Що заважає прориву ЗСУ на півдні та як іде наступ біля Бахмута: огляд фронту

Росія в активній обороні

Ще 11 липня російські пропагандисти оголосили про наступ на Куп'янськ (Харківська) та Лиман (Донецька область). Під Лиманом бої нібито йшли за село Торське за 10 кілометрів на північний схід від міста. Проте минув тиждень і досі не було підтверджень присутності російських військ.

За даними сервісу DeepState, противник ще не дістався околиць Торського і фактично залишається на позиціях тримісячної давності. Хоча на цьому напрямі активізувалася артилерія. Не виключено, що росіяни спробують форсувати річку Жеребець та закріпитися на протилежному березі.

За словами спікера Східного угруповання військ ЗСУ Сергія Череватого, там йдуть важкі бої та артилерійські дуелі без будь-якого значного загострення. І противник накопичив досить потужне угруповання з десантників, піхоти, невеликих ПВК та штурмових рот "Шторм-Z", набраних із криміналу.

Росіяни намагаються наступати на Лиман, але безуспішно (фото deepstatemap.live)

На ділянці фронту завдовжки 120 кілометрів зосереджено понад 100 тисяч окупантів, 900 танків та 370 реактивних систем залпового вогню.

"Для розуміння, на піку чисельність радянських військ в Афганістані було 120 тисяч. Тобто, це остання війна, яку могли пам'ятати українці перед цією великою війною. І там (на Лімано-Куп'янському напрямку, – ред.) понад 100 тисяч протистоїть українським воїнам", – додав він.

Він також зазначив, що росіяни намагаються перехопити ініціативу, але Сили оборони відбивають усі атаки. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр напередодні повідомила, що на Куп'янському напрямі ініціатива вже на нашому боці. За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, "сіра зона" дещо розширилася, і прямо зараз точаться бої у кількох населених пунктах.

Крім того, важка ситуація біля Білогорівки (Луганська область): ворог йде на прорив, але всі спроби зазнають невдачі. У будь-якому разі, за тиждень заявленого наступу успіхи росіян більш ніж скромні. Противник пройшов кілька сотень метрів у Серебрянському лісництві та взяв під контроль частину селища Новоселівське під Сватовим.

Судячи з чисельності та оснащення угруповання на Лімано-Куп'янському напрямі, росіяни могли б замахнутися і на просування у бік Ізюму та Слов'янська, проте тут перед ними стоїть зовсім інше завдання.

Військовий експерт, майор запасу Олексій Гетьман упевнений, що наступальними діями вони хочуть відвернути українські сили від півдня та Бахмута.

"Це те, що називається активною обороною. Тобто війська при обороні вдаються до контрнаступальних дій у деяких місцях, щоб відволікти противника і сповільнити його", - розповів він у коментарі РБК-Україна.

Як зазначив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, на цій ділянці немає загрози прориву хоча б тому, що ворогу протистоїть приблизно рівне за чисельністю українське угруповання. На його думку, за Лиман поки турбуватися не варто з огляду на те, що Росія не змогла просунутися в анонсованому взимку наступі. Як і за Харків та область, по яких удари можуть завдавати лише ракетами та дронами.

Головна мета РФ полягає в тому, щоб розтягнути нашу оборону та послабити наступаючих на Бахмут.

"Вони ж розуміють, що ми скоро почнемо застосовувати там касетні снаряди, що їм стане ще важче, і використовують усі можливості, які вони мають. Розтягнувши оборону, вони могли б активізуватися, наприклад, у районі Авдіївки, відтіснити нас далі, створюючи флангові загрози для Бахмутського угруповання. Що буде далі, покажуть бойові дії. Але, знаючи настрої наших військових, можна сказати, що плани на Бахмут зберігаються", – наголосив експерт.

Днями командувач Сухопутних військ Олександр Сирський в інтерв'ю ВВС назвав звільнення Бахмута справою честі. І запевнив, що американські касетні боєприпаси почнуть застосовувати вже незабаром.

Успіхи під Бахмутом

Сили оборони України поступово оточують Бахмут. За минулий тиждень найбільше надходило інформації про успіхи на південному фланзі. Епіцентром бойових дій залишається село Кліщіївка та селище Курдюмівка, на деяких ділянках просування на схід становило до 1,5 км.

Ганна Маляр заявила, що українські війська зайняли майже всі панівні висоти довкола Бахмута. А Сергій Череватий пояснює обережну тактику бажанням уникнути великих втрат.

"Рух щоденний на сотні метрів. Якщо говорити про тижні – на кілометри. Можливо, ще не десятки кілометрів, але ми діємо дуже обережно, враховуючи, що у нас по суті паритет із ворогом. Немає великої переваги над ним", – додав він.

Експерт Олексій Гетьман нагадує, що при захопленні Бахмута "вагнерівці" поклали по людині на кожні 42 сантиметри, тобто буквально пройшлися по своїх трупах. Таку людожерську розкіш Сили оборони дозволити не можуть, тож лобових штурмів не буде. І якщо відштовхуватися від карти, то має сенс оточити місто з півдня та півночі, зайнявши висоти.

Судячи з даних сервісу Deep State, наші війська на південь від Бахмута вирівнюють фронт.

Сили оборони вирівнюють фронт на південь від Бахмута (фото deepstatemap.live)

На північному фланзі точаться бої за село Берхівка. Тут особливість у тому, що воно знаходиться у низині, і росіяни контролюють деякі висоти. Проте західна частина вже у сірій зоні і повністю не контролюється жодною зі сторін. А сьогодні стало відомо, що за кілька кілометрів звідси росіяни були змушені відступити з позицій на північний схід від Оріхово-Василівки.

