Нинішній 2024 рік багато хто називає роком великих виборів, оскільки вперше в історії вони пройдуть у понад 70 країнах із загальним населенням у 4 млрд осіб. І результати як мінімум частини з них, особливо на Заході, можуть вплинути на підтримку України. Докладніше про ключові вибори 2024 року – у тексті РБК-Україна.
При підготовкці матеріалу використовувалися: дані wikipedia, публікації Focus Taiwan, "Медузи", The Guardian, BBC, The New York Times, Politico, коментарі українських експертів та аналітиків.
Зміст
Електоральні цикли є великим стресом, причому не лише для наших партнерів, а й для України. Про це на початку березня казав прем'єр Денис Шмигаль у контексті підтримки нашої країни в умовах війни із РФ.
"Ми розуміємо, що допомога партнерів – надзвичайно важливий інструмент, але ми потребуємо передбачуваності та стабільності незалежно від часу, від політичних уподобань та електоральних циклів світу. Цей рік – це рік 74 виборів, зокрема серед наших країн-партнерів", – сказав він.
Рік виборів у майже половині країн світу (інфографіка РБК-Україна)
Цього року обиратимуть нову владу в США, низці європейських, азіатських країн і не лише. Нижче розглянемо головні вибори 2024 року та чому від них залежить майбутнє України.
Перші у 2024 році вибори, за якими з інтересом спостерігали у світі, відбулися на Тайвані. Тут одночасно обирали президента та новий парламент. Результати називали доленосними через геополітику та загрозу регіонального конфлікту між Китаєм, який, схоже, не відмовляється від силового приєднання острова, та США, які виступають головним союзником Тайваню.
За посаду президента боролися Лай Цінде з правлячої Демократичної прогресивної партії (ДПП), Хоу Юї з Гоміньдану та Ке Веньчже (Тайванська народна партія, опозиційна до двох інших). Переміг Лай, адміністрація якого розпочне роботу у травні. За підсумками виборів до парламенту, демократи, що виступають за зближення з Вашингтоном, втратили більшість і намагаються заручитися голосами народної партії. Гоміньдан, який наприкінці 1940-х і створив Китайську республіку на Тайвані, як це не дивно, наразі хоче зближення з материком.
Демократ Лай Цінде стане новим президентом Тайваню і продовжить обережну політику, щоб не допустити конфронтації з Китаєм (фото Getty Images)
Де-факто Тайвань є незалежною державою, але навряд чи Лай робитиме якісь кроки у бік проголошення незалежності. По-перше, більшість тайванців влаштовує статус-кво. По-друге, такий маневр навряд чи схвалять США через високу ймовірність воєнного протистояння з Китаєм.
Поява ще однієї гарячої точки не на користь України, тому що в такому разі не факт, що Америка збереже пріоритет на підтримці нашої країни. Щодо російсько-української війни, то уряд Тайваню засудив повномасштабне вторгнення РФ і приєднався до міжнародних санкцій. У березні 2022 року президентка Цай Інвень та тодішній віце-президент Лай Цінде пожертвували місячну зарплату на гуманітарну допомогу. З того часу острів надав 27 тонн медичних товарів та понад 700 тонн гуманітарки на понад 40 млн доларів. А у 2023 році було сформовано спеціальний гуманітарний бюджет майже на 60 млн доларів.
Перемога Лая залишає Тайвань в умовному проукраїнському таборі. Це підтверджує реакція на розслідування про те, що Росія через треті країни отримує деяке обладнання, а також компоненти тайванського виробництва для танків. Минулого місяця було збільшено штрафи за порушення експортного контролю, а також розширено список заборонених товарів для поставок до Росії та Білорусі.
Напередодні російський Центрвиборчком підбив підсумки так званих "президентських виборів". Володимир Путін нібито отримав рекордні 87,28% голосів за рекордної явки 77,49% і без проблем забезпечив собі п'ятий термін. Опозиційні ЗМІ називають голосування найбільш нечесним в історії Росії. Встановити масштаб фальсифікацій складно через масове вкидання бюлетенів та маніпуляції із протоколами. Багато цифр взагалі можуть бути просто вигаданими, пише "Медуза".
