Що б'є по серцю українців сильніше за COVID-19? Інтерв'ю з кардіологом

Головне:

• Чи стали нові штами та субваріанти SARS-CoV-2 менш небезпечними для серцево-судинної системи, ніж ті, що циркулювали у 2020-2021 роках?
• Які ускладнення COVID-19 з боку серцево-судинної системи є найпоширенішими?
• Хто належить до груп ризику?
• Чому після перенесеного COVID-19 людина може тривалий час скаржитися на задишку і як це пов'язано із серцево-судинною системою?
• У яких випадках після перенесеного COVID-19 потрібно пройти обстеження у кардіолога?
• Чи варто після COVID-19 кардинально змінювати спосіб життя і відмовитися від значних навантажень?
• Чи могли вакцини проти COVID-19 зумовити ризики для серцево-судинної системи?
• Чому можна говорити про те, що в Україні - пандемія серцево-судинних захворювань?

Під час пандемії COVID-19 багато говорили про серцево-судинні ускладнення внаслідок і коронавірусної інфекції, і навіть вакцинації. Наприкінці літа COVID-19 знову увірвався в інформаційний простір - захворюваність стрімко зростала у серпні та вересні.

Новий спалах COVID-19 прогнозують у жовтні та листопаді. При цьому фахівці вкотре наголошують, що ураження вірусом SARS-CoV-2 декомпенсує всі наявні в людини хронічні захворювання, а наслідки перенесеного COVID-19 людина може відчувати місяцями.

І хоча ураження новими штамами SARS-CoV-2 здебільшого перебігає значно легше, ніж у 2020-2021 роках, питання впливу коронавірусу на серце та судини залишається актуальним.

Які ускладнення з боку серцево-судинної системи розвиваються найчастіше? Хто входить до групи ризику? Чому навіть після легкої форми хвороби люди можуть довго скаржитися на задишку та прискорене серцебиття? У яких випадках варто пройти обстеження у кардіолога? Про це в ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна розповіла доктор медичних наук, старший науковий співробітник, кардіолог вищої категорії Інституту кардіології та регенеративної медицини ім. М. Д. Стражеска Лариса Міщенко.

– Чи можна говорити про те, що штами та субваріанти SARS-CoV-2, які циркулюють останніми роками, вже не настільки небезпечні для серцево-судинної системи, як найперші - ті, що циркулювали в розпал пандемії, тобто у 2020-2021 рр?

– Коли почалася пандемія COVID-19 і було дуже багато випадків тяжкого його перебігу, спостерігалися й серцево-судинні ускладнення в гострий період інфекції, а також віддалені наслідки цього захворювання.

Досить часто розвивався Long COVID, коли в людини протягом тривалого часу - понад місяць - зберігалися симптоми слабкості та поганого самопочуття. Тобто людина довго не могла відновитися, щоб почуватися так, як до захворювання.

Симптоми могли бути не специфічними для Long COVID, але остаточне одужання не наставало і "затягувалося".

Зараз циркулюють нові субваріанти SARS-CoV-2, і навіть під час спалахів, коли одночасно хворіють багато пацієнтів, настільки тяжких наслідків, як у період пандемії, вже немає.

Змінилися і дані наукової літератури. Згідно з результатами аналізів, зроблених протягом 2020-2022 років (вивчалися випадки COVID-19 за 2020 і 2021 роки), йшлося про зростання ризику тромбоемболічних ускладнень, інфаркту міокарда, міокардиту, погіршення перебігу серцевої недостатності.

Нині ж науковці, спираючись на дані аналізів за 2023-2024 рр., коли переважали легкі й середньої тяжкості форми COVID-19, говорять про мінімальні наслідки для серцево-судинної системи.

– А які ускладнення COVID-19 з боку серцево-судинної системи є найпоширенішими? І які пацієнти належать до груп ризику?

– Одним із найчастіших ускладнень з боку серцево-судинної системи є розвиток міокардиту або перикардиту. Це може бути зумовлено як безпосередньо впливом вірусу на тканину серця, так і розвиватися внаслідок цитокінового шторму, якщо в людини був тяжкий перебіг захворювання.

