Символ відродження. У Києві спекли паски із зерна з розмінованих полів Херсонщини

Паска, яка несе надію

Проект "Soul of Soil 2.0", що в перекладі означає "Душа землі", покликаний привернути увагу до замінованих земель України.

На заході спекли паски з зерна із розмінованих полів Херсонщини. Його виростив фермер Олексій Руденко разом із племінниками в Малій Олександрівці і сусідніх селах. Для цього сапери очистили 1800 гектарів поля. Борошно виробив "Золотий шлях", що працює на Миколаївщині під обстрілами.

"Дуже багато аграріїв, комбайнерів, фермерів виходять у поля, ризикуючи життям, бо знають, що цей хліб чекають і цивільні українці, і військові. Кожен шматок хліба і паски нагадує, що ця земля родить не тільки врожай, а й незламність сили і духу", - каже Юрій Ніколаєв, представник компанії "Золотий шлях".

Паска із зерна з розмінованих полів Херсонщини, писанки Оксани Цибух і рушники від бабусь з прикордоння Сумщини (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

У рамках заходу підготували особливі великодні кошики: у них паска із зерна з розмінованих полів, а також писанки, які створила Оксана Цибух - мама парамедикині Ірини Цибух, яка загинула торік на Харківщині, підірвавшись на міні. Великодні рушники вишили бабусі з прикордонних сіл Сумщини, які у 2022 році були окуповані й досі є у зоні ризику замінування.

"Цей захід нагадує про справжню цінність українського хліба. Він дозволяє відчути наслідки замінування і результати того, що земля повертається до позитивного використання. Зараз ми робимо все, щоб аграрії мали можливість працювати", - каже Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єр-міністерка, Міністерка економіки України.

Юлія Свириденко на майстер-класі із випікання пасок (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

Цінність українського Великодня

До випікання особливої паски долучились представники посольств, волонтери, військовослужбовці й лідери думок. Майстер-клас із приготування великодньої випічки провів кухар Євген Клопотенко.

"Торік я їздив з експедицією по Україні й на Вінниччині мені приготували паску з печі. Я ніколи раніше такої не їв. Коли скуштував її, то зрозумів, що паска має бути саме такою. Тому сьогоднішня випічка приготована на пряженому молоці, бо воно має аромат печі", - розповів Клопотенко.

Для оздоблення пасок використали фарбоване пшоно - саме ним в давнину українці прикрашали великодню випічку.

Євген Клопотенко провів майстер-клас з випікання пасок (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

"Попередні роки я святкувала Великдень на фронті. Ми збирались з побратимами і згадували тих, завдяки кому маємо можливість бути разом, а також ті часи, коли могли святкувати поряд з рідними. Сьогоднішній захід дає розуміння, що ми всі робимо спільну справу. Тут я подумала, що в темний час дуже добре видно світлих людей і дуже важливо бути в нашій реальності, не розділяючи цивільних і військових", - розповіла Кристина із позивним "Кудрява", військовослужбовиця НГУ.

Кристина зізнається, що свою паску із херсонського зерна у свято розділить із рідними й близькими.

"Мій підрозділ воює у Донецькій і Луганській областях, де теж дуже багато замінованих полів. Ми були щиро здивовані, що фермери обробляють землю навіть поблизу лінії зіткнення. Завжди задумувалась, як важливо зберегти не тільки врожай, а й життя наших громадян, які продовжують його вирощувати", - додає військова.

Кристина "Кудрява" (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

"Вражена сенсами, закладеними у сьогоднішній великодній кошик. Відчуваю сильну прив’язаність до хліба - нас з дитинства вчили його цінувати. Є відголоски голодомору, ця травма досі з нами. На початку повномасштабного вторгнення всі скуповували продукти, боячись голоду. А фермери - перші зустрічали ворога, навіть технікою намагались його прогнати. А зараз, під обстрілами, знову вирощують урожай", - каже Софія Безверха, культурна блогерка.

Вона додає, що на події побачила, як навіть іноземці були розчулені від смислів, закладених у цю випічку.

"Їм не близька наша великодня естетика, але завдяки цьому заходу вони зрозуміли - це диво, що ми святкуємо Великдень з нашими пасками й нашою культурою", - зазначила Софія.

Софія Безверха (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

Розмінування України: крок до безпеки

139 тисяч кв. км українських земель залишаються потенційно замінованими - це більше, ніж площа Греції. Дві третини з них - родючі сільськогосподарські угіддя.

"Терміну "швидке розмінування" - не існує. Це десятиліття роботи, яка потребує людських, фінансових і технічних ресурсів", - пояснює Тетяна Вельшина, фахівчиня з протимінної діяльності ПРООН в Україні.

Розмінування України вже підтримують 48 країн та організацій. Спільно вдалося очистити 35 тисяч кв. км - цього вистачило б, щоб виростити 10,5 млн тонн хліба.

Попри ці зусилля, понад 1100 цивільних вже постраждали від мін, найбільше - у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях.

"Дотримання мінної безпеки допомагає зберегти життя. Тому не чіпайте підозрілі предмети, а при їх виявленні телефонуйте на 101. Це ті золоті правила, які сьогодні мають дотримуватись українці", - говорить Тетяна.

Додамо, що проект "Soul of Soil 2.0" спільно організували Міністерство економіки України, Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні і торговельна мережа "Сільпо". Майстер-класи з випікання паски із зерна з розмінованих полів проведуть також у Дніпрі, Миколаєві, Львові, Одесі, Харкові та Нью-Йорку.

Майстер-класи пройдуть ще у кількох містах України (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)