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі РБК-Україна казав, що "рекордна" підтримка потрібна Путіну, щоб показати, як нібито всі росіяни підтримують його курс та війну проти України.
Детальніше читайте у матеріалі "Путін "виграв". Що чекає на РФ після виборів і до чого готуватися Україні".
Володимир Путін "переміг" із рекордним результатом, щоб далі воювати проти України (фото Getty Images)
Війна була основою усієї кампанії Путіна і залишиться організуючим принципом до 2030 року, зазначає The New York Times. Ще минулого тижня він заявив, що росіяни "змушені творити майбутнє зі зброєю в руках". Таким чином, диктатор не відмовиться від війни, з чим і пов'язані головні загрози для нашої країни. На травень-червень очікується черговий наступ, і багато українських та зарубіжних експертів вважають, що для цього треба масштабна мобілізація. За оцінками військово-політичного експерта групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, окупанти можуть набрати до 0,5 млн осіб.
Крім того, з вуст диктатора пролунали нові погрози. За його словами, у відповідь на рейд добровольців з РДК та інших формувань Росія може піти на створення "санітарної зони". Очевидно, малися на увазі наступ і захоплення Харкова та області. Але для цієї мети йому не вистачить сил і засобів навіть після мобілізації, додав Коваленко.
Завтра, 23 березня, стартують президентські вибори у сусідній Словаччині. І вони обіцяють стати не менш цікавими за парламентську кампанію-2023, яка завершилася перемогою євроскептиків і приходом до влади Роберта Фіцо – лідера партії SMER, відомого антиукраїнськими настроями. Він уже припинив військову допомогу на безоплатній основі та погрожує блокувати вступ України до НАТО.
Чинний президент Зузанна Чапутова, з якою у Києва склалися теплі стосунки, участі у перегонах не бере. Головні претенденти – спікер парламенту Петер Пеллегріні та екс-міністр закордонних справ Іван Корчок ("Свобода та солідарність", SaS). Їхні рейтинги знаходяться в районі 33-36%, на третьому місці з 15% правий політик Штефан Гарабін.
Новим президентом Словаччини може стати Петер Пеллегріні, але в другому турі йому протистоятиме проєвпропейський політик Іван Корчок (фото Getty Images)
Пеллегріні очолює партію "Глас", яка перебуває в коаліції з політичною силою Фіцо. Корчока називають прозахідним і проукраїнським політиком. На думку колишнього прем'єра Едуарда Хегера, вибори вирішать, чи залишиться Словаччина в західному клубі, оскільки нинішній уряд "розгорнув її у бік Кремля".
Восени 2023-го Пеллегріні вважався стримуючим фактором для Фіцо, проте реальність виявилася іншою, заявив старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин Мілан Ніч у коментарі для The Guardian. За його словами, лідер "Гласу" ставить перемогу у президентських перегонах понад усе і розраховує на голоси прихильників SMER.
Варто зазначити, що після зміни уряду Братислава не заблокувала жодного важливого рішення ЄС щодо України. Та й загалом поки немає однозначної відповіді, чи посилить перемога Пеллегріні проросійський курс, пояснює політолог Володимир Фесенко.
"У нього більш поміркована позиція, ніж у Фіцо. З того, що я чув, Пеллегріні – не така проросійська чи антиукраїнська фігура. Вони партнери, але свого часу була конкуренція і Пеллегріні залишив партію Фіцо, зараз теж є розбіжності. Звичайно, є й ризик, що разом вони візьмуть владу та зовнішню політику під повний контроль, проте повноваження президента обмежені, а уряд все-таки коаліційний, це не та ситуація, як, наприклад, в Угорщині, де є лише одна домінуюча фігура Віктора Орбана. Тому я б не поспішав із висновками. У Словаччині ситуація може розвиватися по-різному", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Наймасштабніші вибори відбудуться в Індії у квітні-травні. Голосуватимуть за новий парламент сотні мільйонів виборців. Основна боротьба розгорнеться між партією "Бхаратія джаната" (BJP) на чолі з прем'єром Нарендрою Моді, який обіцяє за 20 років вивести країну у світові лідери, та опозиційним Індійським національним інклюзивним альянсом розвитку (INDIA). Останній поєднує різні ліві, соціал-демократичні рухи, регіональні партії та партії ісламської меншини.
