ua ru

Що таке блекаут і як його попередити? Ключові ризики для України цієї зими

Що таке блекаут і як його попередити? Ключові ризики для України цієї зими Ремонт енергообладнання після обстрілів (Фото: GettyImages)
Максим Білявський
Максим Білявський
аналітик енергетичних ринків

Чи можливий в Україні блекаут і як його уникнути – у колонці аналітика енергетичних ринків Максима Білявського для РБК-Україна.

Розпочнемо із визначення. Блекаут – це повна втрата керованості енергосистеми, коли жодна команда диспетчера або фізичне перемикання обладнання не призводять до відновлення електропостачання.

Важливо розуміти, що спрогнозувати настання такого моменту можуть лише фахівці, які мають доступ до великого масиву поточної інформації та спеціальних програм з імітаційного моделювання. Тому будь-які прогнози про втрату керованості енергосистеми від осіб, які незнайомі з поточним станом та тонкощами функціонування енергосистеми не потрібно брати до уваги взагалі. Радше, слідкувати за офіційною інформацією від НЕК "Укренерго" та Міненерго України.

Йдемо далі. Планові відключення – це зовсім не блекаут, а цілеспрямоване обмеження електропостачання для певної групи споживачів для мінімізації ризиків виникнення аварій та збереження стабільної частоти у визначеній ділянці енергосистеми. Коли планових відключень за потужністю недостатньо, вводяться так звані екстренні відключення. При цьому, масштабне спрацювання систем автоматичного частотного розвантаження, що призводить до одночасного відключення понад 100 тисяч абонентів – зазвичай називаються браунаутом.

Поточний статус. Попри безпрецендентні за масштабами ураження енергосистеми України, ми доволі успішно пройшли іспит першими заморозками (в ніч з 19 на 20 листопада), інакше були б застосовані аварійні відключення. Цього не сталось, тому що проходить цілодобова робота по відновленню дієздатності енергосистеми, і кожна дія електромонтерів та слюсарів газового господарства відбувається з думками про споживача.

Говорю про це впевнено, тому що мені знайомі такі відчуття, коли від твоєї роботи та відданості професії,- залежить затишок у сотнях тисяч родинах. Ми ремонтуємо і повертаємо енергію з душею. Тому вкрай важливо, аби споживачі про це пам’ятали і зі своєї сторони робили усе можливе для ощадливого використання електроенергії.

Тепер про те, як долали аварійні ситуації інші країни. Спеціально провів аналіз понад 130 інцидентів у понад 40 країнах за останні 55 років. Для зручності класифікував заходи по трьох рівнях.

1. Мікрорівень – це встановлення генераторів та акумуляторів (літіє-залізо-фосфатних) на об’єктах критичної інфраструктури (водоканали, аптеки, продуктові магазини), заміна лампочок розжарювання у малозабезпечених сім’ях, обмеження кількості рекламних біл-бордів та сіті-лайтів, заборона на використання вуличних гірлянд під час різдвяних свят.

Говорячи про генератори та акумулятори важливо створити податкові пільги або інші стимули для вітчизняних виробників, адже вкрай важливо зменшити частку імпорту та максимально акумулювати іноземну валюту в Україні. Якщо існують кошти в регіональних бюджетах, варто внести зміни до статей витрат і, наприклад придбати для місцевих амбулаторій сонячну електростанцію та систему акумуляторів загальною потужністю 50 кВт, які обійдуться приблизно в 700 тис.грн.

2. Мезорівень – це встановлення нових потужностей розподіленої генерації (кожен об’єкт від 0,5 до 5 МВт), наприклад розблокування існуючих проектів з введення в експлуатацію вітрових електростанцій, установка систем які виробляють електричну енергію за принципом перепаду тиску, встановлення газової генерації, інсталяція когенераційних та геотермальних установок особливо в західних областях України.

3. Макрорівень включає в частині інфраструктури та ресурсності: відновлення дієздатності вітчизняної генерації (постраждалої внаслідок терористичних обстрілів), деокупацію Запорізької АЕС та розблокування пропускної здатності електромереж від 22 кВ до 750 кВ, зокрема через встановлення установок компенсації реактивної потужності. Окрема увага має бути приділена питанню імпорту електроенергії із ЄС, для цього потрібно вже зараз завершити процедуру контрактування обсягів хоча б мінімальних обсягів на І квартал 2023 року, які допоможуть в разі необхідності збалансувати енергосистему України.

Окремим пунктом хочу згадати про фінансовий стан енергоринку - він після достатності ресурсів та надійності інфраструктури є наступним елементом в ланцюжку енергетичної безпеки України. Важливо зрозуміти, що після неспровокованої агресії, обсяг коштів та рівень розрахунків значно знизився, а витрата зросли через потреби в ремонтах – таким чином має місце касовий розрив, який характерний для усіх суб’єктів господарювання енергоринку України.

Заходами реагування мають бути – підняття цінових обмежень в сегменті ринку доби наперед або визначення ціни внутрішньодобового ринку, як індикативу; повернення боргів за послуги на балансуючому ринку, зменшення штрафних санкцій для операторів альтернативної енергетики, а також прив’язка ціни небалансу до ринку доби наперед.

Через неспіврозмірність роздрібних цін на електроенергію із витратами на виробництво, – генеруючі компанії зазнають серйозних збитків, що в умовах непокритих боргових зобов’язань за попередні період створює серйозні виклики для їх фінансової стійкості.

Говорячи про обсяг необхідних коштів для операторів систем передачі та розподілу на відновлення інфраструктури достатньо порахувати коефіцієнт середньої тривалості відключення електроенергії для кожного клієнта (SAIDI) він зросте за результатами II півріччя 2022 року щонайменше втричі, тобто у стільки ж приблизно разів доведеться збільшити фінансування операторів коштом тарифу в наступному році.

За таких обставин жодних розмов про скасування RAB-регулювання навіть бути не може. Між іншим, саме після впровадження цієї методики відбулось зменшення тривалості переривання електропостачання, якраз коштом інвестицій.

На завершення, кілька слів про газопостачання. Ризики переривання газопостачання для побутових споживачів практично дорівнюють нулю через конструкційні особливості інфраструктури та хитрощі експлуатації обладнання, якими дуже добре володіють наші герої енергетичного фронту.

З точки зору ресурсної достатності блакитного палива проблем наразі немає, але потрібно провести середньострокове контрактування на постачання газу із ЄС в I кварталі 2023 року, щонайменше в обсягах до 2,5 млрд кубометрів на весь цей період. Не виключено, що ці обсяги можуть бути придбані в рамках енергетичного ленд-лізу за кошти наших союзників або міжнародних фінансових організацій.

Окремо прокоментую атаку на об’єкти газовидобутку. Найперше, – це безпрецедентна терористична атака і продовження довжелезного переліку злочинів, які тривають вже 8 років поспіль, але за які агресор обов’язково відповість. Зараз вкрай важливо не забувати документувати усі ураження та фіксувати збитки. По-друге, ворог обрав самі такі цілі, аби обмежити наші ресурсні можливості у частині газової генерації. Втім він суттєво прорахувався у силі волі та мотивації наших Збройних Сил України, енергетиків та газовиків.

Ми обов'язково переможемо, відновимо та продемонструємо приклад лідерства іншим. Тому що ми гідні та вільні!