Семеро проти Трампа. Чого Україні чекати від саміту G7 у Канаді

Головне:

• Чому у більшості членів "Великої сімки" є претензії до США?
• Як прем'єр Канади намагається стати посередником між США та Європою?
• Що головне під час зустрічі Зеленського і Трампа на саміті?

Саміт Великої сімки в Канаді відбувається в знаковий для України час. З одного боку, фактичний крах потерпіла спроба президента США Дональда Трампа завершити війну Росії проти України і все більше помітно, як він намагається "зіскочити" з цієї теми.

З іншого боку, решта членів "Великої сімки" – Велика Британія, Франція, Італія, Німеччина, Канада та Японія – виступають за продовження підтримки України, хоча їм бракує сміливості для активних дій. Показовою в цьому плані стала історія з відправленням європейського контингенту в Україну. Ще на початку року цю ініціативу активно обговорювали та навіть працювали над технічними деталями. Проте зараз енергії у європейців стало помітно менше.

"Європа ще не вирішила для себе, що вона буде з Україною повністю, якщо не буде Америки", – сказав під час спілкування з журналістами напередодні саміту президент Володимир Зеленський.

Тим часом у світі відбуваються й інші процеси, які можуть вплинути на російсько-українську війну і точно будуть обговорюватися на саміті.

Буквально напередодні зустрічі G7 різко загострилася ситуація на Близькому Сході – Ізраїль атакував ядерні та військові об'єкти Ірану. У відповідь Іран завдав удару по Ізраїлю – ескалація між ними тільки наростає. Це своєю чергою створює ризики для світової економіки через ціни на нафту. Не кажучи вже про пов'язаність для Трампа українського та іранського треків.

Також триває торгова війна Трампа. Хоча із деким уже вдалося домовитися. Країни ЄС та Японія все ще ведуть переговори зі США щодо тарифів. До 9 липня США запровадили "відстрочку" на запровадження 50% тарифів на товари з Євросоюзу. Як повідомляє Financial Times, у Брюсселі дедалі більше занепокоєні тим, що президент США може зажадати від Європи "хорошу торговельну угоду" в обмін на підтримку України.

Наразі про консенсус із Трампом не йдеться в принципі. Джерела Bloomberg повідомляють, що за підсумками саміту не буде спільного комюніке. Замість єдиного документа лідери G7, швидше за все, випустять окремі спільні заяви щодо різних тем.

Такий підхід спрямований на послаблення напруженості у відносинах з Трампом, якого прагне досягти господар саміту – прем’єр-міністр Канади Марк Карні. Втім, це відповідає манері його роботи, сказала РБК-Україна партнерка компанії з урядових звʼязків та комунікацій Good Politics, екс-радниця в канадському парламенті Анна Лачихіна.

"У Карні трошечки відрізняється стиль управління, порівняно з Джастіном Трюдо, попереднім прем'єр-міністром. Він робить багато роботи по Україні, і поза публічними заявами намагається допомогти і тиснути, і знаходити спільну мову з різними партнерами, сподівається, що зможе знайти таку спільну мову під час засідання "Великої сімки", – сказала Лачихіна.

За її словами, новий прем'єр-міністр Канади має потенціал стати повноцінним посередником між Трампом та європейськими лідерами.

Порядок денний для "Сімки" та України

Ключову роль у формуванні порядку денного саміту відіграє головуюча в "Сімці" цього року – Канада. Карні включив до порядку денного "справедливий і міцний мир в Україні" та в інших зонах конфліктів.

"Ми поки що таких експліцитних, чітких заяв не чули. Попри це, відомо, що спілкуючись із членами своєї партії, він говорить про те, що Україна має бути дуже високо на порядку денному і, в принципі, запрошення Зеленського відвідати саміт G7 є свідченням цього", – сказала Лачихіна.

Володимир Зеленський і Марк Карні (фото: Getty Images)

Своєю чергою президент України визначив кілька головних для себе тем на саміті: перемовний процес щодо завершення війни, санкційна політика та подальша допомога Україні.

"Ми дуже близько до важливих санкційних рішень. І тільки в діалозі ми можемо знайти розуміння всіх країн, від кого залежить впровадження сильного санкційного кроку щодо зупинки або зменшення можливості фінансування цієї війни Путіним", - сказав Зеленський.

Також він повідомив, що під час саміту планується обговорити відновлення України.