На сьогодні правляча коаліція контролює майже 65% мандатів у 543 місцевому парламенті. І партія BJP знову має великі шанси на перемогу – згідно з опитуваннями, їй дають 48% проти 32% у опозиції.
Нарендра Моді збереже посаду прем'єр-міністра Індії (фото Getty Images)
Головна консультантантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко наголошує: Індія є найбільшою демократією (виходячи з чисельності населення), і в будь-якому випадку треба стежити за країною, яка динамічно розвивається в економічному та демографічному плані.
"З іншого боку, результат виборів можна назвати передбачуваним. Моді та його партія займають дуже сильні позиції. За останні десять років він консолідував електорат, хоча місцями його політика неоднозначна. Я маю на увазі просування націоналістичної риторики, утиски мусульманської меншини і так далі. Це то, що намагається використовувати проти Моді Індійський національний конгрес (провідна опозиційна сила, – ред.) на чолі з Рахулом Ганді. Але опозиція лише стає на ноги, тому швидше за все Моді залишиться прем'єром", – розповіла вона РБК-Україна.
Щодо російсько-української війни Індія зайняла нейтральну позицію. Вона утримувалася від голосування за територіальну цілісність нашої країни та закуповувала великі обсяги нафти в Росії. Восени минулого року опозиціонер Рахул Ганді казав, що згоден із такою політикою, і Москва залишиться важливим економічним партнером. Очевидно, у Нью-Делі за будь-якого розкладу різко не з'являться симпатії на користь України.
"Індія зайняла найбільш прийнятну для себе позицію. Стратегічно більш правильну, ніж Китай, який став досить токсичним для світової спільноти з урахуванням конфронтації з США. А Індії, навпаки, вдається сидіти відразу на кількох стільцях. Вона і з американцями співпрацює, і з французами, і з Росією реалізує кілька проектів, у тому числі військово-технічних. Тому індійці триматимуться на певній дистанції від України", – зазначила Гриценко.
Проте Індія, як партнер, цікава для України, дипломатія вже активізувалася, і потепління у відносинах теж виключати не варто. Можливо будуть інвестиції в окремі сфери, в енергетику та відновлення інфраструктури.
"Швидше за все, у нас буде більш інтенсивна співпраця. Тим більше що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба скоро поїде до Індії. Якихось кардинальних зрушень не буде, але важливо зберігати послідовність у діях та розвивати дипломатію. Тоді ми зможемо розраховувати на більш прихильне ставлення до України", – додала експертка.
Вибори до Європейського парламенту відбудуться 6-9 червня. Для України це важливо з кількох причин. По-перше, Європарламент є великим представницьким органом, наділеним великими повноваженнями і, власне, визначає політику Євросоюзу. Особливо щодо розширення, бюджету та оборони. Багато в чому зараз вирішується майбутнє нашої країни в ЄС, крім того союз виходить на перші місця за рівнем підтримки під час війни, пояснює виконавчий директор Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак.
По-друге, Європарламент обирає керівництво інших інституцій, голосує за їхній склад та впливає на виконавчу ланку Євросоюзу, яка буде перезавантажена ближче до осені.
"Це вагомий процес, який визначить, як розвиватиметься ситуація в ЄС у наступні п'ять років", – зазначив він.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, швидше за все, піде на другий термін, оскільки правоцентристська Європейська народна партія отримає більшість мандатів на виборах до Європарламенту (фото Getty Images)
У червні всі 27 країн-учасниць відповідно до своїх квот оберуть 720 депутатів. Потім буде перезавантаження Європейської комісії.
