Що буде з теплом у Києві взимку: у КМДА розкрили план дій
Підготовка Києва до зими передбачає створення 1000 МВт додаткової генерації та розширення мережі пунктів обігріву. За планом стійкості Київ відновлює критичну інфраструктуру після обстрілів та створює альтернативне енергопостачання до зими. Через загрозу нових ударів у місті готують удвічі більше пунктів обігріву, ніж торік.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на інтерв'ю в. о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва виданню LB.ua.
План стійкості: енергетика та захист об'єктів
За його словами, основні напрямки плану стійкості - це відновлення знищеного обладнання ТЕЦ, захист об'єктів інфраструктури, створення резервних джерел генерації енергії і резервної мережи теплопостачання.
Ті роботи, за які відповідає місто, виконано вже на 50 і більше відсотків, розповів Пантелеєв.
"Ми повинні повністю відновити об'єкти теплопостачання, частково відновити частину енергоблоків, приблизно 350 МВт, і потім до кінця року ще 100 МВт. І створити додатково 1000 МВт додаткової теплової генерації - за рахунок резервних джерел, локальних котелень, заміни і посилення старих котлів і насосів", - сказав в інтерв’ю перший заступник голови КМДА.
"План до кінця року - запустити 200 МВт резервного живлення від когенераційних установок. Є обладнання на 200 МВт. Запущено 60. Решту плануємо запустити до кінця року", - додав він.
Створення резервних систем теплопостачання та інженерно-технічний захист об'єктів критичної інфраструктури, за словами Пантелеєва, має бути профінансоване за кошти держбюджету.
Водночас місто готується і до реагування на надзвичайні ситуації.
"Все те, що ми зараз робимо, дозволить нам значно краще підготуватися до зими, ніж, наприклад, у минулому році. Бо ми робимо великий обсяг робіт. Будуємо захист об'єктів критичної інфраструктури, працюємо над прискоренням створення альтернативної енергетичної інфраструктури, робимо інші речі", - розповів Пантелеєв.
Водночас посадовець закликав бути реалістами та зважати на жорстку фазу війни, під час якої ворог цілеспрямовано атакує цивільні об'єкти, тому місто паралельно опрацьовує сценарії дій в екстремальних умовах.
Зокрема наразі Київ удвічі збільшує кількість опорних пунктів обігріву. Якщо минулої зими в кожному районі працювало орієнтовно по п'ять шкіл з автономним теплом та живленням, то цього року їх буде по десять - загалом 100 пунктів по місту.
Посадовець підкреслив, що це завдання районних адміністрацій, і в разі аварійного вимкнення електрики чи опалення такі пункти відразу відкриватимуться для всіх мешканців.
Також цього року в бюджеті міста передбачено рекордну суму на міські програми співфінансування для підготовки житлових будинків до зими. Пантелеєв наголосив, що міськими програмами, які дозволяють купувати резервне живлення, охоплено вже понад 1000 будинків.
Крім того, у столичних багатоповерхівках працює вже 200 сонячних електростанцій, розповів перший заступник Кличка.
А ще окрім заходів плану стійкості місто фінансує районам будівництво і ремонт укриттів та відновлення будинків після обстрілів.
"На жаль, це зараз дуже відчутний напрямок витрат: наслідки кожного балістичного обстрілу, який зараз відбувається, це збитки на 300-500 мільйонів", - повідомив посадовець.
Раніше мер Києва Віталій Кличко заявляв, що окрім виконання плану стійкості місто також виконує низку інших важливих проєктів в межах підготовки до зими.
Зокрема, енергостійкість житла та соціального сектору, відновлення пошкоджених енергооб’єктів.
Тож для Києва загальна сума фінансування підготовки до зими становить 22 млрд грн.