Скандал навколо садиби Зеленських поставив на паузу знесення іншої історичної будівлі, - Шуляк

За її словами, земельну ділянку за адресою вул. Казимира Малевича, 24 у Голосіївському районі Києва Київрада віддала під забудову у лютому цього року. Забудовник, який отримав це право, зводить по сусідству - на вул. Малевича, 32, першу чергу ЖК Resort. І за даними громадського моніторингу, з ним не все так однозначно.

"Це будівництво здійснюється згідно з МУО, які Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ще у лютому 2020 року. Зокрема, вказаними містобудівними умовами та обмеженнями передбачена можливість будівництва за адресою споруд не вище 27 метрів у той час, як у відділах продажу ЖК Resort, за свідченням громадських активістів, пропонували квартири у висотці на 27 поверхів. І це - тільки перша з трьох запланованих черг цього комплексу", - повідомила Шуляк.

Вона додала, що історична будівля - садиба Уляни Богданович, що розташована на земельній ділянці по вул. Малевича, 24, відданій під забудову, вже якийсь час оточена будівельним парканом, а активісти бʼють на сполох через загрозу її знесення. Побоювання небезпідставні, оскільки садиба - остання історична будівля, що залишилася на цій вулиці.

"Місце, безумовно, виграшне - центр міста, поруч костел Святого Миколая. Не дивно, що забудовники прагнуть отримати можливість будуватися там. Кого з них хвилює доля старовинної садиби, збудованої ще у 1896 році, та ще й останньої історичної будівлі, що залишилася на цій вулиці? Питання риторичне. До речі, тоді ж, коли було видано під забудову ділянку під садибою Богданович, Київрада віддала під забудову ще одну ділянку на цій же вулиці - землю під ткацькою фабрикою 1895 року, розташованою на вулиці Малевича, 86", - розповіла голова профільного комітету.

Вона додала, що історична будівля - садиба Уляни Богданович, на жаль, досі не мала охоронного статусу, але активісти запевняють, що її цінність, безумовно, висока, оскільки вона - зразок фонової історичної забудови, виконаний в характерному для Києва стилі, а подібні обʼєкти у місті майже всі знищені.

При цьому парламентарка підкреслила, що на фоні нещодавного суспільного резонансу, викликаного знесенням садиби Маліна, яку також називають садибою Зеленських, забудовник, ймовірно, поки не поспішатиме зносити будівлю на Малевича. Але це не означає, що загроза для неї минула.

"Останні випадки знесення історичних будинків - 200-річна будівля на Набережно-Хрещатицькій 13Б, відома як садиба Бубнових, флігель садиби Київського повітового земства на Рейтарській, і, звісно, садиба Маліна, вказують на те, що потрібно вжити заходів задля забезпечення більш дієвого захисту нашій культурній спадщині. І робити це невідкладно", - зауважила Шуляк.

Вона додала, що задля ефективного захисту культурної спадщини законодавчу базу, яка ефективно регулюватиме це болюче питання, потрібно обговорювати з громадами і громадськістю. Тому доцільним могло б бути проведення публічних консультацій з цього приводу. Їх в Україні успішно проводили вже тричі - задля удосконалення програми компенсацій за знищене і пошкоджене майно "єВідновлення", доопрацювання законопроєкту про основні засади житлової політики, а також рамкового законопроєкту про основні засади відновлення.

Крім цього, потрібно пришвидшити повноцінний запуск Державного реєстру нерухомих пам’яток України - для цього необхідно внести документацію на майже 150 тис об’єктів - саме стільки на обліку в Україні, а також провести їх інвентаризацію і по деяких об‘єктах оновити дані. З 10 квітня Реєстр працює в тестовому режимі - вже понад 100 тисяч об‘єктів внесені до системи, але вони поки що не верифіковані.

"Додам, що для вдосконалення законодавства щодо захисту об‘єктів культурної спадщини вже створено спеціальну міжкомітетська парламентська робоча група, завданням якої є напрацювання законодавчих змін, які допоможуть вирішити проблему свавільного знищення пам‘яток", - підсумувала Шуляк.