Опитування показують, що основні політичні групи – правоцентристська Європейська народна партія (EPP) та лівоцентристський Прогресивний альянс соціалістів та демократів (S&D) – продовжать домінувати у Європарламенті. Цьому навряд чи завадить посилення ультраправих, яке очікується у зв'язку з недавніми перемогами у Нідерландах та Словаччині, а також зміцненням позицій у Німеччині та Австрії. До ультраправого блоку "Ідентичність і демократія" зокрема входять "Ліга" (Італія), "Національне об'єднання" (Франція), Австрійська партія свободи та "Альтернатива для Німеччини". Їхні лідери раніше неодноразово висловлювали симпатії до Кремля та виступали проти допомоги Україні.
За словами Максака, вплив правих зростатиме, але цього не варто боятися, а треба готуватися і працювати з мейнстрімними партіями, щоб ті зберігали підтримку України.
"Дипломатія воєнного часу охоплює багато напрямів. Це і санкції, і фінансова підтримка, зброя, конфіскація та передача російських активів. Деякі групи в Європарламенті можуть змінюватися, можливо, будуть спроби зробити іншу коаліцію, але нам важливо, щоб вона залишалася проєвропейською. Щоб не було сил, які б грали проти самого ЄС та викликали дисонанс у його політиці. Сподіваюся, лідери європейських інститутів будуть проукраїнськими. Є високі шанси, що Урсула фон дер Ляєн вдруге очолить Єврокомісію", – зазначив він у розмові з РБК-Україна.
Незважаючи на те, що в політичних заявах Євросоюз непохитний у підтримці, насправді вона впирається у позицію окремих держав. Наприклад, у лютому було погоджено пакет допомоги на 50 млрд євро, хоча запуск програми планувався на кінець 2023 року, але його блокувала Угорщина. А ще з травня ця країна блокує транш на 500 млн євро із фонду, який фінансує закупівлю зброї для України.
"Якщо ЄНП отримає більшість мандатів, то нам, в принципі, буде з ким і над чим працювати. Треба розуміти, що по кожному конкретному моменту можуть бути нюанси, і їх треба враховувати. Можливо, посилити комунікацію з окремими країнами-членами, пропонувати рішення. Легко не буде", – додав експерт.
Вибори до Бундестагу заплановані на осінь 2025-го, але цього року відбудуться вибори у трьох східних німецьких землях – Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі. Їхні результати вплинуть на загальну політичну ситуацію, оскільки нинішній уряд підтримує близько третини виборців, а січневе опитування infratest-dimap показує рейтинг канцлера Олафа Шольца на рівні 19%.
Німецький канцлер Олаф Шольц може опинитися під загрозою відставки, якщо його підтримка продовжить падати (фото Getty Images)
На тлі інфляції, скорочення економіки та страйків зростає популярність радикалів, особливо ультраправої "Альтернативи для Німеччини". У східних землях вона може перемогти, набравши понад 30%, і без неї важко буде формувати регіональні уряди. Німецька політика залишається у фокусі української уваги, оскільки за час війни Німеччина стала другим за величиною донором військової допомоги. Її сукупний внесок оцінюється в 17 млрд євро, і офіційний Київ зацікавлений у безперебійності поставок.
Однак навіть без посилення правих ситуація не стабільна, каже Геннадій Максак. Так звана "світлофорна коаліція" (соціал-демократи, вільні демократи та зелені) не настільки міцна і не демонструє ознак здорового життя. Є розбіжності з багатьох питань, зокрема щодо України.
"Думаю, тому Шольц і намагається балансувати без чітких меседжів щодо того, що він може запропонувати Україні. Намагається враховувати громадську думку, думку партнерів, і врешті-решт здається слабким лідером, який більше сумнівається, аніж робить якісь кроки", – зазначив він.
Європейські ЗМІ раніше писали, що хронічна урядова криза та "російські тіні" можуть призвести до відставки канцлера. Італійська газета La Repubblica з посиланням на джерела повідомляла, що змінити його може міністр оборони Борис Пісторіус. Зазначимо, він став найпопулярнішим політиком 2023 року. Але щодо України надто рішучою підтримкою не вирізняється.
"Загадувати щось у політиці – справа марна. Однак навіть якщо зараз у цій кризі Шольц лавірує між своїми партнерами, то (щодо відставки, – ред.) можливо все. Хоча я поки настільки глибоких криз не бачив", – додав Максак.
