На межі 5-відсоткового бар'єра опинилася "Розумна політика" - 4,9%. Далі в опитуванні зазначені партія "Азов" Дениса Прокопенка - 3,7%, "Батьківщина" - 3%, Радикальна партія Олега Ляшка - 2,4%, "Свобода" - 1,9%, "Християнський корпус" - 1,8% та партія "24 серпня" - 1,5%.
"На тлі трансформації суспільних запитів електоральні настрої українців демонструють високу динаміку та водночас значну невизначеність. Наразі електоральне поле залишається остаточно не сформованим", - сказав політтехнолог Олег Постернак під час презентації дослідження.
Він також зазначив, що нинішні показники підтримки нових політичних ініціатив можуть змінюватися в майбутньому.
Окремо в дослідженні вивчали ставлення українців до мирних переговорів. 72,2% опитаних зазначили, що скоріше підтримують проведення переговорів з Росією, тоді як 20,8% висловилися проти.
Водночас відповіді щодо можливих форматів завершення війни виявилися більш різними. 48,5% респондентів обрали варіант компромісів і переговорів про перемир’я, який передбачає, зокрема, можливість територіальних або політичних поступок. Ще 24,6% підтримали сценарій тимчасового припинення бойових дій по лінії фронту без офіційного визнання втрати територій.
Варіант продовження війни до кордонів 1991 року без компромісів підтримали 18,6% опитаних.
Окреме запитання стосувалося можливості територіальних компромісів. 51,7% респондентів загалом допускають такі поступки заради припинення війни, тоді як 41,3% висловилися проти.
Додамо, що опитування проводилося 19-22 вересня 2026 року методом телефонних інтерв'ю CATI з використанням випадкової вибірки мобільних номерів. Усього опитано 1203 респондентів віком від 18 років у 23 областях України та Києві на територіях, що контролюються урядом України та де функціонує український мобільний зв'язок. Луганська область у реалізованій вибірці не представлена.
Гранична максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує ±2,9% з довірчою ймовірністю 95%.