"Сирський і Маляр говорили, що Бахмут уже став пасткою для росіян, і всі логістичні шляхи знаходяться під нашим вогневим контролем. Зараз наші штурмові групи закріпляться на позиціях, після чого туди підтягнуть потужнішу техніку. У противника залишаться три варіанти: вийти, здатися або бути знищеним у місті", – зазначив Гетьман.

З точки зору тактики вирівнювання фронту необхідно, щоб витіснити противника з позицій, які він зайняв узимку, і забезпечити подальше просування. А успіхи на півночі можуть відкрити шлях до паралельного звільнення Соледара.

Олександр Мусієнко вважає, що тиснути на росіян на північ від Бахмута доцільно, якщо на це є ресурси та техніка.

"Це абсолютно правильний крок. Наскільки я розумію, ми там починаємо діяти більш інтенсивно. Думаю, що задум флангової атаки, зокрема, полягає і в наступі на Соледар", – зазначив він у розмові з виданням.

Південь: рух на Бердянськ та артилерійська "гра в одні ворота"

Частковими успіхами супроводжується наступ на півдні. На схід від Каховського водосховища українські сили дійшли до окупованих Жереб'янок та Роботиного (Запорізька область). Але найбільш відчутне просування – поблизу адміністративного кордону з Донецькою область.

Тут війська впритул підійшли до Приютного і просунулися у бік Старомайорського. За словами речника прес-центру Сил оборони Таврійського напрямку Валерія Шершеня, за останній населений пункт йдуть важкі бої, але перевага на нашому боці. Хоча противник не здається і активно застосовує ударні дрони.

"І щодо осі Велика Новосілка - Старомайорське, то тут наші ударні підрозділи… закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження та здійснюють заходи контрбатарейної боротьби", – зазначив він.

Він також наголосив, що Старомайорське є важливою висотою, яка дає можливість вогневого контролю над навколишньою місцевістю вздовж річки Мокрі Яли. І незважаючи на перекидання резервів, росіяни тут програють.

"Це тривалий процес. Вектор просування на Бердянському напрямі ні для кого вже не є секретом. Зараз ми маневруємо на тлі тотального мінування та просуваємося вперед", – додав Шершень.

Сили оборони підійшли до Приютного та Старомайорського (фото deepstatemap.live)

Експерт Олександр Мусієнко не сподівається на швидкий прорив. І взагалі говорити про це можна буде лише після звільнення Старомайорського з виходом на Старомлинівку та на оперативний простір до Токмака та самого Мелітополя. Зараз росіяни відчайдушно тримаються, розуміючи, що втративши першу лінію оборони, їм доведеться притискатися до Криму та Азовського моря. А українська сторона зможе підвести артилерію та остаточно перебити залізничну логістику.

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр пояснює: швидко рухатися на південь заважають заміновані поля. Зазначимо, ситуацію ускладнюють і потужні фортифікації так званої "лінії Суровікіна".

Олексій Гетьман вважає, що позиційні бої на виснаження продовжаться доти, доки ворог не буде знекровлений. І лише після того, як у нього розпочнеться голод у снарядах та артилерійських стволах, активізується наступ у Запорізькій області.

"Ситуація така, що ми призупинили активні наступальні дії через заміновані поля і щільний артилерійський вогонь. Це не є чимось катастрофічним. Прямо зараз ми знищуємо логістику, склади, інфраструктуру та артилерію", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Через скарги на відсутність контрбатарейної скарги боротьби днями звільнили російського генерала Івана Попова. І у противника із цим реальні проблеми. За деякими даними, у контрбатарейній боротьбі рахунок 1:7 або 1:10 на нашу користь. Як кажуть у футболі, це гра в одні ворота, додав експерт.

В очікуванні великого успіху

Один із керівників естонської розвідки Марго Гросберг прогнозує близький великий успіх ЗСУ на фронті. Він звертає увагу, що резерви росіян виснажені, а ключові армійські об'єкти послідовно знищуються ракетними ударами. І, як показала практика, не лише об'єкти.

У цьому плані черговим game-chagner виступили далекобійні авіаційні ракети (Storm Shadow). Завдяки їм українські сили можуть здійснювати контроль за всією окупованою територією, включаючи Крим, на відстані понад 250 км від лінії фронту. І якщо після появи HIMARS російські штаби відсунули на безпечну відстань, то тепер такої можливості немає.

Це підтверджує ліквідація у Бердянську командира 144-ї мотострілецької дивізії генерала Олега Цокова, який, за деякими даними, міг бути заступником командувача Південного військового округу РФ. На момент удару він перебував у командному пункті у готелі "Дюна". За місяць до цього на Запорізькому напрямі вдалося ліквідувати ще одного генерала – Сергія Горячева.

Очевидно, українська тактика на півдні передбачає сковування російських з'єднань та пошук слабких місць в обороні для подальшого прориву.

Олексій Гетьман наголошує, що разом із слабкими виявляються й сильні місця.

"Нам треба було зрозуміти, яким чином вони протидіятимуть. Тепер ми бачимо, що в основному через щільне мінування підходів до своїх укріплень. Що ж, виходитимемо з цієї реальності. Західні аналітики кажуть, що якби з цим зіткнулася армія НАТО, але було б килимове бомбардування мирних полів і першої лінії оборони. На жаль, ми такого не можемо зробити", - зазначив він у розмові з РБК-Україна.

Олександр Мусієнко виділяє такі слабкі місця у росіян: порушення ієрархії через кадрові чистки, проблеми з логістикою та якість особового складу.

"Як на мене, ворог все ще сильний, але він став прогнозованішим, а ситуація - більш визначеною для нас. Решту моментів можна аналізувати, тільки не вголос, щоб вони не поспішали їх виправляти", - підсумував експерт.