Рівнозначним за частотою є розвиток венозних тромбозів і тромбоемболії легеневої артерії внаслідок посиленого згортання крові. Можуть розвиватися не тільки венозні, а й артеріальні тромбози.

І в певної кількості пацієнтів з інфарктом міокарда після перенесеного COVID-19 виявляють тромбоутворення в артеріях без розриву атеросклеротичних бляшок, які в рутинних ситуаціях без коронавірусної інфекції і є пусковим фактором для розвитку тромбозу коронарних артерій.

На тлі тяжкого перебігу COVID-19 може спостерігатися розвиток або повернення порушень серцевого ритму. Найчастіше йдеться про фібриляцію передсердь або екстрасистолічну аритмію.

У зоні ризику - пацієнти старших вікових груп, тому що вони зазвичай мають не одну проблему з боку серцево-судинної системи, а цілий комплекс різних проблем і коморбідних (супутніх) станів.

Найвразливішими категоріями пацієнтів є люди з ішемічною хворобою серця, а особливо - із серцевою недостатністю.

До вразливих категорій пацієнтів також належать люди з метаболічними порушеннями - цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Зазвичай ці метаболічні порушення асоціюються з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю.

Це ті категорії пацієнтів, які становлять групи ризику розвитку несприятливих серцево-судинних наслідків на тлі COVID-19.

Але ще раз хочу наголосити, що на сьогодні ускладнення у цих категорій пацієнтів розвиваються переважно у разі тяжкого або середньотяжкого перебігу COVID-19.

– Тобто у разі легкого перебігу та у здорових або умовно здорових людей серцево-судинні ускладнення здебільшого не розвиваються?

– Якщо це здорова чи умовно здорова людина, у якої, наприклад, є лише підвищений рівень артеріального тиску, у разі легкого перебігу COVID-19 в більшості випадків ми не очікуємо розвитку тяжких серцево-судинних або тромботичних ускладнень.

– Чому після перенесеного COVID-19 людина може тривалий час скаржитися на задишку і як це пов'язано із серцево-судинною системою?

– Задишка є ознакою не лише проблем із серцем. Вона виникає при ураженні легень або може бути наслідком анемії. Крім того, навіть за відсутності ознак ураження легень або серйозних проблем із серцем після COVID-19 задишку можуть відчувати люди, у яких зберігається прискорене серцебиття.

Вона може бути однією з ознак Long COVID і виникати на тлі активації симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Наслідками симпатичної активації можуть бути й прискорене серцебиття, і коливання артеріального тиску, і прояви внутрішньої тривоги. У такій ситуації не варто занадто турбуватися. Якщо немає серйозних проблем із серцем, ці симптоми минають приблизно впродовж 1-3 місяців.

Так, коронавірус підступний. Втім, після гострої фази будь-якої вірусної інфекції, зокрема грипу та ГРВІ, люди так само відчувають слабкість, дискомфорт, прискорене серцебиття, скаржаться на спітнілість. Це наслідки токсичного впливу будь-якого вірусу на організм.

– А чи можуть ускладнення з боку серцево-судинної системи проявитися через досить тривалий час, наприклад, через пів року?

– На мою думку, здебільшого ні. У дослідженнях, у яких спостерігали за пацієнтами з гіпертонічною хворобою або ішемічною хворобою серця протягом 1-2 років після перенесеного COVID-19, головним фактором ризику розвитку ускладнень була тяжкість гострої фази COVID-19.

Якщо перебіг був не тяжким, пацієнти не потребували госпіталізації, а лікувалися в домашніх умовах, то клінічно маніфестованих значущих проблем дослідники не виявляли. Тобто у цих пацієнтів не збільшилася частота серцево-судинних ускладнень порівняно зі стандартними показниками.

За даними досліджень, після COVID-19 протягом тривалого періоду зберігалися певні зміни внутрішньої оболонки судин, так званого ендотелію судин. Ці зміни характеризуються порушенням функції ендотелію, підвищенням активності запального процесу та ін., що може призводити до утворення атеросклеротичних бляшок або зростання вже наявних.

