Через російські атаки енергосистема України значною мірою залежить від альтернативної генерації. У тому числі від вітрової, яка, попри велику шкоду, пов'язану з воєнними діями, продовжує розвиватися.
Про стан вітрової енергетики, найбільші електростанції та перспективи на найближче майбутнє, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
У період з 2017 до 2021 року Україна досягла найбільшого приросту сонячної та вітрової енергії серед 17 країн регіону Центральної Азії, Кавказу, Південно-Східної та Східної Європи, додавши 8,3 ГВт.
Але згідно з дослідженням аналітичного центру REN21 та Європейської економічної комісії ООН, на червень 2022 року через російське вторгнення наша країна втратила 90% потужностей вітрової енергетики. Що, втім, закономірно, оскільки за кількістю введених в експлуатацію вітрових електростанцій (ВЕС) в лідерах були Запорізька та Херсонська області.
Зазначимо, електрогенерація з відновлюваних джерел - один із пріоритетних напрямів розвитку та зміцнення української енергосистеми. Також це одне із зобов'язань України у рамках переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. А в умовах війни та масованих російських атак на станції - ще й один із важливих аспектів процесу децентралізації енергосистеми.
Офіційні дані про стан окремих видів генерації та їх роль у енергетичному балансі на 2024 рік недоступні. Як відповіли в НЕК "Укренерго" на запит РБК-Україна, на час воєнного стану така інформація не підлягає розголошенню. Тому що російська сторона може використовувати її для аналізу та визначення цілей для терористичних атак по об'єктах енергетики.
При цьому відомо, що у 2021 році сукупна потужність усіх ВЕС України становила понад 1500 МВт. А в структурі загального виробництва електроенергії частка вітрових станцій становила 2,6%. Звісно, вторгнення Росії, ракетно-дронові атаки та окупація частини українських територій внесли корективи.
"За підсумками 2022 року через пошкодження або втрату контролю українська енергосистема втратила понад 1 000 МВт потужностей. У той же час, незважаючи на бойові дії, у 2022 році встановлена потужність ВЕС зросла на 46 МВт. Загалом у структурі виробництва електроенергії 2022 року частка ВЕС становила приблизно 1,5%", - зазначають в "Укренерго".
За даними Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), за два роки повномасштабної війни було збудовано та введено в експлуатацію 228 МВт нових потужностей, з яких 146,3 МВт - за 2023 рік. І станом на кінець 2023 року загальний потенціал вітроенергетичного сектору країни перевищив 1 900 МВт.
Але ця цифра також включає станції на тимчасово окупованих територіях без Автономної республіки Крим. Тобто насправді енергосистема отримує набагато менше. На кінець минулого року безпосередньо вітрові станції генерували 583,8 МВт. Оскільки понад 70% потужностей "відрізані" через окупації, додали в асоціації.
Минулого тижня запустили першу вітрову електростанцію у Закарпатській області. Зараз вона працює в тестовому режимі з потужністю 1,8 МВт, оснащена турбіною на 4,8 МВт та має висоту вежі 120 м. Один такий "вітряк" може забезпечити електроенергією до 3 000 домогосподарств. Загальна встановлена потужність планованої ВЕС становитиме 80 МВт, і її буде достатньо 50 000 домогосподарств.
На 2021 рік "зелену" енергію генерували понад 30 ВЕС. Найбільшими з них були Ботієвська, Приморська, Мирненська, Орлівська, Овер'янівська, Новотроїцька та Новоазовська станції.
Ботієвська ВЕС знаходиться біля села Приморський Посад (Мелітопольський район, Запорізька область). Це найбільша станція в Україні із загальною потужністю 200 МВт. Приморська ВЕС також на 200 МВт побудована в селі Борисівка (Бердянський район, Запорізька область). У цьому районі також знаходиться Орлівська ВЕС. Мирненська ВЕС знаходиться на землях Мирненської громади у Херсонській області. Новотроїцька - у Генічному районі, як і Овер'янівська вітрова станція. Новоазовська ВЕС - на півдні Донецької області.
Усі вони під російською окупацією, більшість - з 2022 року. Тому на сьогодні перелік найбільших вітрових станцій виглядає інакше. Нижче наведено актуальний топ-5 за обсягами генерації.
Тілігульська вітрова електростанція компанії ДТЕК розташована на березі Тилігульського лиману в Миколаївській області. Запланована проектна потужність складає 500 МВт. Наразі виробляє 114 МВт електричної енергії.
Фото: Тилігульська ВЕС у Миколаївській області (dtek.com)
Станцію запустили у травні 2023-го. За перший рік вона випустила до енергосистеми України 333 млн кВт*г електроенергії. Продовжуються підготовчі роботи до будівництва другої черги, а завершити проект у ДТЕК планують у 2025 році.
Дністровська вітроелектростанція (ВЕС) знаходиться у Білгород-Дністровському районі Одеської області. Станцію побудувала Elementum Energy - дочірня компанія американських інвесторів VR Capital.
