Російський терор у Німеччині: як Берлін відповідає на нові диверсії Кремля

Німеччина виступила з різким демаршем щодо Росії. Приводом стали результати розслідування резонансного інциденту, який стався 4 серпня в аеропорту Лейпцига.

За даними слідства, пізно ввечері 4 серпня на пероні аеропорту біля українського вантажного літака Ан-124 "Руслан" авіакомпанії "Антонов" виявили FPV-дрон розміром із мікрохвильовку. Безпілотник був споряджений 800 грамами пластичної вибухівки та електродетонатором.

Аналіз камер спостереження показав, що дрон курсував над територією аеропорту ще з 19:28 за місцевим часом. Він був оснащений спеціальною SIM-картою, що дозволяло керувати ним із великої відстані та робило його невидимим для стандартних систем антидронового захисту, які сприймали сигнал як звичайний мобільний телефон.

Більше того, розслідування виявило сліди вибуху в покинутому селищі Курсдорф неподалік аеропорту та ретрансляційну антену, яку диверсанти, ймовірно, використовували для підсилення сигналу.

Дрон врізався у фюзеляж українського літака, проте детонації за збігом обставин не сталося – вибуховий пристрій відпав під час удару, після чого його знешкодив спеціальний саперний робот.

Аеропорт Лейпциг/Галле є однією з ключових логістичних баз Німеччини, а також українських "Антонових" у Європі, тож атака, ймовірно, мала на меті знищити стратегічний борт та підірвати ланцюги військово-технічної допомоги.

Крім того, днями в Німеччині сталося ще декілька інцидентів. На центральному залізничному вокзалі Аугсбурга в Баварії вранці 2 вересня пролунав вибух, у ході якого постраждали двоє українців.

Днем раніше відбулася спроба диверсії на електропідстанції Турнов/Прайлак біля Бранденбурга. Невідомі пошкодили кілька ліній електропередач, через що на розташованій неподалік електростанції Єншвальде стався технічний збій.

Відповідь Німеччини

Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт наголосив, що планування диверсії було професійним і координувалося державними структурами РФ.

"У сукупності поліцейські розслідування, схеми дій та дані розвідки доводять відповідальність Росії за спробу нападу. Таким чином, федеральний уряд робить висновки, що Росія несе відповідальність за гібридну атаку", – сказав він на пресконференції.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що керівництво Росії ставиться до ФРН з відкритою ворожістю.

"Спробою нападу в Лейпцигу російське керівництво фактично навмисно вирішило поглибити та значно пошкодити наші і без того дуже напружені двосторонні відносини", – підкреслив він.

Фото: Баварія, Аугсбург. Поліція знаходиться біля головного залізничного вокзалу на місці вибуху (Getty Images)

У відповідь на дії РФ німецький уряд ухвалив:

• Закрити російське генеральне консульство в Бонні, колишній столиці Західної Німеччини.
• Скасувати угоду про будівництво російського культурного центру в центрі Берліна.
• Посилити обмеження для росіян, які подорожують до Німеччини.
• Посилити тиск на так званий "тіньовий флот" Росії.
• Звернутися до посадовців Європейського Союзу з проханням запровадити загальноєвропейські санкції проти більшої кількості росіян.
• Посилити заходи у сфері розвідки та контррозвідки.
• Підготувати додаткові ракети до IRIS-T та розширити партії безпілотників, що будуть поставлені в Україну.

Причини демаршу

Така реакція є серйозним кроком уперед з боку офіційного Берліна. Раніше, попри наявність інших інцидентів, у яких була підозра на російський слід, Німеччина обмежувалася лише слідчими діями та вироками проти конкретних виконавців.

Німеччина зазвичай довго розкачується, але такі заходи готувалися раніше, сказала РБК-Україна директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест. За її словами, до "Російського дому" в Берліні та консульства в Бонні питання були і раніше.

"Є різний рівень операцій. Якщо там просто інформаційні операції, намагалися на це реагувати по-одному. Коли розпочалася проблема в тому, що це вже фактично терористична діяльність і військові, вони можуть це чітко довести, тож відповісти занадто слабко – було б проблемою вже не у відносинах з Україною, а перед власним населенням: наскільки взагалі країна готова чи ні до будь-якого інциденту", – зазначила Шелест.

Водночас асоційований експерт аналітичного центру "Обʼєднана Україна" Іван Ус вважає, що до певної міри на жорстку реакцію Берліна міг вплинути фактор неформального лідерства та бажання показати приклад. Він звертає увагу, що останнім часом реакція ФРН на російські провокації з дронами та підпалами була радше млявою.

"Це також тисне на німецьке керівництво, яке розуміє, що вони – основна економіка Європейського Союзу. І напад на будь-яку з країн ЄС – це напад насамперед на Німеччину. Я думаю, що дехто в німецькому уряді для себе сказав: ні, що це вже занадто, і тому треба не, скажімо так, велику стурбованість демонструвати, а треба зробити якісь дії", – сказав експерт в коментарі виданню.

Реакція в світі

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз повністю солідарний з Німеччиною "у зв’язку з цією атакою з боку Росії".

"Ми збережемо єдність ЄС попри ці ескалаційні та серйозні дії. Уряд Німеччини вжив рішучих заходів. І послання чітке: гібридні атаки не залишаться без чіткої відповіді", – наголосила вона.

Разом з тим, питання нових санкцій, за її словами, буде підготовлено міністрами закордонних справ на їхньому майбутньому засіданні.

Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що НАТО висловлює повну солідарність з Німеччиною після російської гібридної атаки.

"НАТО й надалі зміцнюватиме нашу здатність стримувати та захищати всіх членів Альянсу від будь-яких загроз – зокрема від зловмисних дій, подібних до тих, що відбулися в Лейпцигу та в інших місцях на території Альянсу", – заявив Рютте.

Він зазначив, що спроби Росії залякати, підірвати єдність та готовність підтримувати Україну є марними. Однак генсек не повідомив деталей щодо практичної реакції НАТО на інцидент в Лейпцигу.

Своєю чергою, Росія вкотре погрожує. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив про можливість удару "по всіх німецьких виробництвах військової техніки для бандерівської кліки".

Надалі важливо, аби з Німеччини взяли приклад й інші країни континенту, адже російські диверсії останнім часом відбуваються по всій Європи. А слабка реакція з боку ЄС хіба що стимулюватиме Кремль до нових, дедалі агресивніших провокацій.

Питання – відповідь (FAQ):

– Який інцидент став приводом для різкого демаршу Німеччини проти Росії?

– Приводом стала невдала диверсія 4 серпня в аеропорту Лейпцига, де FPV-дрон зі 800 грамами вибухівки атакував український вантажний літак Ан-124 "Руслан" компанії "Антонов".

– Як саме планувалася атака за допомогою дрона в аеропорту Лейпцига?

– Безпілотник був оснащений спеціальною SIM-картою для керування на великій відстані та маскування під звичайний мобільний телефон. Сигнал підсилювався за допомогою ретрансляційної антени, встановленої неподалік у покинутому селищі Курсдорф.

– Які конкретні заходи ухвалив німецький уряд у відповідь на дії РФ?

– Федеральний уряд вирішив закрити російське генеральне консульство в Бонні, скасувати угоду про будівництво культурного центру в Берліні, посилити обмеження для громадян із РФ, тиснути на тіньовий флот та ініціювати загальноєвропейські санкції.