Тому гіпотетично ми можемо передбачати зростання ризику розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (ішемічна хвороба серця, інсульт), проте для оцінки такого впливу потрібні тривалі ретельно сплановані наукові дослідження.

В Україні з 2022 року є набагато серйозніший фактор ризику і точно більш потужний драйвер для розвитку й артеріальної гіпертензії, і загалом серцево-судинних захворювань.

Хронічний стрес, недосипання, розлади ментального здоров'я на тлі повномасштабної війни - це фактори серцево-судинного ризику, які прискорюють розвиток і прогресування атеросклерозу.

Тому, на мою думку, якщо ми говоримо про Україну, то для нас у контексті серцево-судинної захворюваності набагато важливішими є наслідки війни, ніж наслідки COVID-19.

– А чи потрібно після перенесеного COVID-19 пройти обстеження у кардіолога, щоб переконатися, що ризиків немає?

– Усім без винятку пацієнтам цього робити не потрібно. На сьогодні лікарі не дають таких рекомендацій.

Втім, за власним бажанням людина, звісно, може перевірити стан своєї серцево-судинної системи. До того ж це може стати хорошим приводом для серцево-судинного чекапу, яким українці зазвичай нехтують.

Чого страшаться більшість людей в Україні, якщо не брати до уваги наслідки війни та прильоти? Люди бояться онкологічних захворювань. Але від серцево-судинних захворювань помирають набагато більше людей, ніж від раку.

Тому щорічний кардіологічний чекап людям після 40 років є абсолютно необхідним. Якщо ми говоримо про людину, яка перенесла COVID-19, то за відсутності серйозних скарг достатньо звернутися до сімейного лікаря, здати загальний аналіз крові, контролювати рівень артеріального тиску, зробити електрокардіограму.

Якщо є скарги на задишку, тахікардію, прискорене серцебиття, перебої в роботі серця, тоді однозначно треба звернутися до сімейного лікаря для первинної діагностики, який оцінить ситуацію та направить до кардіолога.

У таких випадках лікар має визначити обсяг досліджень залежно від того, що виявить у пацієнта. Досліджень може бути дійсно багато.

Зокрема, лікар може направити пацієнта на УЗД серця - ехокардіографію. Якщо є скарги на перебої в роботі серця, лікар може призначити 24-годинне холтерівське моніторування ЕКГ.

Може бути потрібно здати аналізи на лабораторні маркери ураження серцево-судинної системи - тропонін або NT-proBNP (білкове з'єднання, що утворюється в лівому шлуночку серця, є важливим лабораторним маркером серцевої недостатності - Прим. ред.).

Якщо кардіолог підозрює міокардит, він направляє пацієнта на МРТ серця. Тобто є багато можливостей щодо обстеження, тож важливо правильно оцінити свій стан і своєчасно звернутися до лікаря.

Є певні категорії пацієнтів, яким однозначно варто звернутися до кардіолога після того, як вони перенесли COVID-19, особливо якщо перебіг був нелегким.

Це ті групи пацієнтів, про які ми вже згадували, - люди із супутніми серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, ожирінням.

– Чи варто людям, які перенесли COVID-19, кардинально змінювати спосіб життя, наприклад, відмовитися від значних навантажень, зокрема тренувань?

– Якщо минула гостра фаза захворювання, людина почувається абсолютно нормально, у неї немає підвищеної температури тіла, можна і потрібно поступово відновлювати свій звичний режим фізичної активності.

Почати слід з навантажень меншої інтенсивності - тої, яка буде прийнятна для людини.

Наприклад, якщо ви щодня у швидкому темпі ходили по парку 40 хвилин або годину, одразу після захворювання рекомендовано ходити в повільному темпі, а тривалість прогулянки зменшити до 30 хвилин. Тут варто прислухатися до свого організму.

Я проти того, щоб людина сиділа чи лежала на дивані й просто чекала, коли організм дасть якийсь знак, що можна відновлювати тренування і повертатися до звичної фізичної активності.

– А яка ваша думка щодо вакцинації? Серед пацієнтів є переконання, що саме вакцини могли зумовити ризики для серцево-судинної системи.

