Службове житло в Україні: хто і за яких умов зможе користуватися після реформи
В Україні планують створити Єдиний державний реєстр службового житла. Його надаватимуть тимчасово і тільки тим громадянам, які цього дійсно потребують, - працівникам відповідних сфер і підприємств, які власного житла не мають або воно розташоване далеко від місця їхньої роботи.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву Олени Шуляк, голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга Народу".
Олена Шуляк розповіла, що після приватизації система службового житла в Україні фактично зруйнована і вже не працює як інструмент для залучення кадрів у держсектор.
За її словами, створення реєстру та зміна статусу такого житла має виправити ситуацію. Це передбачає законопроєкт №12377, який вже пройшов перше читання, а остаточно має бути ухвалений до кінця року.
Як зруйнувалася система службового житла
Олена Шуляк нагадала, що Житловий кодекс 1983 року, який продовжує діяти в Україні, передбачав надання службових квартир бюджетникам тимчасово без права приватизації.
"Це був зрозумілий і справедливий підхід - людина приїжджала на роботу в інше місто - їй надавали службову квартиру. Звільнилася - житло поверталося у фонд і передавалося наступному працівнику", - пояснила вона.
Після розпаду СРСР та змін у 90-х роках багато держпідприємств втратили власний житловий фонд - так званий "відомчий". Закон 1998 року "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" сприяв подальшому виведенню службових квартир з обігу.
В результаті в Україні немає єдиного реєстру, уніфікованих правил чи обліку потреб у такому житлі.
За словами Шуляк, це призвело до того, що службові квартири часто отримують ті, хто не має нагальної потреби, тоді як установи втрачають ресурс для залучення працівників, які не мають житла, але дійсно його потребують.
Фонд не поповнюється, адже у місцевої влади чи підприємств немає стимулу будувати житло, яке згодом можна приватизувати.
Що змінить новий законопроєкт
За даними Інституту житла, службові квартири часто не відповідають технічним нормам, їхній статус не закріплений у реєстрах, документація застаріла, а механізми контролю не працюють.
Через відсутність єдиної системи адміністрування навіть складно оцінити масштаб зловживань.
"Службове житло має бути чітко визначене - з фіксованим статусом, умовами надання, забороною приватизації та єдиними правилами. І головне - вся інформація має бути в єдиному державному реєстрі", - акцентувала Олена Шуляк.
Саме ці зміни передбачає законопроєкт №12377. Документ пропонує:
- запровадити єдину систему обліку службового житла,
- створити чіткі критерії для його надання,
- запровадити заборону на приватизацію,
- уніфікувати умови користування та визначити відповідальних за адміністрування фонду.
Законопроєкт також передбачає встановлення запобіжників проти штучної зміни статусу житла. Будь-яка зміна має фіксуватися в реєстрі й проходити через визначену процедуру, що виключає ручні рішення.
Крім того, передбачається створення електронної платформи для адміністрування, що дозволить громадянам відстежувати наявність службового житла в громадах і прозорість його розподілу.
Шуляк наголосила, що службове житло має бути зрозумілим і доступним інструментом підтримки для тих, хто працює на державу, а не джерелом тіньової приватизації.
"Цей інструмент - досить вдалий заохочувальний захід, і за винятком деяких рудиментів, які залишилися ще з радянських часів та вже сучасних "підводних каменів", є досить простим та зрозумілим механізмом підтримки працівника, в якому територіальна громада або те чи інше підприємство/установа/організація зацікавлене як у спеціалістові", - резюмувала Олена Шуляк.