Скільки триватиме війна в Україні? І чому вона не схожа на війни в Афганістані та Сирії

Колонка американського письменника та історика, члена некомерційної організації Renew Democracy Initiative Макса Бута для РБК-Україна – про те, чому війна в Україні не схожа на жодну з тих, що останнім часом відбувались у світі. 

На тривалість війни впливатимуть не тільки матеріальні, але й моральні чинники

Російське вторгнення в Україну — це несправедлива та жахлива війна, якої світ не бачив з часів останньої світової. Чи зможе Захід надати більше зброї для України? Наскільки потужно Іран, Північна Корея та інші держави-ізгої озброюватимуть росію? Відповіді на ці запитання значною мірою визначатимуть, скільки триватиме ця війна.

Проте наявність боєприпасів та військової техніки є лише частиною факторів, які впливають на терміни закінчення війни. Треба враховувати й нематеріальні активи, моральні чинники. Їх досить складно оцінити кількісно. Але вже зараз можна констатувати, що український опір виявився набагато успішнішим, ніж будь-хто, за винятком, можливо, українців, міг очікувати.

Якби 24 лютого мені розказали про те, як виглядатиме хід військових дій у грудні, я б поставився дуже скептично до подібних прогнозів. Світ і гадки не мав, який незламний моральний та бойовий дух мають українці — від військових до волонтерів та мирних жителів. Саме він змушує мене не піддавати сумніву майбутнє існування України як демократичної держави, орієнтованої на західні цінності.

Паралелі між війною в Україні та Афганістані недоцільні

Мої знання військової історії підказують мені, що іноді конфлікти, які здавалися нерозв'язними, можуть закінчитися раптово. Або навпаки — війна, яка ніби мала швидко закінчиться, тягнеться роками. Наразі, в залежності від ситуації у театрі військових дій, в Україні все ще можливі обидва варіанти. Мене не здивує, якщо війна триватиме ще кілька років. Але не буде дивно, якщо ми побачимо фінал вже через кілька місяців.

Деякі експерти іноді порівнюють війну росії проти України з війною, що точилася в Афганістані. Я вважаю ці паралелі помилковими. Адже таліби були партизанами, повстанцями, які воювали з легкою зброєю. У них не було крилатих ракет, танків, всієї артилерії, яку розгорнули росіяни.

І знову ж таки, війна в Афганістані насправді не має жодного реального орієнтиру. Натомість війна в Україні — це боротьба за свободу і також боротьба за виробничі потужності. І це дійсно не було проблемою в Афганістані, але це проблема тут. І результат війни багато в чому залежатиме від того, яка сторона зможе перемогти іншу. Чи може Захід виробляти більше зброї для України?

Війна росіі проти України має набагато більше спільного з Першою та Другою світовою, ніж із недавніми конфліктами в Афганістані чи Іраку. Якщо продовжувати наводити аналогії з Першою світовою, то на її початку влітку 1914 року майже ніхто в Європі й думки не мав, що через чотири роки глобальна бійня все ще триватиме. Але в той же час на початку 1918 року мало хто міг спрогнозувати, що війна закінчиться вже в листопаді. Ми побачили раптовий крах Німецької імперії, який не був чимось, що очікувалося чи передбачалося.

Ще один російський наступ у найближчому майбутньому великих перспектив не має

путін очікував взяти Київ за лічені дні. Він розраховував швидко знищити українську державність та включити більшу частину України назад до російської імперії, де вона вже була ув'язнена протягом сотень років. Зараз це малоймовірно за деяких причин. Перша з них — некомпетентність російських військових. Друга — це високий ступінь компетентності та впевненості української армії. Також важливим є моральний та бойовий дух українського народу.

путін був впевнений, що росіян зустрічатимуть як визволителів. А насправді реакція є прямо протилежною: українці сприймають росіян як жахливих гнобителів, як варварів, яким треба чинити опір будь-якою ціною.

Зараз війська рф все ще окупують біля 17% території України. Проте вони вже втратили приблизно половину того, що захопили з 24 лютого. Це величезні досягнення для українського народу та українських збройних сил. І зараз найважливішою є відповідь на питання, чи можуть українці витіснити росіян з інших своїх земель.

Вважаю, що це буде набагато важче, ніж весняне звільнення Київської області або успіхи на Харківському та Херсонському напрямках. Адже росіяни діють на Донбасі та в Криму протягом 8 років, і досягти цих цілей буде значно складніше. Але я не маю сумнівів щодо можливостей українців: і мирні, і військові показали надзвичайну майстерність і мужність у протистоянні російському нападу. Українські збройні сили виконали величезну роботу, застосовуючи нове обладнання, як-от HIMARS та Javelin. Відчувається, що в українців все ще є запал. Тому, як мені видається, ще один російський наступ у найближчому майбутньому великих перспектив немає.

Наразі росіяни перебувають у обороні. Якщо Захід продовжуватиме надавати підтримку Україні, особливо зброю великої дальності, то в українців є всі шанси повернути значну кількість територій у прийдешньому році.

путін використовує тактику війн в Чечні та Сирії, але з Україною це не спрацює

Вже котрий день поспіль росія б’є по українській інфраструктурі. Мужність українців дуже нагадує мені надзвичайну стійкість мешканців Лондона, яку вони продемонстрували під час нациських бомбардувань 1940 року. Це прояви того самого духу, які приводять мене до висновку, що напади росії не будуть успішними — воля українців до перемоги надто сильна.

путін використовував бомбовий терор і раніше, перетворюючі на руїни чеченські та сирійські міста. Немає жодних сумнівів, що диктатор здатний піти на все, аби завдати нищівної шкоди цивільної інфраструктурі, піти на будь-який військовий злочин. На щастя, ця тактика не може бути ефективною в Україні.

По-перше, опитування громадської думки свідчать: незважаючи на те, що путін явно намагається зламати дух українців, вони залишаються дуже вмотивованими продовжувати боротьбу, поки їх країна не буде звільнена. По-друге, ані Сирія, ані Чечня не мали систем протиповітряної оборони. Їх наявність змінює хід цієї війни. Зараз путінські удари по енергетичним об’єктам — це змагання між можливостями російського та іранського ВПК та здатністю України вдосконалити протиповітряну оборону. Коли США дійсно нададуть українцям системи ППО Patriot, то забезпечать важливу перевагу у захисті українських міст від нищівних атак російських ракет та іранських дронів.