– Ми маємо визнати, що в період пандемії COVID-19 вакцинація була невідкладним запитом усієї медичної спільноти. І, що важливо, вакцини були розроблені дуже швидко.

З плином часу з’являються результати поглибленого вивчення структури вакцин, створених для профілактики COVID-19. Виявляються певні нюанси щодо їх побічних ефектів. Але потрібно зважувати на те, що вакцини створювалися у дуже вузьких часових рамках, тому не всі стандартні вимоги їх випробувань були дотримані.

На мою думку, користь від вакцин у період пандемії певною мірою врівноважила ризики, принаймні короткострокові. Вакцинацію і зараз рекомендують насамперед для пацієнтів із груп ризику.

Я вважаю, що будь-який досвід - і позитивний, і негативний - є поштовхом для подальшого удосконалення.

Більшість населення на планеті вже набула імунітет від SARS-CoV-2 - природним шляхом, тобто перехворівши, і завдяки вакцинації. І рання вакцинація, імовірно, сприяла зменшенню тяжкості перебігу COVID-19.

– Оскільки COVID-19 періодично знову і знову "вривається" в наш інформаційний простір і ним на певний час можуть навіть "перекриватися" інші теми, постає запитання: чи є ризик, що серцево-судинні ускладнення, які насправді зумовлені іншими факторами, зокрема війною, будуть пов'язувати з коронавірусною інфекцією і якимось чином спекулювати цим?

– Такий ризик дійсно є, адже в Україні проблема серцево-судинних захворювань виникла не вчора. І не у 2022 році. І не у 2019-му з початком пандемії.

Впродовж усього існування нашої держави люди в Україні помирають переважно внаслідок серцево-судинних захворювань - йдеться про показник 60-66% у структурі причин смертності.

Фактично можна говорити про те, що ми маємо пандемію серцево-судинних захворювань на тлі поганого контролю практично усіх факторів ризику, і, можливо, в першу чергу артеріальної гіпертензії.

Артеріальна гіпертензія - це найпоширеніше неінфекційне захворювання не лише в Україні, а й загалом на Землі. Як мінімум, кожен третій дорослий має артеріальну гіпертензію.

Люди повинні розуміти, що важливо звертати увагу на епізоди підвищення артеріального тиску, своєчасно виявляти артеріальну гіпертензію, звертатися до лікаря і виконувати його призначення.

Лікарі своєю чергою повинні пояснити пацієнтам, що призначені ліки слід приймати постійно - саме такий підхід дає змогу досягти й утримувати рівень артеріального тиску у межах хоча б менше ніж 140/90 мм рт. ст.

Такі кроки будуть потужним внеском у зменшення ризику розвитку інфаркту міокарда та інсульту.

У нашій країні, на жаль, є тенденція до того, щоб зловити "хайп" на якійсь тимчасовій проблемі. Безумовно, COVID-19 - це важлива проблема, але це не те що визначає здоров'я нації у всеукраїнському масштабі.

Зараз необхідно говорити про виявлення факторів ризику серцево-судинної захворюваності, але не тільки в контексті COVID-19.

Ми маємо звертати увагу на підвищений рівень холестерину, на поведінкові фактори ризику, частота яких збільшується на тлі повномасштабної війни. Йдеться про поширеність куріння, надмірне вживання алкоголю, сидячий спосіб життя, абсолютно неправильне харчування.

У нас дуже багато проблем і без COVID-19.

Необхідно виявляти і говорити про фактори серцево-судинного ризику загалом. Лікарі можуть бути добре обізнані щодо цієї теми, але важливо "достукатися" і до пацієнтів. Люди повинні розуміти, чому важливо збалансовано харчуватися, рухатися, чому ожиріння - це погано, чому таблетки треба приймати постійно, а не пропускати прийоми, щоб "зберегти свою печінку".

На жаль, нині є тенденція до того, що в Україні зберігатиметься висока смертність від серцево-судинних захворювань, зокрема внаслідок інфаркту міокарда та інсульту. За цим показником ми є лідерами не тільки в Європі, а й фактично у всьому світі.