Ключовим в контексті тиску на РФ залишається зниження "цінової стелі" на російську нафту. Ще в грудні 2022 року G7, Євросоюз та Австралія встановили її на рівні 60 доларів за барель. Логіка в тому, аби змусити Росію продавати свою нафту за цінами, які нижче ринкових і таким чином зменшити її доходи для ведення війни. Водночас цінова стеля мала запобігти різкому падінню світових поставок нафти. Серед іншого, цьому сприяє тренд на зниження світових цін на нафту, при якому "цінова стеля" просто втрачає сенс (хоча події на Близькому Сході можуть розвернути цей тренд).

Практика показала, що стелі у 60 доларів недостатньо. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 20 травня закликав Велику сімку знизити цінову стелю до 30 доларів за барель. Проте сумнівно, що "Сімка" піде на таке радикальне зниження.

19 травня Reuters повідомляло, що ЄС запропонує G7 знизити цінову межу до 50 доларів за баррель. Із закликом до зниження виступила і Велика Британія. Однак США не хочуть знижувати стелю, повідомляють джерела Bloomberg. Співрозмовники агентства зазначають, що рішення про зниження граничної ціни на російську нафту залишається за Трампом. Але поки що немає жодних змін у позиції, яку США виклали на зустрічі міністрів фінансів G7 на початку цього року.

Причин такого опору багато – від суто економічних до політичних. Опір Трампа запровадженню санкцій та тиску на Росію давно відомий. У крайньому випадку, країни ЄС та Великобританія можуть запровадити цінову стелю самостійно. Проте без США це буде менш ефективним. Тим паче, що Росія навчилася обходити обмеження за допомогою "тіньового флоту" танкерів. Власне, можливість карати порушників стелі санкціями є ключовою, і тут лише Європа не може впоратися.

Зустріч із Трампом

На саміті очікується низка зустрічей Володимира Зеленського з його візаві. Ключова серед них - із Дональдом Трампом. Частину тем для розмови Зеленський також уже озвучив. Перш за все, потрібно прояснити позицію Трампа щодо нових санкцій проти Росії. Сам президент США відмовляється їх запроваджувати, але у Сенаті є потужний санкційний законопроект Грема-Блюменталя. Попри те, що для його ухвалення голоси є, конгресменам потрібна остаточна "відмашка" Трампа.

"Сподіваюся, що навіть якщо до того моменту відповідне рішення (щодо санкцій - ред.) ще не буде ухвалене, мені вдасться досягти принаймні розуміння того, наскільки ми близькі до цього рішення", – заявив Зеленський 12 червня.

В умовах коли у Трампа різко впав інтерес до закінчення російсько-української війни, для Києва важливими залишаються дві речі.

Перша – збереження обміну розвіданими зі Сполученими Штатами. За оцінками Politico, близько 80% розвідданих України надходить від іноземних джерел, переважно від США, включаючи дані радарів, супутникові знімки та попередження про російські авіаційні чи ракетні атаки. У березні цього року США вже припиняли обмін даними на декілька днів, що мало вкрай негативні наслідки для України.

Тут вже є хороші новини. За інформацією Foreign Policy, адміністрація Трампа може зменшити пряму військову допомогу Україні, але обмін розвідданими залишиться ключовим елементом підтримки, адже він не потребує значних фінансових витрат і дозволяє США зберігати вплив на ситуацію без прямої участі в конфлікті.

Друга тема для розмови – дозвіл Трампа на купівлю американської зброї для України. Київ не має для цього коштів, але закупівлі може здійснювати Європа.

Наразі Україна ще отримує зброю, яку США виділили в останні місяці президентства Джо Байдена. Останні надходження очікуються в другій половині липня. Надалі про безоплатне надання зброї серйозно мова не йде. При цьому у самої Європи досі не має можливості замінити США, хоч нарощування виробництва потроху відбувається. Перш за все, мова йде про ППО. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявляв, що його країна готова купити нові комплекси Patriot для України.

Лідери Великої сімки на саміті 2018 року (фото: Getty Images)

Серед іншого, цей варіант дозволяє зіграти на меркантильності Трампа. Але проти такого рішення – знов-таки небажання Трампа злити Путіна. Також свою роль може зіграти ситуація на Близькому Сході та необхідність постачати зброю Ізраїлю.

"На сьогодні у нас є пакет зброї, який ми би хотіли купити в американської сторони. Про цей пакет ми можемо домовитися тільки на рівні президентів", – сказав Зеленський напередодні саміту.

Очевидно, цей саміт стане однією з найбільш рішучих спроб України та її союзників (фактично, усіх інших, крім США, членів G7) нарешті схилити Трампа до рішучих дій проти Росії. Попередня особиста зустріч українського та американського президентів у Ватикані дозволила остаточно перегорнути сторінку зі скандалом у Білому домі. Нинішня зустріч може стати наступним кроком у правильному напрямку – принаймні, такі сподівання є в київських владних кабінетах.