У листопаді увага України та всього світу буде прикута до США, де 5-го числа відбудуться вибори президента, третини сенаторів та Палати представників. Від їхніх результатів залежить, хто стане хазяїном Білого дому на наступні чотири роки і якою буде зовнішня політика Вашингтона.
Кампанія в США буде чи не найважливішою темою всього 2024 року, оскільки ця країна залишається гарантом західного світопорядку та безпеки. Крім того, на них орієнтуються опоненти демократії, такі як Китай, Росія, Іран та Північна Корея – всі вони мають свій інтерес у тому, як вибори відбудуться і хто в них переможе, каже аналітик центру "Українська призма" Олександр Краєв.
Перемога Дональда Трампа на виборах у США стане викликом для України (фото Getty Images)
У листопаді повториться сценарій минулих виборів "Байден проти Трампа". Чинний президент Джо Байден має намір затриматися у Білому домі, тоді як Дональд Трамп обійшов конкурентів у Республіканській партії та зберігає досить високий рейтинг.
Детальніше про це читайте у матеріалі "Шторм насувається. Як Дональд Трамп іде до другого президентського терміну в США".
Як пише The Economist, згідно з усередненими даними опитувань, Байдена готові підтримати 45% виборців, Трампа – 44%. Загалом станом на березень шанси обох кандидатів виглядають приблизно рівними, зазначає Краєв.
"Навіть за ключовими штатами перевага Трампа поки несистемна, вона змінюється від тижня до тижня, іноді Байден навіть випереджає опонента в деяких ключових штатах. Реально сказати, чиї шанси вищі, ми поки не можемо", - сказав він у розмові з РБК-Україна.
Україна особливо уважно спостерігатиме за виборами. У тому числі тому, що обіцянка Трампа за 24 години "закінчити війну" та натяки на припинення допомоги викликають занепокоєння. Хоча останнім часом він пом'якшив риторику, а республіканці, які блокують пакет на 60 млрд доларів, підхопили його ідею та готують законопроект, який дозволить частково закрити військові потреби України на умовах кредиту. У будь-якому випадку, його можлива перемога буде викликом.
"Головний виклик полягає в тому, що досить тривалий час, до півроку, а може й більше, Сполучені Штати будуть зайняті тим, що намагатимуться перетравити Трампа та його нові реформи. І не буде зрозуміло, чи зможе в цей період Вашингтон займатися зовнішньою політикою, допомагати Україні та іншим партнерам. Так чи інакше Трамп буде проблемним і кризовим. Але я не скажу, що це апокаліптичний сценарій для нас. Ми бачимо, як його риторика може змінюватися. Проте вся справа в тому, що для нас він не настільки передбачуваний, як Байден", – додав Краєв.
Парламентські вибори у Великій Британії з високою ймовірністю відбудуться у грудні та призведуть до зміни влади. Бо після 14 років правління консерваторів шанс на перемогу з'явився у лейбористів на чолі з Кіром Стармером.
У лідера британських лейбористів Кіра Стармера високі шанси очолити уряд (фото Getty Images)
Зведене опитування ВВС показує, що рейтинг його партії становить 44%. Тим часом підтримка Консервативної партії впала до 23% – найнижчого показника з жовтня 2022 року, коли Ріші Сунак змінив Ліз Трасс на посаді прем'єр-міністра. Як пише BBC, позиції консерваторів ослабли не лише через втому виборців, підвищення вартості життя та курсові "гойдалки", але й за рахунок зростання популярності правої Reform UK. Її рейтинги досягли 12% – найвищого показника з того часу, як вона позбулася назви "Партія Brexit".
Британія залишається топ-донором України, виділяючи мільярди фунтів на військову та фінансову допомогу. І хто б не переміг на виборах, змін у політиці Лондона не буде. Зазначимо, у лютому 2023 року Стармер приїжджав до Києва та обіцяв, що зміна уряду не вплине на рівень підтримки. А в грудні повторив, що його країна допомагатиме нашій стільки, скільки треба для перемоги.