Фото: Дністровська вітроелектростанція на Одещині (facebook.com/UARE.com.ua)
За даними "Укренерго", Дністровська ВЕС має потужність 100,5 МВт. Планується, що вона вийде на вироблення 360 млн кВт*год електроенергії на рік, і вистачить цих обсягів, щоб забезпечити 180 000 домогосподарств.
Вітрова електростанція "Южне Енерджі" розташована у південній частині України - в Одеському районі. Введена в експлуатацію у 2021 році із встановленою потужністю 76,5 МВт.
Орівська ВЕС знаходиться неподалік Трускавця (Львівська область). Це найбільша вітрова станція Західної України з потужністю 54,6 МВт.
Фото: Орівська ВЕС у Львівській області (rdzs.org)
Дев'ять вітряків розташовані на гірському хребті біля села Орів за 10 км від траси Київ-Чоп або 100 км від Львова. Кожна турбіна виробляє 5,5 МВт "зеленої" електроенергії, і дев'ять таких агрегатів роблять станцію найбільшою з діючих в Карпатах.
Третя за потужністю вітрова станція на Одещині знаходиться біля Овідіополя. Побудована турецькою компанією Güriş holding за партнерства з американською General Electric. Введена в експлуатацію у 2019 році.
Фото: станція "Овід Вінд" (Овідіопольська ВЕС) на Одещині (wikipedia.org)
Потужність "Овід Вінд" складає 32,67 МВт. Станція має дев'ять турбін General Electric потужністю 3,6 МВт кожна. Разом із лопатями висота одного вітрогенератора становить 200 метрів, що робить їх однією з найвищих споруд в Україні. Наприклад, столичний монумент "Батьківщина-мати" вдвічі нижчий.
За умов постійної загрози російських атак Україна має намір посилити стійкість енергосистеми за рахунок децентралізованої генерації. Тобто замість одного великого блоку ТЕС на 200 МВт будувати 20 малих генеруючих потужностей по 20 МВт. Завдяки розосередженості вони будуть менш уразливі для ракетних атак.
"Укренерго" оцінює готовність інвесторів у найближчій перспективі побудувати сумарно до 1 ГВт нових потужностей. Це будуть невеликі установки до 10 МВт у різноманітному виконанні. Вони мають розташовуватись по всій країні навколо великих міст та промислових районів.
Об'єктами децентралізованої генерації можуть бути вітрові станції. Але активність їхньої роботи значною мірою залежить від погодних умов. Тому ВЕС мають будуватися в комплексі або одночасно з маневровими потужностями, які генерують електрику у ті проміжки часу, коли погода не сприяє високому рівню виробництва "зеленої генерації". Наприклад, у комплексі з накопичувачами енергії, газовими електростанціями чи сучасною тепловою генерацією на біогазі чи біопаливі.
"Таким чином, посилиться стійкість енергосистеми, оскільки влучити ракетою в такі об'єкти буде складніше, ніж у велику теплову або гідроелектростанцію. За розрахунками "Укренерго", протягом 2-3 років українській енергосистемі знадобиться сумарно 3,5-4 ГВт такої генерації, будівництво якої треба 5-6 млрд доларів інвестицій", - кажуть у компанії.
Вже відомо про плани збудувати кілька вітрових станцій у різних областях. Зокрема, днями "Черкасиобленерго" та "Нафтогаз" підписали меморандум для спільної роботи над розвитком альтернативних джерел електроенергії. Очікується, що на Черкащині з'являться об'єкти ВЕС сумарною потужністю 160 МВт.
А німецька компанія Notus Energy у червні оголосила про початок реалізації проекту на 300 МВт на півдні Одещини. За словами комерційного директора Кнуда Ріссела, перша черга становитиме 120 МВт, хоча навряд чи її встигнуть запустити найближчими місяцями. При цьому в компанії кажуть про наявність коротко-, середньо- та довгострокових планів щодо проектів в Україні.
На сьогодні на різних стадіях перебувають 58 проектів вітрової генерації сумарною потужністю понад 7 ГВт. Однак вони враховують і ті, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях (до 3 ГВт).
"Тобто поки йде війна, реально реалізованими можуть бути 4-5 ГВт. Ми також бачимо ще ряд проектів, що розвиваються, але вони знаходяться на самому початку і вимагають тривалого терміну для фінальної реалізації. Наш пріоритет зараз - ті проекти, які можуть бути реалізовані відносно швидко - протягом 2025-2026 років", - зазначив голова правління УВЕА Андрій Конеченков в одному з нещодавніх інтерв'ю.
При підготовці тексту використовувалися: публікація Bloomberg, дані з відкритих джерел, інформація Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), інтерв'ю голови правління УВЕА Андрія Конеченкова для "Енергобізнесу", відповідь НЕК "Укренерго" на інформаційний запит РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.