Робота, яку не замінить AI: чому компанії "полюють" на кваліфікованих будівельників

В Україні бракує будівельників. За даними Конфедерації будівельників України, 70% компаній відчувають дефіцит персоналу, а нестача кваліфікованих фахівців становить від 40 до 70%.

Це помітно і за статистикою вакансій: якщо кілька років тому на одну пропозицію роботи відгукувалося понад 20 кандидатів, то тепер – удвічі менше. Роботодавці не встигають закривати потребу в кадрах і готові брати людей ще під час навчання.

У професійних коледжах кажуть: попит з боку ринку праці є практично на всі професії – від мулярів і плиточників до зварювальників і монтажників, а от вступників на ці спеціальності бракує.

Більше про те, як професійна освіта долає цей виклик, та яке тут значення має новий закон "Про професійну освіту" в цьому процесі – далі детальніше.

Ринок праці у будівельній індустрії: цифри та тренди за даними Work.ua

У 2025 році серед будівельних фахівців найбільше затребувані сантехніки, маляри, зварювальники, плиточники, електрики та інженери-проєктувальники – за даними аналізу популярних сайтів з пошуків роботи.

Загалом конкуренція зменшилася: якщо у 2021 році на вакансію у будсфері відгукувалося (надсилали резюме або телефонували) у середньому 10-15 шукачів на місяць, то у 2025-му це 7-9 відгуків. Найбільш показово динаміку ілюструють цифри порівняно з найактивнішими місяцями у цій сфері. Наприклад, у січні 2021 року середня кількість відгуків на одну вакансію становила 24, тоді як у січні 2025 року – лише 12.

У Work.ua додають, що ринок праці поступово відновлюється після різкого спаду 2022 року, спричиненого початком повномасштабного вторгнення, однак до показників довоєнних ще далеко.

На стан індустрії впливає кілька факторів. Насамперед це велика частка державних замовлень – переважно від Міноборони та Мінінфраструктури. В Україні будують нові виробничі об’єкти, орієнтовані на експорт до Європи.

Попит на приватне житло зростає, зокрема завдяки програмі "єОселя". Водночас темпи цього зростання залишаються повільними, нових інвестицій поки немає, а хвиля релокацій бізнесу, характерна для 2022–2023 років, помітно знизилася.

В межах проєкту #100Майстерень МОН модернізує майстерні та професійні й фахові коледжі (фото: надані РБК-Україна Міністерством освіти і науки)

Охочих навчатися не так багато

Досі у суспільстві панують застарілі уявлення про робітничі професії, що не сприяє підготовці нової генерації будівельників.

Але пригадайте себе, коли у вас щось вдома ламається, наприклад, сантехніка. Що ви робитимете? Будете цілий день у пошуках хорошого спеціаліста, якщо пощастить знайти його за добу. Поки потреба у майстрі не критична для нас особисто – ми наче й не помічаємо дефіциту в цих професіях, а дехто й досі вважає їх не престижними.

Читайте також: Золотий час для коледжів: чому профтех зараз потрібен усій країні – інтерв’ю з МОН

Тепер масштабуйте цей досвід на всю країну. Бізнес шукає працівників, адже має амбітні плани й готовий добре платити за роботу, але їх буквально немає. Поки що жодне технологічне рішення не впорається з роботою муляра, сантехніка, монтажника, електрика тощо.

Директори професійних коледжів кажуть, що цього року набір на будівельні професії загалом ускладнився. Будівельна праця традиційно вважається важчою, тому недобір найбільше саме у столярів і мулярів, хоча на ринку праці вони мають попит й добре оплачуються.

Інтегровані програми та виклики освітнього процесу

Процес підготовки кадрів не позбавлений викликів. Заклади освіти зазначають, що однією з основних проблем став виїзд студентів за кордон. Це не лише питання статистики, але й дуже демотивує й знижує успішність тих, хто залишається тут. Наприклад, спершу в групі будівельників – 26 студентів, а до кінця другого курсу в кращому випадку залишалося 20, із кожним курсом їх все менше й менше.

Друга проблема – обладнання. Роботу будівельника не здатна замінити жодна машина, але водночас самі будтехнології постійно змінюються і це вимагає від фахівців уміння швидко адаптуватися. Підприємства потребують фахівців, які вміють працювати на сучасній техніці, але не всі заклади мають таку базу.

В межах проєкту #100Майстерень МОН коштом державної субвенції модернізує майстерні та професійні й фахові коледжі, щоби підготовка майбутніх кадрів була сучасною.

Крім цього, ми з командою маємо багато проєктів зі створення сучасних майстерень з міжнародними партнерами – ЄС, Японія, Швейцарія, Німеччина, Бельгія, Люксембург, Франція, Польща та інші. У 2025 році партнери з розвитку інвестували в інфраструктуру закладів майже 157 млн грн.

Оновлена майстерня в місті Стрий (фото: надане РБК-Україна Міністерством освіти і науки)

Також для актуалізації професії, деякі заклади освіти запроваджують інтегровані програми – наприклад, муляр, штукатур чи сантехнік із навичками зварювання, як-от у вінницькому Вищому художньому професійно-технічному училищі № 5. Такі поєднання дають змогу реагувати на потреби ринку, де цінуються фахівці і з універсальними навичками, і з освітою традиційних будівельних професій.

Водночас роботодавці менше зважають на формальну кваліфікацію, цінують мотивацію майбутнього працівника.

Дедалі частіше вони приходять у професійні коледжі з запитом "Дайте нам студентів, вони можуть бути недосвідченими, але якщо вміють тримати ключ в руках і справді хочуть вчитися, ми навчимо". Окрім цього пропонують студентам гуртожитки, харчування та оплачувану практику.

Дедалі частіше роботодавці хочуть готувати й перенавчати кадри разом із закладами освіти. Бізнес бере участь у профорієнтаційних заходах, днях відкритих дверей, допомагає розробляти освітні програми.

Наразі є чудова нагода для представників бізнесу доєднатись до наглядових рад при професійних коледжах. Вони проведуть ревізію та затвердження всіх навчальних програм, тож зміст освіти має суттєво оновитися й наблизитися до потреб роботодавців. Це шанс перетворити партнерство з освітою на реальний інструмент розвитку економіки.