Швеція у складі НАТО може стати логістичним хабом у разі конфліктів, - FT

Офіційно ставши 32-м членом очолюваного США альянсу на церемонії у Вашингтоні, Швеція прихопить із собою середньобалтійський острів Готланд, прозваний "гігантським авіаносцем", що полегшує оборону трьох невеликих країн Балтії.

Вступивши до НАТО, Швеція відкриває нові можливості для морських перевезень, оскільки острів Готланд розташований менш ніж за 200 км від узбережжя Латвії.

Приєднання Швеції та Фінляндії також дає змогу НАТО дивитися на Північну Європу як на один великий регіон, без зяючої діри на карті.

Прибалтійські країни, можливо, отримають найбільшу вигоду від приєднання Швеції: Стокгольм має намір направити батальйон для участі в багатонаціональній присутності в Латвії. Але найглибші зміни з часом, ймовірно, відбудуться в самому Північному регіоні.

Співпраця між чотирма основними країнами - Данією, Норвегією, Швецією та Фінляндією - вже давно є тісною, але тепер вона має стати ще більш інтенсивною.

Минулого року ВПС чотирьох скандинавських країн оголосили про намір експлуатувати свій флот, що налічує близько 230 винищувачів, як єдине ціле, що зробить його більшим, ніж RAF у Великій Британії або ВПС Німеччини. Уже зараз норвезькі F-35 і шведські винищувачі Gripen відпрацьовують посадку на фінських дорогах.

Швеція, яка не має прямого кордону з Росією, найімовірніше, відіграватиме для військових планувальників НАТО іншу роль, ніж прикордонні держави. За словами офіційних осіб, Стокгольм стане логістичним центром у разі конфлікту, а також маршрутом для підкріплення Фінляндії або країн Балтії.

Але Швеція також має особливі можливості. Вона має великий досвід роботи з підводними човнами і підводними силами, що стає дедалі важливішим у Балтійському морі, де за останні роки сталося кілька незрозумілих випадків саботажу - від підриву газопроводів "Північний потік" до обриву китайським якорем зв'язку між Фінляндією та Естонією щодо передачі газу і даних.

Вступ Швеції до НАТО

У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, Швеція подала заявку на вступ до НАТО. Проти цього рішення виступили Туреччина та Угорщина. Пізніше, після низки домовленостей, Анкара все ж дала свою згоду.

Довгий час Угорщина залишалася останньою країною, яка не ратифікувала заявку, що було останньою перешкодою для Стокгольма.

26 лютого парламент Угорщини все ж таки ратифікував заявку Швеції на вступ до Альянсу, а вже 5 березня новообраний президент Тамаш Шуек підписав документ.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.